Сергій Льовочкін – народний депутат, бізнесмен. В українській політиці ще з часів президента Леоніда Кучми. Входить в список найбагатших людей країни, володіє скандальним телеканалом Інтер. На сьогоднішній день очолює стратегічну раду політичної сили "Опозиційна платформа - За життя". Про кар'єру, особисте життя, компромат і доходи – читайте в нашому матеріалі.
Біографія
Дата народження – 17.07.1972
Місце народження – Київ, Україна
Національність – українець
Вік – 46 років
Знак зодіаку – Рак
Сім'я
Володимир Льовочкін – батько політика. Він був генерал-полковником міліції за часів президентства Віктора Януковича. Тоді очолював Державний департамент з питань виконання покарань. У грудні 2005 року Льовочкін старший помер. Ходять чутки, що батько Сергія Володимировича входив в число присвячених про реальні судимості Януковича.
Сергій Володимирович в розлученні, його екс-дружину звуть Зінаїда Ліхачова. Жінка – дизайнер, володіє власним брендом. Сім'я виховує чотирьох дітей – двох дочок і двох синів.
У Льовочкіна є молодша сестра Юлія, також народний депутат.
Освіта
Середню освіту Льовочкін отримав в одній зі столичних шкіл. Після вступив в Київський національний економічний університет, де отримав спеціальність бухгалтера.
У 2002 році здобув другу вищу освіту за напрямом міжнародне право. Льовочкін має звання доктора економічних наук. Є автором 33 наукових робіт (інформація згідно його офіційної автобіографії).
Кар'єра і бізнес
Кар'єра Сергія Володимировича почалася в 1996 році. Спочатку працював в декількох комерційних організаціях, а через три роки пішов у владу. У 1999 році Льовочкіна призначили науковим консультантом тодішнього президента Леоніда Кучми. За словами самого політика, на цю посаду його порекомендували двоє чиновників, одним з яких був донецький губернатор Віктор Янукович, у якого Льовочкін раніше складався радником.
Починаючи з 2002 року Льовочкін займав високу посаду в апараті президента – першого помічника. Там він пропрацював до 2005 року.
Льовочкін був членом наглядових рад декількох великих банків, а також компанії Укртелеком. Після закінчення президентства Кучми політик став радником голови парламенту Литвина. Під час виборів до Верховної Ради в 2006 році Сергій Володимирович балотувався від партії Народний блок Литвина. Однак безуспішно – політична сила не змогла дотягнути до прохідного бар'єру.
Однак зв'язки, напрацьовані протягом багатьох років, не дозволили Льовочкіну залишитися в стороні від політичного життя країни. Вже у вересні 2006 року його призначили головою Служби прем'єр-міністра. А через кілька місяців цю структуру переорганізувати в Апарат прем'єр-міністра. Як заявляв Віктор Янукович, структура повинна була розробляти аналітичні прогнози, програми документів, інформувати громадськість про діяльність уряду, забезпечувати відкриту діяльність уряду. Хоча, як відомо, уряд Януковича особливої відвертістю не славився.
Під час дострокових виборів до Верховної Ради Льовочкін балотувався вже від Партії регіонів по 45 номером. На цей раз успішно.
У 2013 році Сергій Володимирович відкрив власний фонд з оптимістичною назвою "Нова Україна". Головне завдання цієї організації було фінансування проектів недержавних інститутів і аналітичних центрів.
У 2010 році Льовочкін відмовився від свого депутатського мандата. Це було пов'язано з тим, що політика призначили главою Адміністрації президента Януковича.
У 2013 році Льовочкін увійшов до списку найбагатших українців за версією тижневика Корреспондент – 29 місце. На початку 2014 році Сергія Володимировича звільнили з посади і призначили на його місце Андрія Клюєва. У тому ж році був звільнений і з посади радника президента.
Після Євромайдану до влади прийшов Петро Порошенко і призначив позачергові парламентські вибори. Льовочкін брав участь від партії Опозиційний блок. Завдяки високому місцю в списках зміг пройти в парламент восьмого скликання.
У минулому році Льовочкін і Бойко були виключені з партії Опозиційний блок. Через півроку вони створили власну політичну силу – "Опозиційна платформа - за життя". Юрій Бойко та Вадим Рабинович стали співголовами, а Сергій Володимирович очолив стратегічну раду партії.
Компромат і чутки
Замой 2014 року Віктор Янукович заявив, що в розгоні студентів на Майдані в ніч на 30 листопада винен Льовочкін. Нібито саме він віддав такий наказ. З таким звинуваченням виступив і екс-глава Міністерства внутрішніх справ Віталій Захарченко. Однак Сергій Володимирович всі звинувачення спростував.
Навесні 2015 Льовочкін виступав в суді у Відні. Там він підтвердив, що перед президентськими виборами в Україні він був на зустрічі Петра Порошенка, Віталія Кличка і Дмитра Фірташа, де Кличко запропонував підтримати Порошенка на виборах, а сам в той час пішов на вибори мера Києва.
Сергія Льовочкіна пов'язують зі створенням скандальної компанії «РосУкрЕнерго». Це посередницька фірма, яка поставляла газ з Росії в Україну. Сам Сергій Володимирович це заперечує і каже, що ніколи не лобіював інтереси компанії. Правда, він підтверджує знайомство з одним із засновників "РосУкрЕнерго" – Дмитром Фірташем. Ще один факт не на користь Льовочкіна – дружба з російським бізнесменом і виконавчим директором "Російського клубу" Максимом Курочкіним (помер).
У 2007 році Льовочкін заявив про намір подати позов проти головного редактора видання "Дзеркало тижня" за наклеп. А все тому, що в одній з публікацій жінка написала, що тодішній керівник служби прем'єр-міністра Януковича брав участь в організації та функціонуванні "РосУкрЕнерго".
У Донецьку, де спочатку працював Льовочкін, почалися і перші бізнес-проекти Сергія Володимировича. Це стосується і скандального банку «Аскольд», пізніше перейменованого в «Банкірський дім». Цей банк був тоді одним з найбільших конвертаційних центрів. Але і також він займався відвертим кидаловом. Через його рахунку проходили гроші деяких відділень Нацбанку, а пізніше вони розчинялися на рахунках афілійованих з «банкірським будинком» фірм. Але найцікавіше, що в 1999 році в будівлі банку сталася пожежа, внаслідок чого згоріли всі документи. У підсумку – вкладники просто залишилися без своїх грошей.
У 2009 році у Льовочкіна стався скандал з народним депутатом Нестором Шуфричем. Віктор Янукович, який тоді ще очолював Партію регіонів, висловив своє невдоволення Шуфричу, що той не поїхав з ним до Керчі. Шуфрич, в свою чергу, звинуватив Льовочкіна в підставі, мовляв він не попередив його про поїздку шефа. При виході із зали Нестор Іванович сильно вдарив Сергія Володимировича по обличчю –зав’язалася бійка.
Непрості відносини у Сергія Володимировича з Володимиром Гройсманом. Прем'єр-міністр вимагав від хімзоводів, які належать Льовочкіну, повернути гроші за газ. В іншому випадку він погрожував націоналізувати підприємства. А ще є війна за Одеський припортовий завод. Словом, справи сім'ї Льовочкіних останнім часом йдуть все гірше і гірше.
Декларація
Стан Сергія Льовочкіна експерти оцінюють в 102 мільйонів доларів. Депутат зайняв 58 місце в щорічному рейтингу "ТОП-100 найбагатших українців" від видання "Новое время".
Згідно з декларацією, Льовочкін володіє елітної квартирою в Києві, офісом, двома земельними ділянками в селі Козин (2700 і 800 квадратних метра) і житловим будинком на 862 квадратних метра там же.
Також політик задекларував право користування земельною ділянкою і будинком у Греції і елітними апартаментами у Франції. Право користування він отримав від компанії Karo Investment і своєї сестри Юлії Льовочкіної.
Також в декларації вказано: колекція картин і скульптур, ікони, 4 пари наручних годинників елітних марок, мисливська рушниця, два пістолети, а також два тренажера.
Пересувається депутат на двох автомобілях – Mercedes-Benz S600 2010 року і Mercedes-Benz GLS 350d 4Matic 2016 року. Також в автопарку політика є два мотоцикли фірми Boom.
Сергій Льовочкін задекларував акції двох компаній – Karo Investment і "Укртелеком". У банках він тримає 665 тисяч доларів, 320 тисяч гривень і 268 тисяч євро.
Фотографії
Відео
Посилання
Сторінка Сергія Льовочкіна в Твіттері.
Офіційний сайт політика.
Офіційний сайт партії "Опозиційний блок - за життя".
