Мільярди років тому, атмосфера молодої планети була б для нас токсичною, повної вуглекислого газу, метану і сірководню. Достатньо кисню в повітрі стало накопичуватися лише після появи рослин суші - 500-400 млн років тому.

“Фотосинтез рослин суші створює близько половини всього кисню на Землі, - пояснює Бенджамін Міллс (Benjamin Mills) з Лідського університету. - І цей процес вимагає фосфору, хоча ми досі погано розуміємо, як працює глобальний кругообіг цієї речовини".

Популярні новини зараз
Громадський транспорт подорожчає для всіх, окрім пенсіонерів: скільки доведеться платити з 1 травня Борги анулюють: українцям дали новий шанс у важкі часи Реформи і прозорість: експерт розповів, чого вимагають США від України за свою допомогу "Київстар" попередив українців про небезпеку: що треба знати
Показати ще

Міллс і його колеги висувають припущення про те, що вже перші рослини могли освоювати сушу лише в симбіозі із грибами. Віддаючи їм частину своєї синтезованої органіки, вони отримували взамін мінерали, які багато гриби здатні розчиняти.

Для підтвердження своєї гіпотези вчені провели експерименти, показавши, що сучасні представники давніх ліній грибів дійсно забезпечують рослинам приплив мінералів, від інтенсивності якого залежить інтенсивність фотосинтезу і виділення кисню.

На те ж вказало та комп'ютерне моделювання клімату Палеозою. Результати аналізу показали, що інтенсивність обміну вуглецю і мінералів між рослинами і грибами істотно впливала на клімат цілої планети — за рахунок зміни інтенсивності поглинання вуглекислого газу і виділення вільного кисню.

Раніше співробітники Королівських ботанічних садів Кью в Лондоні відшукали в бразильському штаті Еспіріту-Санту нове дерево роду Dinizia (вид Dinizia jueirana-facao). Воно відноситься до сімейства бобових, і встановив новий світовий рекорд, маючи найбільшу масу серед всіх існуючих дерев.

Раніше портал "Знай.иа" повідомило, що пасажири астероїда шокували вчених.