Біографія
Василь Олександрович народився 3 вересня 1963 року в Одеській області в селі Олександрівка. Але незабаром його сім'я переїхала в село Молодіжне, де і починалася кар'єра молодого політика.
За свої успіхи нагороджений почесною грамотою Верховної ради України, має диплом Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Має ряд нагород і грамот за розвиток Одеської області.
Національність: українець
Знак зодіаку Діва
Сім'я
Василь Олександрович народився в родині сільських працівників, його батько Олександр Дмитрович народився в 1932 році, все життя пропрацював кочегаром, а мати Марія Тихонівна 1933 р.н була співробітницею одного з колгоспів.
Дружина - Олена Сергіївна Гуляєва 1986 р.н з якої вони виховують двох доньок - Марію 2013 р.н і Анну 2015 р.н.
Освіта
Здобувши середню освіту в Олександрівській школі, вступив до Одеського технічного училища, але провчився там лише рік і відправився служити на строкову службу в Збройних Силах СРСР, де був на протязі двох років. Пізніше вже працюючи на виробництві, здобув вищу освіту в Одеській національній академії харчових технологій.
Кар'єра і бізнес
Відслуживши в армії, Гуляєв повертається в своє село і влаштовується на роботу водієм. Але особливого інтересу, та й прибутки від цієї діяльності практично не було, тому він вирішив повернутися до лав військових. Вибір припав на групу радянських військ в Німеччині. Спершу Гуляєв був направлений до Чехословаччини, дослужившись до прапорщика, його передислокували в Німеччину.
У той час армія зазнавала сумнівного стану, маючи майно на мільйони доларів почалися розкрадання у великих розмірах. І ті, хто встигли урвати свій шматок добре збагатилися. Гуляєв увійшов в цю частину людей і після служби повернувся в рідне село не з порожніми руками. Повернувшись зі служби в 1990 р, Гуляєв, починає роботу над приватним бізнесом і стає директором спільного українсько-турецького підприємства «НК і В». Цим бізнесом він займався до 2005 року.
У 2006 році вирішив висунути свою кандидатуру на пост сільського голови в селі Молодіжне. Він балотувався як безпартійний кандидат і на виборах сільського голови мав успіх, з семи кандидатів він здобув абсолютну перемогу отримавши понад 50% голосів односельчан. У 2010 році подав на другий термін і знову його обирають сільським головою. Перемогу отримав знову як безпартійний, в політичні партії на той момент не вступав. Балотується на парламентських виборах в 2014 році по одномандатному виборчому округу і як самовисуванець проходить в Раду, отримавши довіру 29.28% голосів виборців.
Компромат і чутки
Перебуваючи на посади сільського голови, Гуляєв дійсно багато робив для розвитку свого села. Ставши при владі, він зайнявся реконструкцією дитячих садків, забезпечив появу нормальних доріг, ремонтом каналізації, безкоштовним вивезенням сміття. За час його правління села отримало звання кращого в питаннях розвитку соціальної інфраструктури. Захоплюючись всім цим мало, хто з односельців розумів в якому масштабі знаходиться особиста нажива з усього цього. Даруючи людям перераховані вище соціальні блага за їхніми спинами Гуляєв торгував землею і розпоряджався нею немов особистим активом. Сівши в крісло сільського голови Гуляєв взявся за кооператив городників і садівників «Ветеран», який знаходився поблизу Іллічівська. До складу цього кооперативу були передані землі Міністерства оборони України. На початку 2000-х років цим кооперативом зацікавилися корупціонери, які всіляко намагалися урвати свій шматок землі. З приходом Гуляєва люди поклали на нього надії, що припинитися цей дерибан, але Василь Олександрович вирішив взяти інше русло і сам
Гуляєв звільнив минулого голову кооперативу і призначив на цю посаду його помічницю. Потім він вирішив розшукати людей, яких позбавили земельних ділянок за недотримання за ними належного догляду. Зробив це нібито для того, щоб віддати людям їхні паї, але насправді по новому уклав договір, що дозволяло йому розпоряджатися їхніми землями. Ошукані власники земельних ділянок подавали позови до суду, але феміда була явно на боці Гуляєва.
Далі крутіше, апетит розігрався більше, і Гуляєв вирішив дістатися до державної землі. На баланс Одеського державного університету міністерством аграрної політики була передана ділянка землі в розмірі 130 га, раніше це була ділянка землі, яка належала науково-дослідному господарству, в якому колись працював водієм і сам Гуляєв. Але передавалась ця земля лише за документами, насправді Гуляєв встиг її роздеребанити, заручившись підтримкою потрібних людей, щоб протягнути відповідний документ через Одеську облраду. І щоб це зробити він пішов на хитрість і змінив межі села Молодіжне. В результаті колишня земля науково-дослідного центру була віддана під будівництво елітних житлових комплексів, з яких Гуляєв отримував свою ласу частку.
Не дивно, що, займаючись такими земельними махінаціями Гуляєв випадково забув внести кілька ділянок в свою декларацію.
Подібна історія сталася з базою відпочинку «Ювілейна», яка належала Міністерству оборони. Згідно з відкритими джерелами майбутній нардеп Гуляєв відчув владу сидячи в кріслі сільського голови підписав папери згідно яких земля бази відпочинку перейшла в комунальну власність і вже через пару років була поділена на пайові ділянки і передана приватним особам. Такі дії є порушенням Українського законодавства, так як земельні ділянки, які перебувають у державній власності повинні залишатися під розпорядженням Кабміну, а Гуляєв свавільно переписав їх на місцеву раду.
У 2014 році були призначені дострокові парламентські вибори, які ініціював тільки обраний президент того часу Петро Порошенко. В Одеській області перемогу здобув мало кому відомий самовисуванець Василь Гуляєв. Хоча по факту це був просто спектакль який розіграли перед людьми з метою нібито поміняти всю стару владу і підтягнути в неї нові обличчя. Але глибше копнувши стає зрозуміло, що
Пройшовши до лав депутатів Верховної Ради і ставати членом парії «Відродження». Перед своїми виборцями він
Особливо яро Гуляєв обіцяв ініціювати створення соціального кодексу, який би посприяв регулюванню і систематизації соціальних виплат. Але перебуваючи кілька років в чині депутата так і не ініціював цей документ.
Фотографії
Василь Олександрович Гуляєв