Закон "Про роздержавлення ЗМІ" цілком змінить ринок місцевої преси України. Час, коли районні газети фінансувалися з держбюджету, підтримували та повертали до влади чинних посадовців, минув.

Чи не загрожує реформа закриттям сотень поодиноких районних видань? Чи не призведе вона до розподілу медіа-ресурсів між місцевими олігархами? Як будуть жити журналісти в регіонах за новими правилами?

"Знай" розпитав експерта ГО "Інститут масової інформації" (ІМІ) Романа Кабачія.

- Яким чином реалізація закону вплине на десятки місцевих ЗМІ? Чи не призведе це до втрати регіонального медійного поля?

- Втрати поля не буде. Здебільшого життєздатні місцеві газети просто переформатуються й продовжать публікуватися. Так, в Конотопі була ситуацію, коли штучно знищили місцеве видання. Громада відновила його за власний кошт в набагато кращому форматі.

Популярні новини зараз
"Київстар" попередив українців про небезпеку: що треба знати Пенсіонерам дадуть знижку на продукти 20%: що потрібно взяти в магазин Астролог назвав точну дату закінчення війни – надії на 2024 рік були марними Доїхати на роботу і назад – вже не по кишені: проїзд у маршрутках дорожчає
Показати ще

Тут питання в іншому - чи є потреба в агітлистку, який називається "районна газета"? Якщо видання цілком дотується й залежить від влади – від його закриття буде краще всім.

- Але ж не у всіх регіонах місцеві ЗМІ самодостатні?

- Мені це нагадує ситуацію з українцями в Польщі, які купують українське видання "Наше слово" лише "тому, що треба". Дуже часто пенсіонери на місцях за звичкою купують одну й ту ж районну газету, а потім на виборах голосують… за представників влади, яких ця газета постійно оспівує.

За новим законом, на місце цих газет прийдуть соцмережі. Приклад - у Харкові газета міськради має кілька тисяч примірників. І це у мільйонному місті! Її не те що ніхто не знає, її не можливо купити в кіосках навіть біля міськради! Що ж говорити про її значення?

Громади потребують аналітики, подій з місцевого середовища. Але чи є така інформація в існуючих виданнях? Повторюся - що крім оспівування влади, в них нічого немає.

Крім того, закон закріплює та робить обов'язковим впровадження сучасного досвіду в управлінні. Ось приклад - "Чорноморських новинах" Одещини та "Новому дні" у Мелітополі, стався конфлікт між колективом та місцевими радами, які були їх засновниками та власниками. Редакції видань перереєстрували свої ЗМІ на колектив й стали незалежними. Вони живуть з реклами, пишуть гострі матеріали й почуваються суперово.

- Додаткове фінансування медіа з боку держави існує і в країнах Європи. Який досвід був би корисним для України?

- У Європі немає такого поняття, як "видання районної ради". Маленькі газети так само живуть з реклами. Є просто чимало прикладів, як їм допомагають виживати.

У Польщі є співтовариство малих видань, яке виходить на великих спонсорів з пропозиціями: "Хочете потрапити до дому бабусі з маленького села, яка не купує "Газету виборчу"? Рекламуйтеся в нашій мережі - потрапите одразу до двох тисяч газет".

Другий шлях – оплата офіційних оголошень. Скажімо, в сільських та районних виданнях держава оплачує оголошення про конкурси з продажу земель. Та ж "Газета виборча" - найбільша газета Польщі - отримує чималі кошти з бюджету саме за публікацію оголошень в своїх регіональних виданнях. Це цілком чисті гроші, які не впливають на редакційну політику.

В нас же райони та міста закладають в бюджет статтю "Співпраця зі ЗМІ". Але ці кошти витрачаються на пряму джинсу. І це немаленькі суми! А при публікації такі статті не помічаються як рекламні.

Читайте також: Газета колишнього регіонала погрожує журналісту "голівонькою об асфальт"

- Чи не вийде так, що якраз припинення державного фінансування призведе до геометричного зростання джинси?

- Це лише так здається. Газети старого формату не є носіями демократії й взагалі – архаїзм. Якщо видання не може жити у демократичному форматі – чого лити сльози за його закриттям?

Ми живемо у 21-му столітті, де нові медіа та соціальні мережі набагато важливіші за районні друковані газети. Чому з кишені платника податків мусять фінансуватися видання конкретного керівника конкретної райради чи області? Що за фінансування піару місцевих князьків? Й це в той час, коли у Запоріжжі, Одесі та Дніпропетровську, які ми наразі моніторимо – працюють цілком якісні та фахові місцеві видання. Чому вони мають змагатися за аудиторію з державним бюджетом?

- Невже у багатьох малих містах є достатній рекламний ринок для цього?

- По-перше, якщо людина хоче працювати з інформацією – вона буде це робити поза залежністю від державних коштів. Так, лишається загроза перерозподілу регіонального ринку преси між місцевими олігархами, але в нас в країні загалом – "олігархічна демократія". Кілька точок зору на події – вже плюралізм.

По-друге, має змінитися система розповсюдження преси. Давайте знищувати корупційну складову у розповсюдженні! Спитайте у керівництва певних журналів: скільки коштує "вихід" на область, й чому вони за майже десять років існування продаються лише в кількох областях України? Коли й на цьому ринку з'явиться конкуренція – саме продаж стане однією з найважливіших статей бюджету ЗМІ. Обходить же "Нова пошта" зараз "Укрпошту"! Так само має відбутися з розповсюдженням преси.

- Наскільки вдасться подолати спротив місцевих чиновників у виконанні цього закону?

- Це питання до спроможності місцевих активістів. Наразі чиновники, а особливо місцеві, не почуваються аж такими безкарними. "Опора", "Комітет виборців України", різні локальні громадські ініціативи так чи інакше дивляться "за руками" держслужбовців. Вони не дозволять зловживати повноваженнями.

Справа за місцевими елітами, які мають підпорядкувати собі чиновників, а не навпаки.

Читайте за темою: Під ВР медійники вимагають ухвалення закону про роздержавлення ЗМІ (фото)