В період відносного затишшя (тимчасової відсутності виборів) Комітет виборців України вирішив задатися епохальним питанням і дослідити один з найбільш недосліджених аспектів діяльності вітчизняних політичних партій - обіцянки політиків. І правда, багато хто з нас їх чув, хтось їм повірив, хтось навіть не звернув уваги на чергові гучні заяви про все і ні про що. Однак, складається таке враження, що після закінчення виборів в Україні настала загальна амнезія і всі про них забули. Не без допомоги КВУ портал "Знай.ua" вирішив все-таки здути пил забуття з деяких з них і нагадати українським виборцям, що їм обіцяли політики, і як вони своїх обіцянок дотримались.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЯк розповіли нам у Комітеті виборців України, аналізувати окремі вислови глав політичних фракцій і виборчі програми їхніх партій виявилося вкрай цікаво. А якщо додати в цей коктейль ще й один із найбільш важливих, але вже порядком призабутих політичних меморандумів - горезвісну Коаліційну угоду, і зовсім починаєш відчувати себе, як у казці. Щоб зовсім не втекти від реальності через кількість солодких обіцянок, фахівці вирішили сегментувати дослідження за кількома найбільш важливими напрямками. Зокрема, сьогодні ми поговоримо про соціальну політику.
На перший погляд, найменша кількість протиріч серед депутатів мала б спостерігатися саме в цій сфері, оскільки обіцянки поліпшити життя кожного українця наввипередки давали всі без винятку політичні сили. Але ось вибори пройшли. І ми маємо те, що маємо.
За 2 роки своєї діяльності Верховна Рада ухвалила 196 законів. 49 з них стосувалися соціальної сфери. Іншими словами, чверть усіх законів, прийнятих нинішнім складом ВР, в умовах економічної кризи, війни і масових кредитів Заходу, грубо кажучи, спрямовані на дотування громадян. З одного боку - це позитивний момент. З іншого боку, стає трохи дивним, як ВР при повній відсутності в своєму складі комуністичної і будь-якого прояву соціалістичних сил примудряється бути настільки соціально спрямованою. До речі, за словами фахівців КВУ, це як мінімум свідчить про те, що праві парламентські партії не до кінця розуміють, як це - бути правою парламентською партією.
Причину такого високого рівня зацікавленості в соціальній сфері представники Комітету виборців України бачать в тому, що таким чином політики рекламують свої партії.
Основна тематика соціальних законів пов'язана з АТО і захистом постраждалих під час Революції Гідності. Але не варто спокушатися і думати, що це означає, що народні обранці так сильно дбають про долю захисників Батьківщини. Серед 15 прийнятих законів цієї тематики 12 створені для внесення поправок в інші наспіх прийняті документи.
Ще одна цікава тенденція, яка проявилася в ході дослідження, полягає в тому, що депутати звикли голосувати за "свої" закони або за закони своїх однопартійців, категорично не підтримуючи навіть ідентичні проекти, подані колегами з інших фракцій.
Багато в чому як наслідок названих вище причин, за словами генерального директора КВУ Олексія Кошеля, це скликання парламенту до того ж стало автором ще одного цікавого феномену, ім'я якому "Законодавчий спам". Справа в тому, що за 2 роки роботи депутати внесли на розгляд близько чотирьох з половиною тисяч проектів законів, які в переважній кількості випадків дублюють один одного. Іноді навіть представники однієї фракції реєструють по кілька ідентичних або в крайньому випадку дуже схожих законопроектів.
Про непослідовну політику деяких партій говорить і той факт, що вони критикують ті ініціативи, під якими раніше самі і підписувалися. Наприклад, РПЛ і Батьківщина зараз навперебій критикують підвищення тарифів на газ до рівня ринкових і компенсації населенню непосильних витрат за допомогою субсидій. Хоча, коли вони підписувалися під коаліційною угодою, вони були зовсім не проти цього.
Ще одним цікавим моментом дослідження, що свідчить про непослідовність деяких політичних сил, стало питання голосування за законопроекти, принципи яких ці партії і фракції підтримували. Ну або, як мінімум, декларували, що їх підтримували.
Найбільш непослідовною політсилою, згідно з результатами дослідження, була визнана ВО "Батьківщина". З 49 прийнятих соціальних законів стабільною більшістю депутатів ця політсила проголосувала тільки в 23 випадках. В інших 26 голосуваннях - переважно взяло участь менше 60% складу членів партії. Найбільшим провалом "Батьківщини" в соціальному плані став показник голосування за закон про призначення пенсій особам, які постраждали під час Революції Гідності. Однак, тут варто відзначити, що на той момент члени цієї політсили просто не прийшли на засідання, оскільки днем раніше вони оголосили про свій вихід зі складу коаліції.
Трохи більш зібраними виявилися представники Радикальної партії Олега Ляшка. Ці навпаки проголосували в більшості за 26 законів і не добрали і половини активних голосів у 23 випадках. Найбільший фейл цієї партії - у буквальному сенсі нульова підтримка скасування податку на пенсії працюючих і непрацюючих пенсіонерів. Хоча раніше сам глава цієї партії Олег Ляшко говорив: "Люди заробили пенсію, тепер вони повинні платити податки тому, що копійчану пенсію заробили і змушені працювати. Я вважаю, що утримання податків з пенсії - це геноцид проти українських пенсіонерів".
Особливою стабільністю в аспекті голосування за соціальні проекти, до речі, відзначився Опозиційний блок. Його представники стабільно не голосували за ініціативи своїх конкурентів. Депутати Опоблока не дали жодного голосу за 19 соціальних законів. Мотивація - залізна: не голосуємо, бо є свої проекти відповідних законів.
Трохи більше всіх своїх попередників в цьому рейтингу за соціальні ініціативи голосували представники "Самопомочі". Як відзначають в КВУ, згідно до середньої температури по палаті саме ця партія в більшості випадків брала участь у голосуванні за даний напрямок законопроектів.
Найбільшою соціальною активністю відзначилися представники Народного фронту і БПП. Це, як би, і не дивно, оскільки від них і виходило найбільша кількість законопроектів даної тематики.
Виходячи з результатів дослідження, у Комітету виборців України з'явилося дві логічні пропозиції для обранців народу. На їхню думку, парламенту насамперед потрібно навчиться домовлятися і підтримувати законопроекти незалежно від того, хто їх написав, якщо вони стосуються однієї тематики та виглядають аналогічно, і не плодити безліч копій одного і того ж проекту. Ну хоча б в рамках власних фракцій. І друге: запам'ятати нарешті, що відповідно до норм Закон (як такий) є особливою категорією нормативно-правових актів, що регулює суспільні відносини, а не нормою, що вирішує певне окремо взяте питання.
На завершення матеріалу про обіцянки політиків портал "Знай.ua" вирішив пообіцяти щось і від себе. Судячи з прогнозів ряду політичних експертів, наступного року на нас із вами знову очікують вибори. І навіть якщо вони пройдуть не в наступному році, а по закінченню всього терміну нинішнього парламенту, ми вам обіцяємо, що в рамках наступної агітаційної кампанії ви почуєте багато нових і старих обіцянок. А ось те, що хоч одна з них здійсниться, ми вам зовсім не обіцяємо.
