22 лютого в Києві на Майдані Незалежності проходить Марш національної гідності, який організували ВО "Свобода", "Правий сектор" і партія "Національний корпус" ("Азов").

19 лютого організатори висунули низку вимог до влади, серед яких припинення торговельних відносин з окупованими територіями Донбасу, зниження тарифів на комунальні послуги, вимога не приватизувати державні підприємства, залишити мораторій на продаж землі.

Серед українців думки щодо того, чи підтримувати третій Майдан і протести, розділилися - одні виступають "за", інші категорично "проти".

"Знай.ua" запитав у політиків - що відбувається і на чий бік ставати.

Валентин Наливайченко: А якщо завтра Захарченко з Плотницьким перекриють нам поставки вугілля?

Популярні новини зараз
1000 гривень від держави: як отримати допомогу пенсіонерам Грошову допомогу дадуть не всім: що треба підтвердити Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо
Показати ще

У нас взагалі склалася парадоксальна ситуація з цією торгівлею з окупованими територіями - це порушення закону, винних потрібно покарати і навести там порядок. Якщо є розуміння, що територія і вугілля перебувають під контролем РФ, торгівлю не можна вести.

І наші хлопці з АТО, вони вже не в АТО, вони вже тут, в Києві, і вимагають відповіді. Це правильно, адже всі, хто організував цю торгівлю, знаходяться тут. Настав час уряду і міністрам відзвітувати.

Нам терміново потрібно розробити систему, яка унеможливить торгівлю з окупантами і унеможливить фінансування терористичних організацій. У мене тільки одне запитання - а якщо завтра Захарченко та Плотницький перекриють торгівлю? Ми ж станемо заручниками окупантів.

Терміново потрібна система, потрібно шукати виходи в енергетиці, припиняти фінансувати ОРДЛО. Якби не добровольці - це тривало б роками або закінчилося б дуже плачевно для України.

Ігор Мосійчук: На третьому році війни наша енергетика залежить від окупантів

Влада спровокувала всі ті речі, які відбуваються зараз - і блокаду, і новий Майдан. Давайте будемо говорити чесно: йде зубожіння народу, провальна економічна політика, грабіжницькі тарифи, контрабанда в зоні військових дій, корупційні схеми. Все це триває третій рік. Це можна порівняти з наривом, який довго визрівав і почав проривати.

Тут і президент, і уряд повинні розуміти - для того, щоб зберегти країну, перемогти у війні, потрібно щось змінювати. Давайте почнемо з того, що пора змінювати економічну політику, потрібно приймати закон про окуповані території, потрібно назвати війну війною.

"Радикальна партія" розробила цілий план повернення Донбасу, де чітко прописані більше 10 законодавчих актів, а саме: створення слідчої комісії з розслідування контрабанди, регулювання незаконних торгових відносин з окупованими територіями, закон про окуповані території, ряд законопроектів у сфері оборони, та й в цілому цілий ряд заходів, які допомогли б звільнити окупований Донбас. Це наша дорожня карта з повернення своїх територій.

Але якщо нашу позицію не розуміють, то скоро крики про російських агентів людей вже не зупинять і не задовольнять. Всі ці речі підштовхують людей на протести, які у воєнний час просто неприпустимі.

З приводу вугілля зауважу, що це питання мало розглядатися ще 1,5 року тому. Я не експерт у сфері енергетики, але як політик хочу зауважити - наша енергетика не може три роки залежати від окупантів. Звичайно, за один день неможливо переобладнати всі ТЕС і зупинити закупівлю вугілля. Тому що почнуться не тільки віялові відключення, але і зупиниться вся металургія. Вдумайтеся - металургія воюючої країни. Тому ми не говоримо, що потрібно всі зв'язки обірвати прямо зараз. Але можна намітити кроки, зрозуміло, що вони розтягнуться в часі, і поступово вивести нашу енергетику із залежності від окупантів. Як тільки людям скажуть, що такі кроки зроблені і на скільки вони розтягнуться, - блокада буде знята. Просто дивно, що на третьому році війни наша енергетика залежить від окупантів і уряд при цьому нічого не робить.

Василь Вовк: Ми занурюємося в хаос

Все, що відбувається зараз на Майдані, безумовно, повинно бути в рамках закону, без провокацій і радикальних закликів, рішень і дій - все повинно бути в рамках Майдану. Але насправді я бачу, як одні провокують, інші підтримують, треті не підтримують, одні прийшли від влади, інші прийшли від опозиції, треті прийшли невідомо звідки, а четверті справді прийшли за покликом серця.

Тобто якщо вже Майдан - то має бути майдан, щоб показати владі, що вона перейшла всі межі. Натомість бачимо хаос на Майдані. Точно такий же хаос присутній і у владі - третій рік війни, торгівля йде повним ходом, країна залежить від вугілля окупантів, йдуть мільйонні відкати на зброю, продовольство, амуніцію для солдатів, і все це списується на війну. Війна виручає злодіїв, корупціонерів, непрофесіоналів, які не можуть ні управляти, ні представляти Україну на міжнародній арені, ні домовлятися, ні висловити чітку позицію з приводу тієї ж Росії. Всі ходять навкруги.

Що характерно, те ж саме відбувається в зоні АТО. Свого часу слова "особливий статус Донбасу" перекрили всі домовленості. Зараз у вжиток увійшло нове модне слово "блокада". Не можна говорити про блокаду людей, тому що, якщо там живе хоч одна людина, українець, який хоче жити в Україні, - ми не маємо права створювати йому блокаду. Те ж саме з блокадою вугілля - так не можна, не можна залишити українців без електрики.

Я чудово розумію хлопців, які говорять про торгівлю на крові - так теж не можна. Потрібно говорити не про блокаду, а про те, щоб навести порядок з контрабандою, з торгівлею, з усіма цими спекуляціями, відкатами та хабарами. Ця торгівля - це такий же один великий хаос - там заробляють гроші на мирних жителях, ввозячи товари з України і продаючи їх втричі дорожче, тут заробляють на простих українцях - ввозячи звідти вугілля і видаючи його за роттердамське.

Тому, як варіант, призначити людину, яка буде відповідальною за те, що відбувається в зоні АТО. І це не може бути Штаб, тому що він займається війною, або глави військово-цивільних адміністрацій. Мені взагалі подобається словосполучення "військово-цивільна адміністрація". Це як? Якщо там війна - то потрібна військова адміністрація, а якщо там "торгові партнери" - то нехай буде цивільна адміністрація. А у нас вона трішечки військова, а трішечки і громадянська. Така ось гібридна, а відповідальності ніхто не несе. Адже там напіввійськовий статус. Давайте наведемо порядок, уточнимо, яка у нас адміністрація там, уточнимо, що там відбувається, визначимо, де окупована територія, а де підконтрольна нам, призначимо відповідальних людей, які припинили б контрабанду і багатомільйонні хабарі. Якщо цього не зробимо - буде біда. Я дивлюся новини - хвиля цього свавілля вже дійшла до Києва: громлять пости, люди в формі влаштовують безлад, обстрілюють автобуси прямо в місті, поліція постріляла поліцію в Княжичах. Це все ланки одного ланцюга - до нас вже дійшла хвиля з Донбасу.

Країна занурюється в хаос, стратегії у нас немає.

Георгій Тука: Не можна робити добру справу брудними руками

Ця блокада незаконна і безглузда, тому що, по-перше, все повинно відбуватися в рамках закону, по-друге - давайте розберемося, кому вона йде на користь. Як показують останні події - користі від такої блокади Україні немає. Якщо наші підприємства почнуть скорочувати виробництво, а в будинках не стане електрики - ніякої користі нам від цього не буде. Отже, потрібно з'ясовувати, кому вона все-таки піде на користь - окупантам чи олігархам? Моєї підтримки тут не буде.

Спецслужби мали працювати з перших днів цієї блокади, коли її ініціатори зробили в Києві заяву про початок блокади - я думаю, це в їхній компетенції дізнатися всю таємницю цього кроку. Наскільки я знаю, на багатьох з учасників цієї блокади є кримінальні провадження у кримінальних справах, хоча там є і обдурені люди, дезінформовані і дезорієнтовані. Ті, хто реально воював, і патріоти не заслуговують такого обману, адже їх використовують наосліп.

Не можна робити добру справу брудними руками. Коли я бачу ініціаторів блокади - Семенченка, Соболєва, Парасюка та інших - я просто не вірю у їхні добрі наміри. Нехай ними і їхніми соратниками займуться спецслужби і з'ясують, на кого вони працюють.

Андрій Садовий: Якщо людей не чують - вони йдуть на Майдан

Те, що торгівлю з окупованими територіями потрібно припиняти, здається, зрозуміли вже всі. Блокада продемонструвала неприпустиму ситуацію - три роки йде війна, а наша енергетика досі залежить від тих, хто хоче нас знищити. Як таке можливо, враховуючи, що в країні є п'ять АЕС? Я згоден, що таке рішення потрібно приймати на урядовому рівні і приймати організовано. Але якби не було активістів, які вийшли і провели свою акцію, ніхто б це питання не піднімав. У парламенті є законопроект "Самопомочі" про статус окупованих територій Донбасу. Його потрібно прийняти, і торгівля з окупантами і терористами буде припинена офіційно.

З приводу подій 19 лютого на Майдані в Києві - якщо люди 25 днів блокують "торгівлю на крові", а їх не чують, їм натякають, що розженуть, посилають "тітушок", логічно, що вони йдуть зі своїми вимогами до влади, і коли там їх зустрічають тисячі озброєних нацгвардійців, реакція може бути дуже різною. Нам потрібно виробити єдину проукраїнську позицію в умовах війни. Якщо серед українців почнуться чвари - цим в результаті скористається ворог.

Павло Жебрівський: Яка може бути блокада при відкритому кордоні?

Я запросив до Краматорська координаторів блокади, ветеранів АТО, народних депутатів Семена Семенченка, Володимира Парасюка і Тараса Пастуха. Та ось конструктивної розмови у нас не вийшло. На жаль, вони не хотіли прислухатися до моїх аргументів. У них єдиний аргумент - заблокувати і не пускати ніякі товари, тому що це торгівля на крові.

Ви знаєте, чим політик відрізняється від державного службовця? Політик діє заради власного рейтингу, а от державний службовець повинен враховувати не тільки свої інтереси. Я розповів при зустрічі про реальну економічну і політичну ситуацію в області. Моя реальна задача - пояснити, що необхідно дуже обережно підходити до дій, які стосуються лінії розмежування.

Я закликав проаналізувати всі плюси і мінуси такого кроку, навіть створити експертну групу, яка прорахувала б усі ризики, і тільки потім діяти далі.

Хлопці розповіли, що гроші від торгівлі з окупованими територіями йдуть на закупівлю зброї бойовиками. Але з іншого боку - на окупованих територіях 150 тисяч осіб працюють на шахтах і заводах. Уявімо собі, що всі вони залишаться без роботи - непогана частина з них одразу ж поповнить лави бойовиків. Якщо зупиняться заводи і шахти, то їх одразу ж поріжуть на металобрухт і заллють водою шахти. І що ми будемо робити з порізаними заводами і залитими шахтами після того, як повернемо собі нашу територію?

Ризики тут дуже великі. Хлопці сходили на Краматорську ТЕС - на 60% вона є власністю американської компанії, - довго говорили з директором, який пояснював, чим загрожує блокада і що буде далі, коли закінчиться вугілля. Але Краматорська ТЕС виконує по суті роль котельні, від неї мало що залежить. А ось Слов'янська ТЕС, Трипільська ТЕС, Зміївська ТЕС - це ті ТЕС, які впливають на стабільність енергосистеми України. А це те, що може призвести до віялових відключень вже дуже скоро.

Я згоден, що спроби торгівлі та контрабанди є, і тут необхідна допомога ветеранів, які б спільно з ДФС і прикордонниками забезпечували б цивільний і парламентський контроль за цими процесами.

Але наша розмова з учасниками блокади відбувалася під прицілом відеокамери, і в мене склалося враження, що мене просто хотіли зловити на необережному слові, щоб потім виставити відео в соціальних мережах. Розмова вийшла неконструктивна, і мене це дивує. Ми будемо і далі вести діалог.

Чіткої і жорсткої блокади так званих ДНР і ЛНР ми не можемо провести. Адже у нас відкрито кордон. І наші спроби до блокади - це фактично блокада з одного боку. Але навіть в такому випадку ми повинні самі собі поставити запитання: чи готові ми сьогодні відмовитися від вугілля з тієї території? Але відповіді чіткої, як бачимо, ніхто не дає.