Показники бідності в Україні зросли, помітили у Світовому банку. Про це заявила цього тижня Сату Кахконен, керівник Світового банку в справах України, Молдови та Білорусі.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗа словами очільниці, 2015 року бідність зросла через низьку зарплату, збільшення безробіття та високу інфляцію. Реальна зарплатня переважної більшості українців скоротилася на 13%. До 2% зросла кількість людей в Україні, які недоїдають.
"Справді, наше населення суттєво збідніло. І цей процес був не лише 2015 року, а й продовжується зараз. Ще 2014 року уряд і НБУ допустив ряд помилок, чим знецінив гривню. Наприклад, Нацбанк при величезному попиті на валюту не продавав її на валютному ринку. Навіть більше — ввів валютні обмеження для тих, хто її хоче купити. Це спричинило нову хвилю зростання попиту на долари і євро. Почали працювати міняйли — нелегальні продавці доларів і євро. Вони продавали валюту у тих обсягах, у яких просив покупець, ніяких податків не брали. Але ціна іноземної валюти у них була вищою за банківську. Голова НБУ Валерія Гонтарєва поводилася вкрай непрофесійно. Мало не щомісяця робила якісь заяви, що підтверджували погані перспективи гривні. Бізнесмени всі заощадження переводили у валюту. І вже станом на лютий 2015 року курс долара злетів з 12 до 30 гривень", - говорить порталу "Знай" Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.
За завищеним курсом постачальники стали купувати товари за кордоном. Тому вартість пального у гривневому еквіваленті змінилася до 27-28 грн.
"А ціна бензину і дизпалива закладена у вартості всіх товарів, бо все від заводу до магазину перевозять. Тому інфляція прискорилася. Замість того, аби дати валютному ринку трохи більше доларів, ніж він потребує, й загасити ажіотаж і подорожчання долара, керівництво НБУ притримувало валюту. Якби цього не було, то курс би можна було утримати на рівні 11-12 гривень за долар. Негативно вплинуло на притік іноземної валюти в Україну й послаблення в середині 2015 року наших позицій на світовому ринку металургії. Нафта подешевшала до 39 доларів за барель. Східні країни, що її продають, перестали мати надлишок коштів, тому призупинили масштабні будівельні проекти. Попит на наші металопродукти впав", - каже експерт.
Торгові мережі почали закладати у ціни товарів ймовірні валютні ризики, вони готувалися до курсу у 50 гривень за долар, підвищували ціни на 10-12%. В першу чергу подорожчали крупи, цукор, м'ясо та інші продукти.
"Потім ніби вже ситуація стабілізувалася, але влада вирішила підвищити ціни на комунальні послуги. Це посприяло зростанню інфляції цього року. Через неї гривня продовжує знецінюватися відносно долара. Думаю, у перші місяці 2017 року курс впритул наблизиться до 30 гривень за американську валюту", - пояснює він.
Читайте також Не закуповуючи нові електрички, Укрзалізниця прибирає старі
Два роки тому були реальні шанси підняти рівень економіки невеликими зусиллями, вважають у компанії "МПП-консалтинг".
"Через подорожчання валюти в нас вперше за 10 років імпорт став меншим за експорт. Це означає, що з України стало менше йти грошей на різноманітні товари, ніж приходити. Цю ситуацію можна було використати для нарощення свого виробництва", - каже директор компанії Олександр Мельник.
На його думку, потрібно було послабити податкові умови для виробників техніки.
"Нескладну електроніку можна було б робити у нас. Це могла б бути кухонна техніка та електроінструменти. Ці пристрої були б конкурентноспроможними, бо їхня ціна була б приблизно такою, як китайських. Крім того, можна було частково вирішити проблему безробіття. Так само треба було орієнтуватися на вітчизняного виробника, проводячи програму із заощадження газу. Варто було б зробити велике держзамовлення вітчизняним виробникам котлів і пропонувати їх за пільговою ціною населенню. Це стимулювало б наше виробництво і зайнятість", - пояснює він.
Паралельно із цим варто було б проводити реформи по виводу економіки з тіні. Тоді б потреба у фінансування МВФ не було б такою нагальною, як зараз.
"Завданням номер один мало б стати зменшення податку на кожного працюючого та на доходи підприємств. Тоді б більша частина підприємців перейшла від зарплатні у "конвертах" до офіційної зарплати. Крупний бізнес при мінімальних податках на доходи підприємств теж би не ховав свої прибутки в офшорних зонах. Ці кошти оберталися б у банківській системі України. Багато з цього ще не пізно зробити і зараз", - пояснює експерт.
Нагадаємо, за даними ООН, в Україні 80% населення живе за межею бідності
