Ще на початку незалежної України указом її першого президента Леоніда Кравчука було запроваджене професійне свято журналістів, кореспондентів і репортерів - "День журналіста України". Журналістика - одна з найнебезпечніших професій сучасності. Багато з наших колег, наче військові, навіть у мирний час б'ються на інформаційних фронтах, одстоюючи право кожного з нас на "Правду". Сьогодні ми вже у 22-е зустрічаємо цю дату. На жаль, далеко не повним складом. У день професійного свята, портал "Знай" пропонує вшанувати пам'ять колег, що до останнього дня лишалися вірними своїй справі і в результаті віддали за неї свої життя.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяВадим Бойко (5 листопада 1962 - 14 лютий 1992)
14 лютого 1992 проживши менше півроку в незалежній державі Україна помер наш колега Вадим Бойко - журналіст телекомпанії "Гарт". У мирний час він загинув від вибуху у власному будинку в Києві.
Анатолій Таран (5 липня 1940 - 21 березень 1995)
Кілька місяців до свого 55-річчя не дожив редактор столичної газети "Оболонь" Анатолій Таран. Військовий журналіст і підполковник запасу, який вів літературно-художню сторінку у виданні "Вечірній Київ" в 1995 році був знайдений мертвим на пустирі у Києві.
Олександр Мотренко
У наступному році не стало Олександр Мотренко - ведучого передачі "Суботній експрес" на сімферопольської радіостанції "Транс-М-Радіо". Дорогою на роботу його побили троє невідомих, один з яких був одягнений в форму співробітника МВС. У підсумку, представники органів заявили, що Олександр сам напав на міліціонера, перебуваючи в стані сп'яніння.
Петро Шевченко
У 1997 році вийшов з офісу на зустріч і більше не повернувся Петро Шевченко - власний кореспондент "Киевские Ведомости" в Луганську. Його знайшли повішеним у районі аеропорту Жуляни. За місяць до смерті він опублікував в пресі серію репортажів про протистояння місцевої влади і СБУ.
Микола Ракшанов
У 98-му помер Микола Ракшанов. Журналіст черкаської газети "Факти" помер від травми голови. Представники МВС не знайшли в цьому факті нічого кримінального. Однак, за словами лікарів, травма все ж носила насильницький характер.
Мар'яна Чорна
Ще роком потому не стало тележурналістки Мар'яни Чорної. У 1998 вона керувала службою новин телекомпанії СТБ, потім очолювала аналітичний відділ. Була серед творців телепроекту "Сектор тіні", що розповідав про корупцію в українському бізнесі. Незадовго до смерті - працювала над іншим резонансним проектом "Вибори-99". Мар'яна Чорна була знайдена повішеною в квартирі, яку винаймала. За словами її колеги Маргарити Трубачової, Мар'яна часто говорила, що на неї були якісь "наїзди", хтось проник в її квартиру, побив і замкнув на балконі її собаку. Комі того, за словами Маргарити, незадовго до смерті журналістка розповіла колезі, що команда одного відомого політика запропонувала їй зайнятися іншою роботою, інакше, як вона процитувала їх слова, "у них не залишиться іншого виходу, крім як відкрутити їй голову". Офіційна версія того, що сталося - суїцид.
Георгій Гонгадзе (21 травня 1969 - 16 вересень 2000)
У 2000 році відбулося одне з найбільш резонансних вбивств, про яке і до цього дня починають говорити політики напередодні виборів, обіцяючи знайти його замовників - вбивство головного редактора "Української Правди" Георгія Гонгадзе.
Ігор Александров (червень 1956 року - 7 липня 2001)
У 2001 був убитий директор приватної телекомпанії ТОР Ігор Александров. Він помер від численних травм, отриманих в результаті нападу чотирьох невстановлених осіб з бейсбольними битами. За словами колег Александрова, його смерть була пов'язана з розслідуваннями корупції та організованої злочинності.
Володимир Єфремов
У 2003 пішов з життя головний редактор газети "Собор" Володимир Єфремов. Дніпропетровський журналіст виїхав до Києва, щоб взяти участь в національному святі Франції, на яке був спеціально запрошений. Потрапив в автокатастрофу. Згорів разом з автомобілем. За пару років до цього він написав: "Вперше за тридцять років журналістського стажу пишу тому, що боюся. Боюся дурної смерті. Але ще більше боюся, що її потім спишуть на випадкову "зустріч з наркоманами", банальне "вбивство з метою пограбування" або чергову "трагічну автокатастрофу".
Василь Климентьєв (10 січня 1943 - зник 11 серпня 2010 року)
У кінці літа 2010 року не стало Василя Климентьєва - харківського журналіста, який розслідував факти місцевої корупції. Тіло Василя так і не було знайдено.
Але найстрашнішими роками втрат стали останні кілька років. З початку 2014 року свою смерть в Україні зустріли вже кілька десятків журналістів з різних країн світу.
В'ячеслав Веремій (22 лютого 1980 - 19 лютого 2014 року)
19 лютого 2014 під час подій Євромайдану був жорстоко побитий палицями і застрелений в центрі Києва репортер газети "Вести" В'ячеслав Веремій.
Ігор Костенко (31 грудня 1991 - 20 лютий 2014 року)
На наступний день снайпер убив 22-річного журналіста газети Sportanalytic Ігора Костенко.
Дмитро Іванов
2 травня того ж року в палаючому одеському Будинку Профспілок загинув Дмитро Іванов - відомий журналіст і музичний критик.
Олександр Кучинський
В кінці року в своєму дачному будинку в селищі Богородичне під Слов'янськом з множинними колото-різаними ранами було знайдено головного редактора донецької газети "Кримінал-Експрес" Олександра Кучинського і його дружину. За жахливою випадковостю, його авторству належать книг "Хроніка донецького бандитизму" і "Антологія замовного вбивства".
Сергій Ніколаєв
У 2015, висвітлюючи хід військових дій на сході України, від мінометного обстрілу не зміг укритися фотокореспондент газети "Сегодня", Сергій Ніколаєв.
І цей список далеко не повний. У ньому немає і десятої частини тих, кого вже немає з нами. Редакція порталу "Знай" сподівається, що ми будемо сумувати тільки про них і не станемо поповнювати цей список новими іменами.
