Сергій Льовочкін – народний депутат, бізнесмен. В українській політиці ще з часів президента Леоніда Кучми. Входить в список найбагатших людей країни, володіє скандальним телеканалом Інтер. На сьогоднішній день очолює стратегічну раду політичної сили "Опозиційна платформа - За життя". Про кар'єру, особисте життя, компромат і доходи – читайте в нашому матеріалі.

Біографія

Дата народження – 17.07.1972

Місце народження – Київ, Україна

Національність – українець

Вік – 46 років

Знак зодіаку – Рак

Сім'я

Володимир Льовочкін – батько політика. Він був генерал-полковником міліції за часів президентства Віктора Януковича. Тоді очолював Державний департамент з питань виконання покарань. У грудні 2005 року Льовочкін старший помер. Ходять чутки, що батько Сергія Володимировича входив в число присвячених про реальні судимості Януковича.

Сергій Володимирович в розлученні, його екс-дружину звуть Зінаїда Ліхачова. Жінка – дизайнер, володіє власним брендом. Сім'я виховує чотирьох дітей – двох дочок і двох синів.

У Льовочкіна є молодша сестра Юлія, також народний депутат.

Освіта

Середню освіту Льовочкін отримав в одній зі столичних шкіл. Після вступив в Київський національний економічний університет, де отримав спеціальність бухгалтера.

У 2002 році здобув другу вищу освіту за напрямом міжнародне право. Льовочкін має звання доктора економічних наук. Є автором 33 наукових робіт (інформація згідно його офіційної автобіографії).

Кар'єра і бізнес

Кар'єра Сергія Володимировича почалася в 1996 році. Спочатку працював в декількох комерційних організаціях, а через три роки пішов у владу. У 1999 році Льовочкіна призначили науковим консультантом тодішнього президента Леоніда Кучми. За словами самого політика, на цю посаду його порекомендували двоє чиновників, одним з яких був донецький губернатор Віктор Янукович, у якого Льовочкін раніше складався радником.

Починаючи з 2002 року Льовочкін займав високу посаду в апараті президента – першого помічника. Там він пропрацював до 2005 року.

Льовочкін був членом наглядових рад декількох великих банків, а також компанії Укртелеком. Після закінчення президентства Кучми політик став радником голови парламенту Литвина. Під час виборів до Верховної Ради в 2006 році Сергій Володимирович балотувався від партії Народний блок Литвина. Однак безуспішно – політична сила не змогла дотягнути до прохідного бар'єру.

Однак зв'язки, напрацьовані протягом багатьох років, не дозволили Льовочкіну залишитися в стороні від політичного життя країни. Вже у вересні 2006 року його призначили головою Служби прем'єр-міністра. А через кілька місяців цю структуру переорганізувати в Апарат прем'єр-міністра. Як заявляв Віктор Янукович, структура повинна була розробляти аналітичні прогнози, програми документів, інформувати громадськість про діяльність уряду, забезпечувати відкриту діяльність уряду. Хоча, як відомо, уряд Януковича особливої ​​відвертістю не славився.

Під час дострокових виборів до Верховної Ради Льовочкін балотувався вже від Партії регіонів по 45 номером. На цей раз успішно.

У 2013 році Сергій Володимирович відкрив власний фонд з оптимістичною назвою "Нова Україна". Головне завдання цієї організації було фінансування проектів недержавних інститутів і аналітичних центрів.

У 2010 році Льовочкін відмовився від свого депутатського мандата. Це було пов'язано з тим, що політика призначили главою Адміністрації президента Януковича.

У 2013 році Льовочкін увійшов до списку найбагатших українців за версією тижневика Корреспондент – 29 місце. На початку 2014 році Сергія Володимировича звільнили з посади і призначили на його місце Андрія Клюєва. У тому ж році був звільнений і з посади радника президента.

Після Євромайдану до влади прийшов Петро Порошенко і призначив позачергові парламентські вибори. Льовочкін брав участь від партії Опозиційний блок. Завдяки високому місцю в списках зміг пройти в парламент восьмого скликання.

У минулому році Льовочкін і Бойко були виключені з партії Опозиційний блок. Через півроку вони створили власну політичну силу – "Опозиційна платформа - за життя". Юрій Бойко та Вадим Рабинович стали співголовами, а Сергій Володимирович очолив стратегічну раду партії.

Компромат і чутки

Замой 2014 року Віктор Янукович заявив, що в розгоні студентів на Майдані в ніч на 30 листопада винен Льовочкін. Нібито саме він віддав такий наказ. З таким звинуваченням виступив і екс-глава Міністерства внутрішніх справ Віталій Захарченко. Однак Сергій Володимирович всі звинувачення спростував.

Навесні 2015 Льовочкін виступав в суді у Відні. Там він підтвердив, що перед президентськими виборами в Україні він був на зустрічі Петра Порошенка, Віталія Кличка і Дмитра Фірташа, де Кличко запропонував підтримати Порошенка на виборах, а сам в той час пішов на вибори мера Києва.

Сергія Льовочкіна пов'язують зі створенням скандальної компанії «РосУкрЕнерго». Це посередницька фірма, яка поставляла газ з Росії в Україну. Сам Сергій Володимирович це заперечує і каже, що ніколи не лобіював інтереси компанії. Правда, він підтверджує знайомство з одним із засновників "РосУкрЕнерго" – Дмитром Фірташем. Ще один факт не на користь Льовочкіна – дружба з російським бізнесменом і виконавчим директором "Російського клубу" Максимом Курочкіним (помер).

У 2007 році Льовочкін заявив про намір подати позов проти головного редактора видання "Дзеркало тижня" за наклеп. А все тому, що в одній з публікацій жінка написала, що тодішній керівник служби прем'єр-міністра Януковича брав участь в організації та функціонуванні "РосУкрЕнерго".

У Донецьку, де спочатку працював Льовочкін, почалися і перші бізнес-проекти Сергія Володимировича. Це стосується і скандального банку «Аскольд», пізніше перейменованого в «Банкірський дім». Цей банк був тоді одним з найбільших конвертаційних центрів. Але і також він займався відвертим кидаловом. Через його рахунку проходили гроші деяких відділень Нацбанку, а пізніше вони розчинялися на рахунках афілійованих з «банкірським будинком» фірм. Але найцікавіше, що в 1999 році в будівлі банку сталася пожежа, внаслідок чого згоріли всі документи. У підсумку – вкладники просто залишилися без своїх грошей.

У 2009 році у Льовочкіна стався скандал з народним депутатом Нестором Шуфричем. Віктор Янукович, який тоді ще очолював Партію регіонів, висловив своє невдоволення Шуфричу, що той не поїхав з ним до Керчі. Шуфрич, в свою чергу, звинуватив Льовочкіна в підставі, мовляв він не попередив його про поїздку шефа. При виході із зали Нестор Іванович сильно вдарив Сергія Володимировича по обличчю –зав’язалася бійка.

Непрості відносини у Сергія Володимировича з Володимиром Гройсманом. Прем'єр-міністр вимагав від хімзоводів, які належать Льовочкіну, повернути гроші за газ. В іншому випадку він погрожував націоналізувати підприємства. А ще є війна за Одеський припортовий завод. Словом, справи сім'ї Льовочкіних останнім часом йдуть все гірше і гірше.

Декларація

Стан Сергія Льовочкіна експерти оцінюють в 102 мільйонів доларів. Депутат зайняв 58 місце в щорічному рейтингу "ТОП-100 найбагатших українців" від видання "Новое время".

Згідно з декларацією, Льовочкін володіє елітної квартирою в Києві, офісом, двома земельними ділянками в селі Козин (2700 і 800 квадратних метра) і житловим будинком на 862 квадратних метра там же.

Також політик задекларував право користування земельною ділянкою і будинком у Греції і елітними апартаментами у Франції. Право користування він отримав від компанії Karo Investment і своєї сестри Юлії Льовочкіної.

Також в декларації вказано: колекція картин і скульптур, ікони, 4 пари наручних годинників елітних марок, мисливська рушниця, два пістолети, а також два тренажера.

Пересувається депутат на двох автомобілях – Mercedes-Benz S600 2010 року і Mercedes-Benz GLS 350d 4Matic 2016 року. Також в автопарку політика є два мотоцикли фірми Boom.

Сергій Льовочкін задекларував акції двох компаній – Karo Investment і "Укртелеком". У банках він тримає 665 тисяч доларів, 320 тисяч гривень і 268 тисяч євро.

Фотографії

Фото 1 из 6.
Фото 2 из 6.
Фото 3 из 6.
Фото 4 из 6.
Сергій Льовочкін
Фото 5 из 6. Сергій Льовочкін
Сергій Льовочкін
Фото 6 из 6. Сергій Льовочкін

Відео

Посилання

Сторінка Сергія Льовочкіна в Твіттері.

Офіційний сайт політика.

Офіційний сайт партії "Опозиційний блок - за життя".