Біля станції метро «Лівобережна» в Києві розгорнулася стихійна торгівля швидкопсувними продуктами, яка шокувала навіть досвідченого експерта з якості харчів. Молоко, кисломолочний сир, питні йогурти та яйця просто виставлені на землі — без жодного холодильника, просто неба, під палючим серпневим сонцем.
На ситуацію звернув увагу журналіст та експерт із якості продукції Костянтин Грубич, який опублікував фото у соцмережах. За його словами, побачене нагадує стихійну торгівлю з 1990-х років — але з одним важливим уточненням: тепер ідеться не просто про несанкціонований продаж, а про потенційну загрозу здоров'ю покупців.
«Коли я побачив це біля станції метро Лівобережна, просто не повірив власним очам. Спершу подумав, що це якесь дежавю з 90-х. Але ні, це сьогоднішній Київ: прямо на тротуарі, біля дороги, на землі стоять пляшки з молочними продуктами, кисломолочний сир, яйця та інші харчі сумнівного походження. Це навіть не просто стихійна торгівля. Це потенційна отрута», — наголосив Грубич у коментарі UA.NEWS.
Прострочені йогурти без кришок: що саме продавали
Серед товарів, які реалізовували просто з тротуару, були молоко, кисломолочний сир, яйця та питні йогурти. Особливу тривогу викликав стан окремих продуктів: один із питних йогуртів продавався без пластикової кришки — лише під фольгою, що унеможливлює належне зберігання після відкриття. Крім того, термін придатності іншого продукту завершився ще 23 липня — хоча фото були зроблені 28 липня, тобто покупцям пропонували вже п'ятиденну прострочку.
Молочні продукти потребують дотримання температурного режиму — зазвичай від +2 до +6 градусів. Продаж просто неба за температури повітря понад +30°C перетворює їх на ідеальне середовище для розмноження бактерій, зокрема кишкової палички та сальмонели.
Звідки товар: версії киян
Публікація Грубича викликала активне обговорення. Користувачі соцмереж висунули кілька версій щодо походження продуктів: списана продукція з мережевих супермаркетів, яка нібито потрапляє до вуличних торговців за сприяння окремих працівників, та нелегальний перепродаж гуманітарної допомоги. Обидва припущення потребують перевірки контролюючими органами.
Кияни також зазначають, що подібні точки періодично з'являються в інших районах столиці — зокрема біля станції метро «Почайна». Частина містян вважає, що дешеві продукти для декого є вимушеним способом заощадити через низькі доходи, однак лікарі однозначні: економія на безпеці харчів може обернутися важким отруєнням і витратами на лікування, які багатократно перевищать уявну вигоду.
Масло й сир — фальсифікат: результати лабораторії
Окрему тривогу викликають результати лабораторного дослідження молочної продукції, яку продають на київських ринках під виглядом польської. Як повідомив директор Союзу споживачів України Максим Несміянов, чотири з п'яти зразків масла та сиру не відповідають вимогам до молочної продукції. У них виявлено значну частку замінників молочного жиру — простіше кажучи, замість масла покупцям продають суміш із пальмовою олією.
Це означає, що небезпека чатує на споживача не лише на стихійних розкладках біля метро, а й на організованих ринках, де товар може виглядати цілком презентабельно. Експерти наголошують: справжнє вершкове масло не може коштувати дешевше за сировину, з якої його виготовляють. Якщо ціна підозріло низька — це майже гарантований фальсифікат.
Як не купити небезпечний продукт: прості правила
Щоб уберегтися від прострочених та фальсифікованих продуктів, фахівці Держпродспоживслужби радять дотримуватися кількох базових правил:
- Не купуйте молочні продукти на стихійних ринках. Жодних «із землі», «із багажника» чи «біля метро» — ви не знаєте ані походження, ані умов зберігання такого товару.
- Перевіряйте термін придатності. Навіть у супермаркеті завжди дивіться на дату виготовлення та кінцевий термін споживання. Прострочений товар на полиці — привід звернутися до адміністрації магазину.
- Оцінюйте ціну. Масло за 40-50 гривень за 200-грамову пачку не може бути справжнім — мінімальна собівартість молочного жиру значно вища.
- Читайте склад. Якщо в маслі є рослинні жири, емульгатори чи барвники — перед вами не масло, а спред. Виробник зобов'язаний вказувати це на етикетці.
- Звертайтеся до Держпродспоживслужби. Якщо ви виявили прострочений товар або фальсифікат — подайте звернення через офіційний сайт відомства. Реагування можливе лише тоді, коли є офіційна скарга.
Раніше портал Знай повідомляв, продукти маркуватимуть за новими правилами: що зміниться для покупців.
Також наш портал інформував, хліб — плюс 2,5%, молоко — до 10%: що буде з цінами на продукти в серпні.
