З моменту одних з найбільш масштабних і жорстоких боїв у російсько-українській війні пройшло майже два роки, але багато важливих деталей так і залишилися нез'ясованими. Які події передували Дебальцевському "котлу", чого коштувало утримувати позиції та протистояти ворожим силам, чисельність яких значно перевищувала українські, - ось головні питання, на які є відповіді в Олександра Рувінв, директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

Резонансна справа не перша в практиці Олександра Рувіна. Під його керівництвом велися розслідування і з інших суперечливих питань, пов'язаних з антитерористичною операцією. Саме Олександр Рувін створив і очолив експертну групу першокласних фахівців, яка провела військово-тактичну експертизу щодо Іловайську; як єдиний в Україні експерт-вибухотехнік з міжнародною сертифікацією, Рувін відіграв ключову роль у розслідуванні загибелі малазійського Boeing. Комісії з розслідування збитих у небі над Донбасом літаках "ІЛ-76" "MH17" також працювали під керівництвом Олександра Рувіна.

Більше того, Рувін брав безпосередню участь у визволенні української льотчиці Надії Савченко.

Свій внесок директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін вніс і в розслідування в справі "беркутівців" Павла Аброськіна і Сергія Зінченка. Експерти КНДІСЕ під керівництвом Рувіна ідентифікували зброю, з якої стріляли в активістів на Майдані. До того, як справа потрапила до рук Рувину та його команді, Аброськін категорично заперечував свою провину, але після наданих доказів, утектити від відповідальності "беркутівцю" навряд чи вдасться.

Що ж стосується ситуації з Дебальцевим, то в засобах масової інформації гуляють занадто суперечливі відомості. Експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз провели за справою Дебальцевськоі дуги комплексні експертизи, зокрема: комісійну, товарознавчу, економічну та військово-тактичну. Олександр Рувін відзначив: комісійна експертиза передбачає вивчення наданих матеріалів кількома експертами однієї спеціальності. Особливість цієї експертизи полягає в тому, що укладенню з того чи іншого факту передує єдина думка всіх задіяних експертів. Для дотримання методологічної послідовності Олександр Рувін зібрав на базі інституту кращих експертів і особисто стежив за ходом кожного етапу експертної роботи, Товарознавча експертиза, у випадку з Дебальцевим, дозволила команді Олександра Рувіна проаналізувати технічну сторону питання. Експерти Рувіна оцінювали вартість утраченого або пошкодженого військового обладнання, технічний стан, а також справжні причини пошкоджень. Таким чином, фахівці змогли оцінити загальну вартість завданих збитків. Судово-економічна експертиза команди Рувіна дозволила отримати докази, вивчити й проаналізувати інформацію про фактичні дані. Володіючи спеціальними знаннями економічного аналізу, під особливим контролем Олександра Рувіна, експерти КНДІСЕ ретельно досліджували доказову базу справи. Ключовою в розслідуванні ситуації з Дебальцевим є військово-тактична експертиза. Експерти КНДІСЕ проаналізували дії військових і встановили обставини, які призвели до загибелі людей, а також оцінили втрати озброєння й техніки. При такій експертизі аналізу на компетентність піддаються дії або бездіяльності посадових осіб. Рувін з експертами ретельно вивчили всю інформацію про те, чи відповідали розпорядження посадових осіб вимогам керівних документів та покладених на них обов'язків.

Популярні новини зараз
Українцям за кордоном встановили нові правила: військовий облік, ТЦК, паспорти Зняти пенсію з картки не вийде: хто з пенсіонерів може залишитися без грошей Посилення мобілізації: відстрочки більше не врятують - на кого вже полює ТЦК Пекельне літо: на Україну чекає нова хвиля аномальної спеки, прогноз погоди лякає
Показати ще

Всі справи, якими займався Олександр Рувін, завжди оперативно отримували судово-експертне забезпечення. Сьогодні фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз закінчують масштабне розслідування подій, які сталися в Дебальцевому взимку 2015-го року й надати результати військово-тактичної експертизи.

Події в Дебальцевому не підлягають порівнянню з іншими військовими протистояннями України й Росії. За масштабами це перевершує і події в Іловайську, і в Луганську, і захоплення Донецького аеропорту. Дебальцевський "котел" - повномасштабні бойові дії, сучасні механізовані війська, спільна та налагоджена робота піхоти й розвідки, артилерії і бронетехніки, а також засобів радіоелектронної та артилерійської розвідки.

Те, як регулярні сили української армії провели операцію, заслуговує на особливу увагу. Ціна виявилася занадто висока, і не тільки для українських військовослужбовців.

Президент Петро Порошенко на Мінських переговорах неодноразово підкреслював, що українські бійці надали всьому світу шанс побачити справжнє обличчя ворога. Ситуацію на полі битви поглиблювала не так активність терористів "ДНР" та "ЛНР", як активне втручання і координація дій бойовиків російськими головнокомандуючими. Варто зазначити, що не на нашу користь відіграла безпосередня участь російського спецназу в штурмі Дебальцевого.

Дебальцевська дуга - як це було

Найпотужнішому збройного протистояння, яке тривало сім напружених місяців, передували псевдореферендум 11 травня (на якому, в тому числі, розглядався статус російської мови, федералізації Донбасу, нелегітимність центральних органів влади) і проведення Всеукраїнського референдуму.

Ці події змусили городян забути про спокій. А 24 липня 2014 року за Дебальцеве розгорнулися активні бойові дії. Зруйновані будинки, школи і лікарні - жителі просто виявилися в справжнісінькій пастці. Для того, щоб елементарно залишитися в живих, вони були змушені або бігти, або ховатися в підвалах і бомбосховищах. На початок лютого напівзруйноване місто практично спорожнів.

Повномасштабні бої за Дебальцеве почалися 28 липня 2014 року і тривали до 18 лютого 2015 року. Аж до 2 лютого українська армія вела успішну оборонну операцію на широкому фронті і в повній мірі виконувала бойові завдання.

4 лютого 2015 на ситуацію відреагувала Європа. Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні закликала сторони встановити триденне перемир'я для евакуації мирних жителів.

6 лютого МВС Україні вдалося домовитися з бойовиками про тимчасове затишшя і забезпечити для евакуації мирного населення "зелений коридор". Часовий проміжок для евакуації бойовики встановили з 10:00 до 17:00. За цей час підрозділам МВС і ДСНС вдалося евакуювати близько 600 осіб.

Незабаром після евакуації ситуація кардинально змінилася. Диверсійно-розвідувальні групи ополчення перекрили трасу М-103 - головну транспортну артерію, якою наші військові отримували спорядження і провіант. Саме з цього моменту частини ЗСУ потрапили в оперативне оточення.

11-12 лютого в Мінську почався черговий раунд переговорів. Керівництво України акцентувало увагу і закликало до припинення вогню і "режиму тиші". Домовитися - домовилися, але чекати не сталося. Нові домовленості передбачали припинення вогню опівночі 15 лютого. Так, після укладення угод, у бойовиків фактично залишалося ще три доби для того, щоб спробувати знищити українських силовиків.

12 лютого Президент Росії виступив із заявою, в якому підкреслював, що обізнаний про ситуацію і в курсі, що українські військові знаходяться в оточенні. Він висловив сумнів у тому, що ситуацію можливо врегулювати мирним способом. У Дебальцевому, за його відомостями, перебували від 6 до 8 тисяч українських силовиків, і єдиний шанс на їх порятунок, на його думку, - це згода скласти зброю і здатися.

В оточенні наші військовослужбовці протрималися до 15 лютого. На той час військові і продовольчі запаси були практично вичерпані. Попри це українські військові, як і раніше утримували позиції, сподіваючись на обіцяну перепочинок. Проте, для сепаратистів і підтримують їх російських військ домовленості особливої ​​ролі не грали. Очевидці боїв згадують, що обумовлене перемир'я тривало не більше години. Вже опівночі "котел" під Дебальцеве знову "закипів", а вранці 17 лютого ополченці "замкнули" наших військовослужбовців. Українські силовики виявилися в пастці.

У середу, 18 лютого, Петро Порошенко повідомив, про виведення військ з Дебальцевого з усім озброєнням. Правда, покинути місто нашим військовим вдалося лише ближче до вечора 19 лютого. Населені пункти Вуглегірськ, Логвинове, Нікішине, Рідкодуб, Міус, Чорнухине знову опинилися під контролем бойовиків.

Хто не був в Дебальцеве, тому не зрозуміти

Тоді Генеральний штаб спецоперацію з виведення українських військовослужбовців з Дебальцевського оточення оцінив позитивно. Віктор Муженко, діючий начальник Генштабу, на першій же конференції всіляко запевняв громадськість, що командування зробило всіх заходів для мінімізації втрат української сторони. За його словами, наші військові завдали максимальне поразки противнику, а при безпосередньому виході з міста "втратили" 25 військовослужбовців. Також в Генштабі підрахували, що за весь період проведення операції - з 1 по 18 лютого - загинули 56 військових ЗСУ. Втрати військового техніки - близько 30-40 одиниць. Це, за оцінкою Генштабу, становило близько 10-15% озброєння.

При такому складному плануванні та масштабності бойових дій, такі показники, дійсно, можна вважати вдалими. Втім, якщо дивитися на ситуацію в цілому, то сам факт капітуляції не дуже-то співвідноситься зі словом "удача". Дійсно, деякий час українським військовослужбовцям вдавалося утримувати контроль над стратегічно важливою територією, але в кінцевому підсумку вона дісталася ворогові. При цьому багато експертів готові сперечатися з оцінкою Муженко людських жертв і одиниць втраченої техніки.

Підозри в тому, що Віктор Муженко поширює не зовсім достовірну інформацію про наші втрати в Дебальцеве, виникли відразу ж після першого звіту Генштабу по цій справі. Масштаби виявляються зовсім іншими, якщо оцінювати втрати за кількістю надходили до лікарень і моргів поранених і вбитих людей. Саме так і визначали збиток активісти, які, крім того, систематизували інформацію по бойовій техніці.

Журналісти та експерти все частіше сходилися в припущенні, що Віктор Муженко прикрашав факти там, де ситуація насправді була не такою вже райдужною, зокрема, для того, щоб відволікати увагу громадськості від людей, які були відповідальні за ці, прямо скажемо, ураження . Це підтверджують і безпосередні учасники подій. Командиру батареї 55-ої артилерійської бригади, майору Андрію Денисову довелося вивести з ладу всі шість 152-мм гаубиць, які у нього були в розпорядженні. Через подальшої непридатності велика кількість техніки довелося залишити в "гарячій зоні" - машини залишилися з пробитими колесами, запасок для яких, природно, не знайшлося. В інтерв'ю для порталу "Цензор.net" військовий розповів, як все відбувалося насправді: "Наказ виходити ми отримали від командування сектора ввечері 17 лютого. Термін дали невеликий. У терміновому порядку необхідно було зібрати особовий склад, все майно, яке можна було вивезти, і знищити знаряддя, які ми не могли взяти з собою ". За великим рахунком, йому довелося кинути озброєння тільки тому, що керівництво своєчасно не відреагувало на заявки про необхідні запчастини. Ще однією проблемою військової техніки стали пробиті в результаті обстрілів радіатори і бензобаки. Ремонт проводили прямо на місцях. Штатні водії самостійно ремонтували то, що було їм під силу, але підвезти деталі для усунення неполадок не виявилося можливим. Якщо і щось і вдавалося полагодити, то ненадовго - техніку вражав черговий обстріл. Також військовослужбовець зазначає, що до того моменту боєприпасів у військових зовсім не залишилося.

Активісти підрахували, що в період з 18 січня по 21 лютого 2015 року понад 250 людей загинули або пропали без вісті. Багатьох взяли в полон і до сих пір не звільнили. Тільки за час запеклих боїв з 15 по 21 лютого, коли наші військові проривалися з ворожого оточення, загинуло та зникло безвісти близько 100 військовослужбовців.

Без уваги ситуацію не залишають і політики. Народний депутат Дмитро Тимчук на своїй сторінці в Facebook написав, що в ході проведення антитерористичної операції Україна вперше зіткнулася з оцінкою розпоряджень військового командування на предмет "адекватності" бойової ситуації.

Нехай Дебальцеве сьогодні вже не має колишньої стратегічної важливості, але тим не менше, там досі живуть люди, які вже втомилися чекати перемир'я і справедливості. Результати комплексних експертиз, які проводяться під керівництвом Олександра Рувин, допоможуть встановити реальну картину того, що сталося. Говорити про те, що інформація про наші втрати в Дебальцевському "котлі", яка виходить з Генштабу, сильно різниться з підрахунками активістів і волонтерів, сенсу немає - це очевидно. Створена Олександром Рувин команда першокласних експертів готова вирішити всі спірні моменти і донести громадськості правду.