Як ми каталися на військовому таксі: свист куль і тариф "фронтовий"

Щоб допомогти українській армії, не обов'язково їхати на Схід.

20 вересня в Києві стартувала благодійна акція "Військове Таксі", організатором якої виступив сервіс "Uklon" і міжнародний фонд "Повернись живим".
Суть акції полягає в зборі коштів на допомогу бійцям, які перебувають в зоні проведення АТО. Будь-хто може підтримати програму, замовивши таксі із зазначенням хештегу #wartaxi. Засоби від поїздки з такою позначкою підуть на купівлю і ремонт військової техніки. Також є шанс проїхатися з відомим волонтером АТО в якості водія.

З пасажирами вже встигли поспілкуватися про війну і про свою діяльність Віталій Дайнега (Повернися живим), Галина Алмазова (Вітерець), Роман Синіцин (Народний тил), Леонід Остальцев (Pizza Veterano) та інші. Інформаційний портал "Знай.ua" підтримав благодійну акцію. Нам пощастило задати питання засновнику благодійного фонду "Комбат.юа" Павлу Кащуку.

- Яка зараз ситуація на фронті?
- Ситуація на фронті в стадії активних бойових дій, без руху вперед-назад. Кожен день люди вбивають, гинуть, але нічого від цього не змінюється, нікуди це не рухається. Утримання позицій. Бойовики притихли з першого вересня, потім вони вирішили, що досить, і знову почали обстріли танками... Потім приїхала місія ОБСЄ, і вони знову притихли.

- Чого не вистачає на фронті?
-Треба розстріляти злодіїв і корупціонерів при владі, половину генералів поголовно, ось буквально через одного вистріляти на "ені бені рікі факі".
А конкретно для армії... Почати піклуватися про солдатів. Наприклад, зараз в промзоні Авдіївки люди до сих пір в літній формі. Їм поки ніхто нічого не привозить, ось вони чекають, а вже не літо ...

Також Павло розповів, що не вистачає фінансування на військову техніку. Протягом двох років не можуть знайти бюджет для ремонту "Уралу" який розвозить українських снайперів в районі Авдіївки.

- Бійці пишуть заяви, вже пару років, що потрібен акумулятор для машини, їх ігнорують. Ось зараз вони ходять по промзоні в районі Авдіївкі, щоб серед своїх скинутися на новий акумулятор. Щоб виїхати звідти на ротацію. Відомо, що держава щороку проводить капремонт техніки, але роблять вони це не на совість, після нього потрібно все переробляти заново.

- Чи допомагає держава волонтерам?
- Вона нам не заважає вже півтора року, це вже дуже приємно. Хоч би вони бойові виплачували... Вони цього не роблять в повній мірі, в якій обіцяли.

-Хто у вас зараз спонсори?
-У нас спонсори - народ України і бабусі по п'ять гривень скидають, і бізнесмени по 100 тисяч.

Варто зауважити, Віталій Дайнега розповів журналіста, що сервіс "Uklon" протягом багатьох років допомагав на фронті. З самого початку війни вони передали в АТО 5,5 млн грн, півтора з яких виділили безпосередньо волонтерській організації "Повернись живим".

- Як світ реагує на ситуацію в АТО?
- Я як автомобільний журналіст часто їжджу Європою, і кожен раз, маючи можливість задавати питання, я заводжу цю тему. Половина європейців взагалі не знають, де там, що відбувається. Цю інформацію їм там ніхто особливо не подає.

Було цікаво дізнатися у Павла, як у колишнього члена атестаційної комісії при МВС, його думку з приводу реформи Нацполіціі.

- Нацполіція повертається до "старої системи"?
- Ні, стару систему вирішили не реформувати, а просто назвати Новою поліцією. Наш відхід з атестаційної комісії нічого не змінив. Їм стало ще легше, зараз в деяких регіонах ми бачимо, що зі ста співробітників звільнені двоє, троє. А їх потрібно звільняти всі дев'яносто. У такому вигляді, як зараз це йде, - це витрата часу і грошей.

Колишній член атестаційної комісії підтвердив, що реформа Нацполіціі створюється виключно "щоб створити для суспільства картину змін, реформ, щоб ділити гроші іноземних партнерів, які витрачаються на ці реформи. Щоб продовжувати "кришувати" злочинний ринок, продовжувати отримувати дохід через МВС".

І знову повернулися до основної теми.

- Як ви бачите ситуацію на сході? До чого все йде?
- Ми зараз залежимо від іноземних партнерів, у яких не стоїть завдання, щоб запанувала справедливість, У них зараз стоїть завдання, щоб все затихло, щоб якимось чином, на будь-яких умовах. Одні країни від інших вимагають санкцій для Росії, а ці санкції теж там невигідні Європі. Європа хоче, щоб просто всі замовкли, хоч тут нас танками переїдуть, тільки щоб було менше смороду і все затихло, повернулося, як раніше, і можна було продовжувати вести економічні відносини з Росією. А їм заважає цей "гвалт" який створився.

- Розкажіть про моральний стан бійців.
- Моральний стан? Плани за контрактом, по набору солдатів на контрактну службу не виконані взагалі. Люди після служби, мобілізовані, реальні герої, реальні вояки, бойовики, здатні, досвідчені, вони йдуть звідти і ні за які гроші не хочуть там залишатися. Тому що там суміш реальних бойових дій, які знищують, з совковою бюрократією і дідівщиною.
Є люди, які тримаються, але все апатично. Причому не через те, що важко в бою, а важко тому, що вони воюють там, сидять, реально життя віддають, а потім повертаються в свої військові частини, де їх змушують траву скубати, туалети мити, бордюри рівняти. Тобто починають смикати всякі штабісти, які в той час, як ті воювали, бабло тирили.

- Що потрібно зробити для того, щоб поліпшити ситуацію...
- Я вважаю, що головна проблема того, що відбувається, це не погана влада, там вороги зовнішні ось ці. Це совок в голові більшості людей. Наші люди, вони рухаються, розвиваються, ростуть морально, але ще їм дуже далеко до нормального життя. Тому, що люди у яких краде хтось, вони його ненавидять, кричать, а самі мріють красти. Це ж у нас не депутати смітять в під'їздах.

- З приводу волонтерської діяльності...
- Я мало знаю людей, які змогли це кинути. Незважаючи на мільйон приводів і причин. Багато розмов є про те, що волонтерська допомога заважає армії, що волонтери перекривають дірки, що ніхто цього не робить, хто повинен. А ті гроші, які повинні були туди піти, частково крадуться. Якби волонтери в якийсь момент припинили свою діяльність, то бійці, може бути, змушені були самі досягати цієї справедливості. А то, що переклали на волонтерів екстрену допомогу, потім перетворили цю допомогу в перманентну, і всі всім задоволені. Тобто, армія не навчилася існувати сама в повній мірі. Розвивається, рухається вперед, але за три роки війни потрібно було вже це пройти і забути.