Чотири роки тому українців у хорошому сенсі ошелешили звісткою – нарешті звична й недосконала правоохоронна система відійде у минуле, і на зміну колишнім міліціонерам прийдуть досвідчені, а головне – чесні копи.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПочаток шляху: успішний старт довгоочікуваної реформи
Одним із перших про це заявив очільник МВС Арсен Аваков: це було дебютним рішенням після отримання посади міністра, скасувати "Беркут" і почати переатестацію. Про це також неодноразово замислювалися ще під час Євромайдану (випадки побиття активістів пам'ятають усі), тому у реформі вбачали тільки позитивні сторони. Не обійшлося, звичайно, і без критики, але Аваков заспокоював:
"Роботи дуже багато, від зміни філософії правоохоронців до люстрації низки підрозділів та кадрової ротації".
За рік справді вже помітні були перші зміни, прийняли Закон "Про національну поліцію" і готувалися набирати поповнення. Чималу роль у цьому зіграла й Хатія Деканоїдзе, хоч багато хто пізніше звинувачував її у некомпетентності. Проблема крилася значно глибше, але вийшла на поверхню тільки згодом.
"Мета переатестації – щоб у поліції працювали професійні компетентні некорумповані поліцейські, які добре знають законодавство. Мета переатестацій частково була досягнута. Але іноді ухвалювалися рішення, які не прогнозували наслідки", - пояснював радник очільника МВС Антон Геращенко.
Згодом і самі українці побачили – патрульні можуть бути іншими, не брати хабарів та сумлінно виконувати свої обов'язки. Мова не йде про тих, хто прийшов працювати у поліцію виключно заради зарплати, гарної форми та селфі на вулицях. І не про тих, які пам'ятають закони, доки не зустрінуться із "мажорами", або перевертнів, що вибивають гроші із людей. Траплялося, на жаль, і таке.
Швидше - про тих молодих людей, які, почувши оголошення і заповнивши першу анкету, повірили: у них є перспектива. Саме такі рятують життя немовлятам, витягаючи їх із вікна багатоповерхівки, загортують людину, що крижаніє від зимового холоду, у ковдру, поки не приїде швидка. Але яскрава надія змінилася не надто райдужними реаліями. Копи почали звільнятися і тільки тепер готові розповідати, чому саме.Втомлені та розчаровані: життя патрульних після звільнення
Ейфорія швидко минула. Почалися перші докори суспільства, численні розбиті Prius, якими так пишалися спочатку. Провину, звісно, перекладають на самих поліцейських. Тому ті, хто більше не може існувати в такому ритмі, просто йдуть із правоохоронних органів.
Головна претензія громадян: копів доводиться довго чекати. Прояснив ситуацію Андрій Кобилінський, який звільнився ще навесні. Виявилося, все дуже просто. Не вистачає техніки, бракує особового складу — і тому патруль перетворився на гонитву від одного місця злочину до іншого:
"Немає ні машин, ні людей. Там такі перегони тривають жорсткі — чого стане менше. Зараз менше машин, а завтра менше людей, а потім навпаки", - бідкається він.
Кілька років тому Андрій сподівався, що Згуладзе і Деканоїдзе таки наведуть лад, усе стане, як у Грузії або в Канаді. Але все відбулося за українським сценарієм.
"Певно, вище керівництво, тобто Аваков, подумав, що то занадто небезпечно так багато молодої крові вливати. Краще на старих професіоналів сподіватись", - розповідав Кобилінський в ефірі одного з телеканалів.
Потрапляли до органів і старі кадри. Тому було б несправедливо сказати, що переатестація відбулася зовсім без мінусів. Це засвідчили представник ГО "Народний тил", Роман Синіцин, та Катерина Бутко (ВО "Автомайдан").
Складнощі на цьому не закінчилися. Коли недостатньо співробітників, то все робиться, як в старі добрі часи: виходьте на заміну, навіть якщо не спали три доби. Якраз після цього патрульні почали масово розбивати службові авто, тому що просто закривалися очі за кермом Prius, і нічого вдіяти не могли.
Подібний випадок стався 19 червня цього року в Голосіївському районі столиці. Машина копів врізалася у стовп, передня частина була розтрощена. Поруч знаходилося озеро, тому водію дуже пощастило, що він не вилетів просто у воду.
Більш того – пошкоджені автомобілі патрульні ремонтують за власний рахунок, про що періодично пишуть у соціальних мережах.
Керівництво розводило руками: Юрій Зозуля натякав, що сам "якось висипається", тому, хлопці, і ви, будьте ласкаві, робіть так само.
Ситуація із розчаруванням в роботі не дивина і для Львова. 31-річна Лілія Таранда, любляча мати та дружина, завжди мріяла працювати у поліції. Вона вправно стріляє, може похизуватися гарною фізичною підготовкою. Коли стала заступником командира, на власні очі побачила, як втомлюються її підопічні:
"У мене було у взводі 42 людей. Із них завжди п'ять-шість мали високий тиск. Їх відправляли на лікування, не допускали на зміну", - розповіла вона.
Але найболючіша тема для всіх них – це особисте життя. У піший патруль, як нерідко зізнаються самі, можуть поставити навіть після кількох нічних чергувань. Тільки уявіть собі, що означає до п'ятої ранку крокувати київськими вуличками, слідкувати за порядком, коли очі й без того заплющуються. А ще нерідко бувають мітинги: наприклад, під Верховною Радою. Якщо люди збираються у вихідний під будівлею, то ніхто не запитає, скільки діб до цього ти відпрацював. Поїдеш "контролювати ситуацію".
Попри всі негаразди і складне життя, перспективи у національної поліції точно є. У більшості із цих юнаків та дівчат не тільки гарна форма і добре серце, а й розуміння, куди слід рухатися далі. Вони все ще сподіваються, що колись нарешті отримають нормальний графік і більше не розіб'ють жодного Prius.
Як повідомляв портал "Знай.ua", копи оголили болючі проблеми роботи в поліції.