Біографія
Володимир Вікторович Богатир уродженець Києва. Народився 23 листопада 1977 р Заслужений юрист України, має подяку Верховної Ради України, а також нагороджений почесним знаком Міністерства юстиції та відзнакою Міністерства внутрішніх справ України.
Сім'я
Про сімейний стан і близьких родичів Володимира Вікторовича у відкритих джерелах немає інформації.
Освіта
Богатир має вищу освіту, так в 1999 році він отримав диплом юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, роком пізніше отримав свідоцтво Міжнародного центру приватизації, інвестицій і менеджменту, це свідчення давало право займатися торгівлею цінних паперів. На цьому освіта Володимира Вікторовича не закінчилася і в 2003 році він закінчив Державну академію статистики обліку та аудиту. У 2009 році пройшов навчання в університеті демократії. Вищезгаданий літній університет демократії діє при Раді Європи і Української школи політичних студій. У 2010 році одночасно проходив курс Школи вищого корпусу державної служби, а також брав участь у Міжнародній програмі лідерства в США.
Володіє російською, українською та англійською мовами. Курси іноземної мови проходив двічі, перші були в Лондоні, а другі проходив в Києві.
Кар'єра і бізнес
Перший трудовий досвід Богатир отримав на посаді юрисконсульта і було це в 1992 році. Тоді Володимир Вікторович працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Ботарже». Після цього протягом трьох років по 1998 рік працював на цій же посаді, але на іншому підприємстві - в Контрольно-ревізійному управлінні у Київській області. Далі з кінця 90-их до початку 2000-х обіймав посаду заступника директора в Юридичному бюро «Анвальт». У Володимира Вікторовича на той момент вже була ліцензія на здійснення юридичної практики, і він вирішив спробувати себе в якості підприємця і зайнявся підприємницькою діяльністю. Коли ж у 2001 році Богатир отримав свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю, то він займав керівні посади, які пов'язані з проведенням правових робіт в державному і приватному секторі.
Паралельно зі своєю трудовою діяльністю Богатир також був консультантом народних депутатів протягом чотирьох скликань. У 2006 році Володимир Вікторович став представником в Центральному виборчкомі України з правом дорадчого голосу на виборах народних депутатів. Далі піднімаючись вгору по кар'єрних сходах Богатиря в 2007 році, призначають на посаду заступника Міністра юстиції України. Спершу він був заступником Олександра Лавриновича, а потім після зміни керівника, він став заступником Міністра Миколи Оніщука. З 2010 по 2011 рік знову був заступником Міністра Лавриновича.
Є керівником фірми «Богатир і партнери». Заснував освітню платформу, в яку входить школа судової практики, корпоративного та податкового права, школа кримінальної практики та інтелектуальної власності. На базі його школи проходить підвищення кваліфікації адвокатів. За словами керівників ця платформа повинна стати не тільки освітнім майданчиком для навчання, а також і для об'єднання юридичного ринку з урахуванням інноваційного формату. Навчання в школі проводиться як стаціонарно – можна відвідувати лекції, так і дистанційно - вивчати програму в режимі онлайн.
Богатир був призначений на пост заступника головного редактора, входить до складу наукової ради Бюлетеня Мін'юсту України, а також є членом Наглядової ради з питань оціночної діяльності Фонду державного майна України.
Окрім трудової діяльності, Богатир займався ще й науковою діяльністю, зокрема має безліч робіт щодо проблем теорії держави, які опубліковані у відкритих джерелах, а також в спеціалізованих і наукових юридичних виданнях.
Діяльність Володимира Вікторовича включає в себе судову практику, міжнародне кримінальне розслідування, виборчий процес, міжнародне структурування, інтелектуальну власність, стратегічне планування судових процесів в юрисдикційних суперечках.
Компромат і чутки
За свою трудову юридичну діяльність Володимиру , має ряд нагород, зокрема, отримав подяку парламентського комітету з питань боротьби з організаційною злочинністю і корупцією. У Володимира Вікторовича є «Почесний знак Міністерства юстиції України», а також відзнака МВС України «За сприяння органам внутрішніх справ».
У відкритих джерелах Володимир Богатир розповідав про юридичні механізми протистояння політичному переслідуванню. Зокрема, він ділився своєю думкою щодо розслідування кримінального провадження та про те, як зіткнувся з порушенням професійних прав. На одній із справ, яка розслідувалася в 2017 році Володимир Богатир перебував у закордонному відрядженні в Великобританії, де займався юридичною практикою в комерційних суперечках, а також надавав правову допомогу опозиціонерам, які переслідувалися владою. Тоді Богатиря ніхто навіть не викликав і не повідомляв про переслідування, він сам про них дізнався тільки з преси, хоча прокуратура була повідомлена співробітниками адвокатського об'єднання про те, що він знаходиться в закордонній поїздці. До робочої поїздки Богатир був в прокуратурі зі своїм колегою адвокатом, якого після цього прокуратура не допускала. За словами Богатиря слідчі займалися вивченням даних про перетин кордону неповнолітніми дітьми і дружиною, які зовсім не є суб'єктами кримінального провадження. Всі вищевказані факти є прямим свідченням про В ході справи клопотання захисників Богатиря зовсім не розглядалися.
практично всіх органів державної влади щодо проведення правової роботи в державних органах та забезпечення в них посад юристів або кількості юристів, які входить в їх склад. Дослідження показали, що тільки два органи виконавчої влади використовують сторонніх юридичних радників і закуповують необхідні юридичні послуги. Це Міністерство фінансів і Міністерство юстиції. Як виявилося, що київські юристи з кількох юридичних компаній консультують через іноземну юридичну компанію. Труднощі перекладу і комунікації чиновників призвели до того, що Міністерство фінансів не змогли знайти на робочому місці викладачів юристів, в той час як цих юристів з успіхом знайшла і передала Мінфіну англійська компанія. Також ця компанія стала радником з українського права. У підсумку англійські юристи залучали інших англійських юристів, що призвело до того, що в період з 2013 по 2018 року в 19 разів були збільшені витрати на юридичних радників. Не погана така благодійність за гроші платників податків. Наприклад, тільки за 2018 рік витрати на юридичні послуги склали 762,4 мільйона гривень, на момент того року це були 28 мільйонів доларів.
Частина з цих задіяних юристів дійсно всесвітньо відомі, і в більшій мірі відомі тим, що оплачували величезні штрафи за свою без розважливу поведінку, а також за конфлікт інтересів. Частина цих юристів були причетні до корупційних скандалів або ж спокійно і успішно працювали разом з подсанкціонованними компаніями. Примітним залишається той момент, що всі перераховані вище пункти зовсім не зупиняють українських чиновників при відборі юридичних радників в свої структури.
Фотографії
