З 1 липня цього року має набрати чинності Закон "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", який можна назвати комунальною реформою. Саме він повинен був вирвати київські будинки з теплих і дбайливих рук ЖЕКів та повністю передати в управління мешканцям, шляхом створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДеякі кияни чекають вступу закону в силу з нетерпінням, але багато інших схвильовані. Чи не збирається держава повністю залишити жителів будинків, що вимагають ремонту, наодинці з їх проблемами? Про це ми запитали у юриста, експерта з питань місцевого самоврядування Андрія Курилко.
"Почнемо з того, що та реформа, яку зараз влада хоче прийняти - це утопія. Чому? Тому що 25 років комунальне господарство вбивали, не вкладали в нього грошей, а тепер хочуть повністю повісити на плечі жителів міста. Близько 80% житлового фонду міста Києва знаходиться в незадовільному технічному стані, будинки потребують ремонту. Звичайно, жителі самостійно не зможуть утримувати такі будинки. Тому створення ОСББ в нинішньому варіанті піде тільки на шкоду людям, особливо малозабезпеченим, цього не повинно статися.
При створенні ОСББ всі турботи про ремонт та утримання будинку ляжуть на плечі мешканців. Причому голос за новим законом матимуть не квартири або люди в них прописані, а квадратні метри. Тобто, якщо на першому поверсі будинку у якогось підприємця, наприклад, є магазин і в його приватній власності знаходяться сотні квадратних метрів, то його голос з усіх питань буде вирішальним. А пенсіонерам, які живуть на 18 квадратних метрах кожен, доведеться якось об'єднуватися, щоб бути почутими.
В ідеалі система ОСББ повинна передбачати новий будинок, тому що коли він здається в експлуатацію, особливих витрат на його ремонт не треба. А жителям нового будинку буде тільки зручніше, адже вони самі зможуть регулювати, наприклад, фонд заробітної плати управляючого, двірників, електриків і сантехніків. Якщо, наприклад, цей будинок - просто "свічка" на 30 поверхів з упорядкованою при будівництві прибудинковою територією навколо, то для її прибирання може бути потрібен всього один двірник і зайвих витрат не треба. Це був би правильний перехід на ОСББ, так як новий будинок досить просто підтримувати в нормальному технічному і санітарному стані. А жителям буде зрозуміло, скільки їм потрібно платити за цю підтримку, і на що йде кожна копійка.
А от у випадку зі старими будинками, то тут навантаження зобов'язана брати на себе держава. Більш ранній проект закону про ОСББ передбачав, що перед передачею будинку у власність мешканців, за рахунок держави робиться капітельного ремонт цього будинку на 100%. У новому законі цього пункту немає. Це не справедливо. Протягом 25 років незалежності грошей в житловий фонд вкладали мало, а якщо вкладали, то виводили ці гроші через підставні компанії за корупційними схемами. В результаті ремонти не робились, будинки в жалюгідному стані. І тепер ці проблеми хочуть перекласти на плечі мешканців будинків.
Виходи тут може бути два:
1. Повний капітальний ремонт за рахунок держави перед передачею будинку в ОСББ. Тоді все чесно, людям дістається, фактично, новий будинок, за яким потрібен тільки постійний догляд. Тоді ситуація така ж, як і з новобудовою. Причому ремонт проходить під повним контролем самих жителів, щоб вони знали, що їм поміняли і як.
2. Якщо у держави немає грошей на 100% ремонт, то необхідно в першу чергу розбити будинки за категоріями і взяти на себе хоча б 70% ремонтних робіт. У нас є старі ще дореволюційні будинки, де всього за 8 квартир. Чи зможуть мешканці цих 8-й квартир самостійно відремонтувати будинок, в якому потрібно міняти все, аж до перекриттів? Не зможуть. А розбивка будинків по категорям допоможе виявити ключові моменти, які потрібно врахувати при ремонті. Якщо це хрущовка, то швидше за все буде необхідний ремонт даху, комунікацій та сходової клітки. У більш пізніх будинках на перше місце може стати заміна ліфта. Тобто держава буде визначати спільно з жителями, що їм потрібно відремонтувати в першу чергу, а що вони можуть доремонтіровать самостійно на 30%, що залишись.
Крім того, держава повинна допомогти визначити межі земельної ділянки прибудинкової території. Щоб чітко розділити межі відповідальності, де за станом ділянки в подальшому повинні стежити жителі, а де - вже ні.
Ось така система могла б працювати і бути чесною по відношенню до жителів міста. Тому що ремонт багатьох будинків не потягнуть не тільки пенсіонери, а й прості громадяни середнього достатку. Особливо з урахуванням нових тарифів на комунальні послуги. Люди просто не потягнуть, а так як комунальні послуги на першому місці, то будинки будуть стояти без ремонту і доходити до аварійного стану".
Нагадаємо, що деякі депутати Київради вже назвали новий закон суперечливим і виступили з ініціативою відстрочити його вступ в силу з 1 липня 2016 року до 1 січня 2018 року та, можливо, переглянути окремі його положення.
