Біографія
В'ячеслав Непоп народився 23 травня 1966 року в Донецькій області, місті Артемівськ.
Вік: 53 роки
Знак зодіаку: Близнюк
Отримав середню освіту в місцевій школі № 7. По закінченню школи став студентом Харківського авіаційного інституту ім. Жуковського, де вчиться на факультеті «літакобудування». По закінченню університету отримав кваліфікацію «інженер-механік». Встиг відмітитись в багатьох політичних партіях, а також фінансових махінаціях знаходячись на керівних посадах в будівельній сфері.
Сім'я
Згідно з відкритими джерелами В'ячеслав Іванович одружений на Антоніні Юріївні (1964 р.н), яка нині є домогосподаркою. З дружиною вони виховали трьох дітей: Марію (1988 р.н.), яка працює економістом на підприємстві «Фундамент», Артема (1990 р.н) який працює провідним фахівцем на комунальному підприємстві «Житлоінвестбуд-УКБ», Дарину (1997 р.н. ), яка є студенткою Arhitectural Association School of Architecture. Мати Валентина Федорівна, батько Іван Йосипович.
Освіта
Середню освіту В'ячеслав Іванович отримав в Артемівської школі, а вищу отримав в Харківському авіаційному інституті ім. Жуковського за фахом «інженер-механік»
Кар'єра і бізнес
По закінченню студентського життя почав трудову діяльність на Київському механічному заводі, де був механіком і інженером, де працював протягом семи років. З 1998 року, протягом чотирьох років обіймає посаду директора київської будівельної компанії «ТММ». У 2002 році відкриває для себе політичну діяльність, ставши депутатом КМДА четвертого скликання. У той час на піку популярності трималася партія, яка належала екс-меру Києва Олександру Омельченку «Єдність», від неї балотувався і пройшов Непоп. Але особливою вірністю до конкретної політичної партії не відрізнявся, так як бажаючи залишатися на увазі метався від однієї політичної партії до іншої. З 2008 року стає помічником Юрія Сербіна, який представляє «Блок Юлії Тимошенко – «Батьківщина». Діє нібито на громадських засадах. Спробувавши вдачу з партією Тимошенко, пробує далі і в 2014-2015 році стає депутатом від Солом'янського району по мажоритарному округу № 55. Діє нібито як самовисуванець, але насправді в якості агітаційних матеріалів використовував листівки із зображенням уже відомих діячів Кличко і Порошенко. З 2015 року є депутатом від провладної партії Порошенко «Солідарність».
Компромат і чутки
Чим-чим, а ось чутками і конфліктними ситуаціями цей діяч багатий. За свою діяльність встиг заробити прізвисько живий пам'ятник корупції в будівельній сфері столиці.
Порозумівшись з керівництвом підприємства Непоп очолює будівельний загін, що, власне, дає йому право не тільки керувати будівництвом, а ще й долучитися до розподілу майбутніх квартир. Власне, офіційно він значився на заводі, а насправді займався будівельними питаннями. Напрацювавши безліч корисних знайомств і зв'язків Непоп переходить працювати до Фонду держмайна, де стає заступником регіонального відділення. За фактом він продовжує числитися на заводі тим самим «доїть» будівельні фонди і підприємства. У цьому промишляє не сам, а зі своїм другом також випускником ХАІ - Миколою Толмачовим. Тісна, взаємовигідна дружба друзів призводить до того, що Толмачов пропонує Непопові стати директором його компанії «ТММ». Від такої пропозиції Непоп звісно не відмовляється і займає посаду керівника.
Багато фінансово-будівельних афер проверталися саме через підприємство «Житлоінвестбуд», статутний капітал якого повноцінно належав Київраді. Але за фактом «Житлоінвестбуд» нічого не будує і навіть не проектує, а просто є фірмою-посередником, яка допомагає організовувати будівництво різних об'єктів. У самої фірми є свій сайт, на якому детально описують всі об'єкти, що будуються. Але в підсумку фірма, та відповідно її керуючі замовляють проекти у інших підприємств, наймають підрядників і все це оплачується фінансами з міського столичного бюджету. Власне, для цієї схеми і була створена фірма. Дивує те, що фірма продовжує існувати всі ці роки і її фінансовими потоками керує саме В'ячеслав Непоп. За 14 років роботи до 2016 року фірмою в експлуатацію було введено 2,3 мільйона кв.м. житла, через неї були побудовані 180 житлових будинків, 4 школи, 8 дитячих садків, трамвайне депо, паркінги, офісні та розважальні об'єкти. Тим самим підприємство входить в число найбільших будівельних організацій. Головні махінації, в яких засвітилися Непоп і його компанія став «розпил» і передача робіт приватним підрядникам, а також завищення вартості будівництва і самих будівельних матеріалів. Офіційно підприємство витрачає величезні суми на зарплати свого керівництва, а також провідних фахівців. Залишається тільки здогадуватися скільки ще проходить через «ліві» неофіційні дані і які фінанси потрапляють на пряму в руки приватних осіб. І все це проходить через бюджетні київські засоби, а відповідно є податками і митом чесних жителів столиці.
Все ж свою діяльність тихо не змогли провести і засвітилися в скандалах. Так, наприклад у 2013 році в Національному музеї Тараса Шевченка в момент його реконструкції, стало відомо про корупцію і розкрадання. І в цій історії був замішаний «Житлоінвестбуд-УКБ», який наймав фірми підрядників, частина з яких входила в орбіту бізнес-схем Непопа. І в цій схемі його заступники це ніхто інші як сімейний підряд, де одну з фірм очолювала донька Марія.
Непоп завжди був в оточенні впливових людей, зокрема знаходився під прикриттям з боку Ахметова і генпрокурора того часу - Віктора Пшонки, з яким тісно пов'язаний друг Непопа - Микола Толмачов. Єдине, що офіційно вдалося розкрити факт корупції і зловживанні на суму близько 300 тис.грн, але на втрату посади Непопа це ніяк е позначилося і він як і раніше залишився керівником фірми «Житлоінвестбуд-УКБ».
Політична хватка В'ячеслава Непопа дозволила йому одночасно всидіти на кількох стільцях. Так, з 2002 по 2006 він був депутатом Київради від партії «Єдність». У цей е час він є одним з помічників народного депутата Володимира Мойсика, який представляв партію «Наша Україна». У 2006 році знову йде на виборчу компанію, де підтримує ідеї мера Леоніда Черновецького. Уже в 2008 році, стає активним помічником Юрія Сербіна, який представляв «Блок Юлії Тимошенко». Через два роки в 2010 підтримує Максима Луцького, який окрім того, що є народним депутатом також є кумом Дмитра Табачника. Окрім того, що Непоп підтримував Луцького, він ще й допомагав йому балотуватися на парламентських виборах в 2012 році. Сама агітаційна програма була брудною, з використанням фальсифікацій і підкупів.
У 2014 році В'ячеслав Непоп бере участь у виборчій компанії і йде на вибори нібито як самовисуванець, але на всіх можливих ресурсах і банерах масово заповнює простір листівками зі своєю фотографією, а також Кличка і Порошенко. Він вирішив самовільно скористатися їх популярністю, так як вони свого дозволу на його підтримку не давали. Через рік в 2015 Непоп вже офіційно обирається в київський виконком від «Блоку Петра Порошенка». В плюсі залишилися і друзі Непопа, які були з ним в одному «будівельному» човні.
Будівельна негативна слава довгі роки не покидає В'ячеслава Івановича так як новою його справою стала ідея знищити качине озеро, яке знаходитися в Дарницькому районі столиці. І на місці цього озера спорудити чергову 25-поверхову висотку, само собою через відому фірму «Житлоінвестбуд-УКБ». Ще в квітні 2015 року навколо озера, яке було притулком для качок і бобрів виріс паркан, потім там стали з'являтися самоскиди наповнені піском і бульдозери. Не беручи до уваги, що поруч стоїть зоопарк, що качки металися в озері і не знали куди подіти себе і своїх пташенят дитинчат - озеро просто почали засипати піском. На захист озера і його мешканців кинулися активісти, яким вдалося призупинити будівництво тільки через рік. Завдяки відкритим джерелам вдалося з'ясувати, що компанії «Житлоінвестбуд» декілька разів відмовляли в проекті по забудові качиного озера, так як воно знаходиться на балансі Водного фонду України. Але і тут знайомства В'ячеслава Непопа його виручили і йому вдалося добути довідку, згідно з якою ніякого озера на тому місці і немає. Будівництво на час відклалася, але через рік Непоп знову пригнав туди будівельну техніку. Знайшлися активісти, захисники природи, які вирішили зламати паркан, який роком раніше був встановлений руками Непопа. На, що фірма Непопа подала судовий позов за псування паркану. При цьому вирішивши скористатися не тільки послугами правоохоронних органів, а ще й тітушек, щоб залякати активістів. Між активістами та тітушками зав'язалося кривава дія, в якій поліція стала на бік забудовника і самих тітушек. Для розгляду в ситуації прибув мер Києва Віталій Кличко, який намагався зобразити об'єктивність в даному питанні. Далі доля водойми вирішувалася через суд, де Непоп заявляв, що «Качине озеро» це зовсім не озеро, а невелике водоймище і там просто необхідно навести порядок. Переконував також, що замість цього «водоймища» буде споруджено інше озеро в іншому місці. Місяцями по тому Непоп дістав довідку про те, що це зовсім не озеро, а заболочена місцевість, яку просто необхідно осушити. При чому в цьому питанні він знайшов підтримку більшої частини депутатів Київради і самого мера Кличко.
Фотографії
