Найближчим часом народні депутати повернуться до реструктуризації валютних кредитів. Розглядатимуть два законопроекти — депутатський і урядовий. Обидва до кінця не дороблені й повністю не узгоджені із профільними комітетами. Правки вноситимуть після прийняття одного із них.

Урядовий законопроект №4004 передбачає реструктуризацію кредитів лише на нерухомість. Парламентський №4004-1 — кредити на транспорт, землю, нерухомість, споживчі кредити тощо. У двох документах йдеться про поширення дії на заборгованість разом із відсотками в еквіваленті 2,5 млн грн. У першому варіанті законопроекту реструктуризацію проводитимуть за теперішнім курсом, у другому — за курсом 8 грн за долар. Обидва передбачають мораторій на арешт житла за борги. Парламентський проект поширюється на 55 тис. людей, а інший — на 37.

"Було б правильно зупинитися на урядовому варіанті. У ньому йдеться про реструктуризацію для власників житла. Вони, як відомо, постраждали від зміну курсу валюти найбільше", - говорить "Знай" Олександр Жолудь, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень.

Читайте також Нацбанк приймає рішення із запізненням на рік - експерт

З 2006 до 2009 року українці купували житло за середньою ціною $120 тис. 10 років тому в гривнях це було 606 тис. Зараз — 3,240 млн. Відповідно щомісячний внесок зараз становить замість 5 тис. грн — 24. Адже середній платіж, за підрахунками Українського аналітичного центру, є на рівні $850-960. Багато людей, отримуючи середню зарплату у 4-7 тис. грн, не можуть погашати кредитів і стають боржниками.

Популярні новини зараз
Який стаж не зарахують до пенсії: роки роботи просто викинуть Українцям дозволили не сплачувати за комунальні послуги: коли рахунки можна "заморозити" "Допекли за 4 години": українці, які оплатили послуги "Київстар", залишаються без зв'язку Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо
Показати ще

"Має бути законопроект, який задовольнить і позичальників і державу. Ці два проекти не забезпечать такого компромісу. Пролонгація кредиту зі зменшенням відсотків є єдиним виходом із ситуації", - пояснює експерт.

Будь-які кроки для перерахунку старих кредитів на інший менший курс зашкодять банківській системі, застерігають у консалтинговій компанії "Кейс-Україна".

"Треба розуміти, що хтось має платити цю різницю. Банки не мають ресурсів. Держава також не справляється зі своїми зобов'язаннями із соцвиплат, доплат на держпідприємствах. А це значно менші видатки. Думаю, це питання є політичним. Його підінмають політичні сили, аби продемонструвати свою турботу", - говорить "Знай" Дмитро Боярчук, директор компанії "Кейс-Україна".

76 тис людей в Україні мають валютні кредити. Експерти говорять, що таких значно більше — близько 1 млн.

"Думаю, депутати підтримають парламентський законопроект. Він вигідніший для позичальників. Передбачає реструктуризацію для більшої кількості людей. Взагалі зараз у владі є тенденція працювати на популіськими рішеннями. Саме тому вони займаються цим", - пояснює "Знай" економіст Борис Кушнірук.

На його думку, законопроект не працюватиме. Його не затвердить президент.

"Накладе вето, як зробив це влітку. Іншого виходу в нього не буде. Адже для реструктуризації валютних кредитів потрібно взяти 1,5 мільярди гривень із резервів НБУ. Всі резерви нам позичив Міжнародний валютний фонд. Він буде проти. В угоді з ним йдеться, що позичені гроші йтимуть тільки на наповнення резервів," - каже економіст.

Нагадаємо, перші законопроекти про реструктуризацію валютних кредитів народні депутати підготували у березні 2014 року. Тоді пропонували перерахувати позики за курсом 5,05 грн.