Залишились лічені дні до завершення вступної кампанії та оголошення результатів абітурієнтам. Скоро вони дізнаються, де вони навчатимуться, дехто вагається і досі подає документи. Столичний психолог Ярослав Драб розповів кореспонденту "Знай", як вдало обрати майбутній фах, покладаючись не лише на поради знайомих та бажання батьків, але і згідно темпераменту та власних амбіцій. Щоб потім не шкодувати про обраний шлях, не втратити роки навчання та отримувати моральне і фінансове задоволення від майбутньої роботи.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяТемперамент і характер - не одне і те ж
"Темперамент, як певний комплекс вроджених характеристик, швидкість реакції, стійкість до зовнішніх впливів, справді грає роль у виборі професії. Проте це - сталі вроджені та незмінні характеристики вищої нервової системи. Якщо до нього умовно додати виховання, вплив батьків, друзів, оточення людини, то сформується характер", - пояснив різницю психолог.
За його словами, тиха та спокійна на перший погляд людина може бути холериком, який навчився стримувати себе. А блискучий оратор на трибуні цілком може виявитись меланхоліком, який працював над своїми комунікативними навичками. Тобто темперамент - річ спадкова. Характер - набута.
Типових тестів із профорієнтації у школі - недостатньо
Зараз активно використовуються психодіагностичні засоби і тести. Діти, які досягли старшого шкільного віку, перед вступом до ВУЗу можуть пройти певне тестування. Чітко по темпераменту буде занадто штучним обирати професію. Ми можемо надавати заключення і лише рекомендації, щодо майбутньої кар'єри.
"В ідеалі - спочатку зробити інтерв'ю, поговорити з дитиною, чи має вже вона на меті якісь свої думки, як вона бачить майбутнє, на що вона звертає увагу. Чи вона хоче обрати професію, яка на ринку наразі цінується, і буде заробляти багато грошей на її думку. Після ввідної інформації від дитини та батьків, вона може пройти тестування", - продовжив Ярослав.
Якщо вона конкретно бачить своє майбутнє, матимемо право підказати, які якості розвинути: лідерські чи навпаки навчитись опановувати емоції. Виключно по психодіагностичному тесту може вийти, що ця професія дитині не підходить.
Бути успішним у майбутньому дасть професійна діагностика
Є дуже цікаві тести, деякі - не зовсім стандартні.
Наприклад, тест Холанда (Голанда) – це опитувальник, на виході дає по ключу матриці. Де просто "через кому" перераховано, що цій людині рекомендовані певні професії.
Є ще так званий психогеометричний тест. Там треба обирати геометричні фігури.
Гарна методика – професійний пасьянс. Вона трохи громіздка. Там людина сама розкладає картки. Наприклад, відповідаючи на питання: які умови праці вам здаються найбільш важливими, і там десь близько десяти карток, із написами, наприклад "тихе оточення" або "часті відрядження", і людина тоді відкладає те, що їй хочеться від майбутньої роботи.
Завжди можна також додавати до визначення темпераменту так звані "особистісні" опитувальники: Айзенка, Кетела. Вони характеризують людину.
Є цікавим кольоровий тест Люшера, який також дає відповідь на питання не темпераменту, а індивідуальних особливостей характеру (хоч і не опитувальник).
От після такого комплексу можна радити дитині професію більш точно.
Як відрізняються темпераменти?
Є два основні вектори: швидкість і стійкість. На базі них і можна визначити чотири основних темпераменти. Швидкі - холерики та сангвініки. Повільні - флегматики та меланхоліки. При цьому, стійкі до зовнішніх впливів та більш цілеспрямовані - сангвініки та флегматики. Як краще обрати професію за темпераментом:
Холерик
Швидкий і не стійкий
Характеризується швидкістю психічних реакцій, найвищою серед усіх. Він швидко перемикається між задачами, за рахунок чого інколи страждає уважність. Стрімко досягає якоїсь мети, але може не доводити справи до кінця. Він може побачити щось особливе навколо, проте він досить поверховий. Має горизонтальний розвиток, може розібратись у кількох галузях, але без особливої глибини у якійсь із них. У них дуже гарно розвинені комунікативні якості. Рекомендовані професії можуть бути обрані із тих, які пов'язані зі спілкуванням.
Наприклад: підприємець, бізнесмен, стартапер, винахідник, журналіст, менеджер (PR, з продажу), кухар, дипломат (не всякий, наприклад, може бути послом), політики, аніматори, актори.
У нашому політикумі скоріше за все більше холериків, проте виокремити точно важко, які вони насправді. Бо вони грають ролі під час виступів та інтерв'ю. По невербальних нюансах можна визначити – по міміці, по жестам. Можна брати і аналізувати прес-конференції, якщо є несподівані запитання. Вони є такими, якщо відповідь не лунає одразу, людина пригальмувала або невміло переключила увагу. Кличко нещодавно, наприклад, замість відповісти - поцілував журналістку.
Сангвінік
Швидкий і стійкий
Гарно підходить для багатьох професій. Оптимально врівноважений, не гальмує, вміє зосередитись. Вони можуть і максимально мобілізувати свої якості і наполегливо працювати над якимось одним вектором. Гарні організатори процесу, лідери, вміють тримати команду, не відволікатись від вектору. Творчі особливості притаманні для них у меншій мірі.
З них виходять: вчителі, науковці, економісти, інженери, психологи, у тому числі практичні, хірурги.
Флегматик
Повільний та стійкий
Для них гарно працювати із механізмами, з інструментарієм, у чомусь "копирсатись". Треба обирати професії, де ти не повинен бути дуже емоційним. Флегматик часто схильний до внутрішніх переживань, до самокопання, тобто може не сильно їх проявляти. Цікаво, що хірурги із флегматиків - не найкращі. Він відчуває сильну відповідальність за стан пацієнта, може помилитись.
Професії, до яких найбільш схильні флегматики: ІТ-шники, ювеліри, бухгалтера, лікарі (терапевти, гастроентерологи) тощо.
Меланхолік
Нестійкий і повільний
У них найкраще виходить творити, або займатись справою, яка асоціюється із певним романтизмом натури, польотом фантазії.
Їм рекомендують спробувати піти у: композитори, письменники, художники, геологи, лісники, синоптики, мандрівники.
Амбіції без реальної основи - руйнують життя
Амбіції мають обов'язково на чомусь базуватись, на життєвих реаліях. Фактор амбіційності при обиранні професії не є ні негативним, ні позитивним, лише існує як факт впливу. Корисно, якщо у людини є вектор розвитку у конкретно обраній професії.
Якщо людина готова до труднощів, працювати над ними та собою, то у неї все вийде. Якщо ж амбіції засновані на пустопорожніх моментах: батьки дали все готове, а ти починаєш думати, що сам всього досяг або твої бажання сформували споживацькі і нав'язані цінності (дорогі смартфони, автомобілі), то вона розчарується, не досягнувши успіху, може втратити все.
"Звісно, фінальне слово за вами. Просто треба чітко усвідомлювати свої можливості, і працювати над слабкими місцями, якщо навіть професія не зовсім відповідає темпераменту, який ви успадкували", - підсумував для "Знай" Ярослав Драб.