Жовта картка Порошенку: чим обернеться ультиматум націоналістів

Нещодавно відбувся націоналістичний марш у центрі Києва. Праві заявили про своє об'єднання та висунули свій ультиматум владі.

Як на таке об'єднання дивляться з Банкової та яким чином праві можуть змінити баланс в Україні – читайте у матеріалі.

У антивладному мітингу взяли участь члени новоствореного політичного крила Азов "Національний корпус", представники "Правого сектора" та "Свободи". Загалом на Марш вийшло близько 10 тисяч активістів.

Організатори маршу вирішили не лише злякати владою показовим радикалізмом, але й висунули низку вимог. Серед них: зменшити тарифи на житлово-комунальні послуги, відмовитись від ідеї приватизації стратегічних прибуткових підприємств, а також продовжити заборону продажу землі і, звісно, зупинити торгівлю з окупованими територіями.

Цього разу націоналісти не громили паркани та не били поліцейських, а радше показали високий рівень муштри та дисципліни своїх прибічників. Перемогти корупціонерів вони вирішили гучними заявами та ультиматумом, правда, коли його слід виконати забути сказали.

Друзі по нещастю

Цей Марш був дещо іншим, ніж щорічні поминальні акції "Свободи", яка останнім часом загубилася у політичному водовороті подій. Остання їхня пам'ятна акція вилились у трагедію і нічого не додала партії, крім звинувачень у "розгойдуванні човна".

До того ж, перші вибори після Майдану були дуже невдалими для націоналістів, не лише зі "Свободи". До Ради потрапила лише купка лідерів з різних правих організацій, які вже були відомі. Рядові активісти несправедливо не потрапили у велику політику.

Що ж до "Правого сектору", то після вдало спланованих медійних компаній проти них і допущення кількох серйозних помилок (напр. Стрілянина в Мукачевому).

ПС майже втратив довіру українців через ці події. Саме з втратою довіри пов'язують відмову Дмитра Яроша очолювати "Правий сектор".

Серед "націоналістичної трійки" найбільш незаплямованими і свіжими виглядають структури "Азову". Ця організація, ймовірно, може стати двигуном у новому об'єднанні.

Що треба націоналістам?

Кожна з організацій прийшли до цього об'єднання з різним багажем та історією, але усі три організації, безумовно, мають на меті потрапити у Верховну Раду на майбутніх виборах.

Якщо союз правих збережеться, то п'ятивідсотковий бар'єр у наступному році вони зможуть упевнено подолати.

Адже невдоволення владою продовжує зростати. Суспільство поступово радикалізується через зростання зубожіння населення. Формується запит на сили, які будуть спроможні агресивно протистояти владі.

Об'єднання націоналістів та цей мирний протест – покликані це продемонструвати, що є сила, яка здатна. Тим паче, націоналісти непогано гуртують навколо себе усі "антивладні" сили включно з армією та ветеранами АТО.

Палкість заяв, які пролунали у Верховній Раді від них, виглядають, як початок спалаху нової хвилі вуличної активності, зокрема "правих сил". Річниця Майдану обрана правими, як відправна точка цієї активності.

Вимоги націоналістів

Вимоги націоналістів були більш ніж приголомшливими.

"Ніякої торгівлі на крові – запам'ятайте, для нас це війна з Московією. Друге – забудьте продавати стратегічні підприємства. Їх треба націоналізаціати! Далі, не дай Господь, захочете проголосувати за торгівлю Українською землею. Ми за вибори і парламенту, і президентські вибори. Націоналісти за повне перезавантаження влади ", – сказав лідер Свободи Олег Тягнибок.

Ще рішучим, у своїх заявах, був лідер "Азову" Андрій Білецький. У стінах Ради він заявив, що Україна має розірвати дипломатичні відносини з Росією та створити закон для імпічменту президента. Він навіть дозволив собі сказати речі, які підпадають під статтю "повалення державного ладу".

Він заявив, що у разі не виконання вимог, у них є сили, аби "саморозпустити" Верховну Раду.

Сигнал владі

Праві продемонстрували блискавичну мобілізацію своїх активістів. Це сигнал владі та й усім депутатам, що в країні є сили, які не деморалізовані не розчаровані і готові далі боронити бодай зовні ідеали Майдану.

Своєю акцією націоналісти сказали влади, мовляв "нас багато, і ви всіх небажаних не пересаджаєте".

Дивно, але праві продемонстрували не властиву раніше для них політичну зваженість замість несвідомого бажання бунту, заради бунту. Зрозуміло, що зараз праві будуть намагатися повернутися собі втрачену вагу, яку вони мали під час Майдану.

Для зростання їхньої підтримки у суспільстві їм потрібні справжні політичні перемоги, яких поки що немає. Поки вони їх здобуватимуть, в Адміністрації Президента та Верховній Раді вирішили вуличні акції та грізну риторику правил сил – не помічати. Та жодних репресій проти правих годі й чекати. Влада відверто зайняла вичікувальну позицію.

Потенційні союзники

Як не дивно, але гостра риторика націоналістів згодом може знайти своїх прибічників у самому парламенті.

Якщо поглянути на теперішні сили у Раді, то найбільш антивладною виглядає фракція "Самопомочі". Частина її депутатів доєдналася до блокування на Донбасі. Однак на місцевому рівні, у Львові, у Андрія Садового довготривалий конфлікт із Свободою. Це виключає будь-яку кооперацію на всеукраїнському рівні.

Більш ймовірним виглядає сценарій об'єднання з Радикальною партією. Але з різних джерел надходить інформація, що нібито радикали уклали пакт з владою про коаліцію.

Тому наразі зберігається туманність політичного майбутнього цього об'єдання, навіть за умови їхнього потрапляння до Верховної Ради.

Крім того, ультиматум владі у націоналістів не відбувся, адже ніякої реакції з боку влади не було.

Очевидно, що "праві" тільки почали свій черговий шлях сходження на політичний Олімп, і від обрання ними тактики буде залежати чи перекинеться український човен чи залишиться на плаву.