Вчора, у музеї історії України, вчений та мандрівник Вернігоров Віталій розповів, як живеться українцям на станції "Академік Вернандський" в Антарктиці. Чоловік брав участь у двох арктичних експедиціях та здійснив чотири навколосвітні подорожі.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗа його словами, 31 березня вирушає 21-ша експедиція, а 17 квітня вертається ювілейна - двадцята. Серед звичайних вакансій на зимовку - по два спеціалісти: гідрологи, геофізики, метеорологи, астрономи, астрофізики, радисти. Також, на місці перебувають кок, лікар, дизеліст та електрик.
"У Антарктиді моментально змінюється погода. Поки пливеш туди - звикаєш до "хитавиці", від якої відвикнути дуже складно. У арктичне літо станця приймає туристів. У обов'язковому порядку необхідно мати змінне взуття. Японці, знаючи про це, натягають товстезні шкарпетки ще на вулиці", - розповів Знай.ua науковець із Морського відділу Інституту геологічних наук.
На 32 кілометрах острова Галіндез Аргентинського архіпелагу встановили свої дослідницькі інституції Чилі, Китай, Корея, Аргентина тощо. Українці отримали свою власну станцію від британців, викупивши її за 1 фунт. 6 лютого 1996 року на колишній станції "Фарадей" вперше підняли український прапор. Проте, не лише цю символічну суму довелося сплатити українцям. 22 тисячі фунтів коштували передавальні пристрої від англійців.
Віталій додав, що британцям станцію було у чотири рази дешевше подарувати, ніж розібрати повністю до "зеленої поляни", як передбачено міжнародними договорами. Станція - найпівденніша. Тут зимує зазвичай молодий колектив, тож на станції є справжній пивбар із більярдною та бібліотекою. Зараз у експедицію беруть людей віком до 35 років, хоча раніше там перебували і значно старші науковці.
Читайте також: Українські полярники розкажуть про Антарктиду у Києві (фото)
Спочатку на станцію добирались лише по воді, проте, виявилось, що це не лише довго по часу, але і надто дорого. Тепер експедиції відбуваються через аргентинське містечко Ушуайя: літаком, а далі - кораблем. Запаси мають бути солідні - півтонни бензину та гасу, 120 тонн палива, 30 тонн продуктів привозить група раз на рік.
Вернигора згадав кілька курйозних історій, пов'язаних капітаном Хенком. За сезон "літа", 2-20 грудня в нас, "Академік Вернандський" приймає 2-3 тисячі туристів. Частину із яких привозить на своєму судні "найдешевший капітан". Він бере за доставку від Ушуаі та назад приблизно 1500 тисячі доларів з особи.
"У нього є традиція перед новим роком ховатись у скелях та стукати у двері за 15 хвилин до опівночі. Одного разу мешканці станції відчиняють двері, а на порозі Хенк, дівчина із немовлям на руках та 1,5 річною дитиною поруч. Прямо в Антарктиці! Його спитали: "капітане - чи ти з глузду з'їхав таких малих брати?" На що він відповів, що то - його дружина і діти, і що він не хотів залишати їх на самоті. Отак і колисали їх, підчепивши люльку за гак у стелі бібліотеки", - розповів вчений.
За його словами, перед відправкою туристи цікавляться, що потрібно на станції. Тож за перебування нерідко розраховуються цибулею, часником, зеленню. На "Академіка Вернандського" заїжджали і принцеса Анна, і члени литовського пардаменту, і, навіть, 92-річна онучка британця, який зимував тут у 1928 році. Якось, у цих місцях двоє альпіністів святкували медовий місяць весільним сходженням.
Зимує зазвичай 12-14 осіб, у момент перезміни - 24. Інколи ця цифра сягала і 40, їх розміщували на житловому горищі. Цікаво, що станція досі зберігається у ідеальному стані, у якому її передавали британці. Наприклад, у душових цілком "можна жити" - вони оздоблені мрамором та нержавійкою.
Єдина серйозна проблема українців - арктичне літо припадає в нас на кінець фінансового року, і тому ніколи не зрозуміло, чи все буде гаразд із фінансуванням чергової експедиції.
Нагадаємо, виставка, присвячена українським полярникам, триватиме у Музеї історії України до травня. А робітники музею обіцяють провести ще кілька лекцій із учасниками арктичних експедицій до закриття.
