Українській владі нарешті вдалося перемогти бурштинову мафію і зупинити незаконний видобуток цього напівдорогоцінного каміння. Щоправда, в основному такого результату вдалося досягти завдяки погодним умовам, які просто не дозволяють вести відкриті розробки.

Разом з тим, з приходом весни, в Україні очікується масова поява нових і розробка недокопанних родовищ. За словами глав державних адміністрацій, які щорічно стикаються з цією напастю, в переддень "високого сезону" вони вже "забронювали" кілька загонів нацгвардійців, які патрулюватимуть "бурштинові ліси" ввірених їм вотчин.

Якщо не можна перемогти - потрібно очолити

Проте, за словами голови Волинської ОДА Володимира Гунчика, такі заходи - ніяк не впливають на джерело проблеми. Адже, на його думку, остаточно вирішити питання, може тільки закон, який створить "ринок бурштину" й допоможе легалізувати взаємовідносини його учасників. Крім того, за його словами, непогано було б ще й прирівняти умови видобутку цього напівдорогоцінного каміння, до умов видобутку, наприклад золота, відповідно, посиливши штрафні санкції за їх порушення.

До речі, буквально минулого тижня (07.02.2017) відповідний законопроект №1351-1 (Проект Закону про видобування та реалізацію бурштину) не був прийнятий Верховною Радою України, не дивлячись на те, що перше читання він пройшов ще в квітні 2015 року.

Популярні новини зараз
Почекайте з покупками: виплати пенсій затримають Одні поїдуть, інші не доживуть: як зміниться Україна у найближчі 15 років Подорожчання майже на 40%: українців чекає "сюрприз" у платіжках Спіймали на вулиці та примусово відвезли в ТЦК: українцям розповіли, як себе поводити
Показати ще

Незважаючи на те, що "номер не пройшов", держава в особі виконавчої влади від цього не постраждала. Навіть навпаки. Адже, відповідно до постанови Кабінету Міністрів за номером 1063 (від 30.11.2016), саме вона стане монополістом у сфері видобутку цього "дорогоцінного" каменю Волині.

Мета свята - допомога дітям

Як говорив великий комбінатор Остап Бендер (ред .: персонаж роману Іллі Ільфа і Євгена Петрова "Дванадцять стільців"), "одні лише маленькі діти, безпритульні діти, перебувають без нагляду. Ми повинні протягнути руку допомоги, і ми її протягнемо". Судячи з усього, керуючись приблизно тією ж логікою в останній день осені минулого року, Кабмін і видав, згадане вище рішення.

Щоб зрозуміти всю глибину його глибин - досить усього лише уважно прочитати його назву: "Деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину".

Іншими словами, виходить, що, щоб ніхто не подумав, що українські чиновники просто вирішили монополізувати галузь, яка раптово виявилася надприбутковою, відповідно до цього документа, пілотний проект з видобутку бурштину елегантно перетворюється на проект з рекультивації (відновлення) земель лісогосподарського призначення.

Виконавцями цієї важливої екологічної місії, судячи з повідомлення Кабміну, стають державні підприємства ДП "Бурштин України" та ДП "Укрбурштин" ПАТ "ДАК "Українські поліметали", які, за переконанням виконавчої влади, мають необхідний досвід використання державних надр і спеціальні дозволи.

Судячи з усього, безпосередньо самою рекультивацією, а не розробкою надр, при цьому буде займатися Державне агентство лісових ресурсів за рахунок свого засновника, яким власне є держава. У зв'язку з цим, залишилося тільки відзначити, що, як обіцяють ініціатори пілотного проекту, в рамка програми рекультивації будуть освоєні не гроші платників податків, а гроші, отримані від продажу видобутого бурштину.

При цьому, цікавий момент полягає в тому, що кількість видобутого бурштину ніяк не вплине на густоту і якість засадження лісовим масивом (рекультивації). Тобто, якщо грошей буде мало - недостача буде покриватися за рахунок державних коштів. І тут виникає тільки одне питання: що ж буде, якщо грошей буде багато?

Противники, напівпротивники і корупційні ризики

Ясна річ, що у такої священної місії, як відновлення природних ресурсів, не може бути супротивників. Хоча, це як подивитися. Ясна річ, що протистояти цій ідеї будуть лише ті, кого вона позбавляє "чесного заробітку". Але і тут не все так однозначно.

Судячи з наявних даних і того, що питанням рекультивації впритул зацікавилися представники "місцевих громад", які вже навіть встигли створити низку приватних і комунальних підприємств, готових будь-якої миті "допомогти" державі озеленити копанки, виникає побоювання, що в результаті, визначені державою "виконавці", можуть передати в їх руки найбільш "бурштинові місця", а самі, за старою-доброю традицією держпідприємств, працюватимуть на дотаціях з держбюджету.