Кваліфікаційна комісія НБУ визнала професійно непридатним фінансового директора «Ощадбанку» Олега Стринжу після того, як він заблокував допуск до тендерів компанії підсанкційного російського бізнесмена та повідомив про це Наглядову раду фінустанови.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро це заявив екснардеп Борислав Береза у своєму дописі у Facebook, повідомляє Ділова Столиця.
На думку колишнього парламентаря, таке рішення виглядає відверто абсурдним, враховуючи бездоганний професійний бекграунд банкіра, кваліфікація якого раніше задовольняла такі провідні європейські фінансові інституції, як французький Société Générale, нідерландський ING Bank, грецький Eurobank EFG та польський Pekao.
Спираючись на власні джерела в банківському секторі, Береза стверджує, що справжньою причиною дискваліфікації фіндиректора стала особиста помста голови НБУ Андрія Пишного. Конфлікт виник після того, як Стринжа проявив ініціативу та не допустив до мільйонних закупівель головного державного банку компанію, реальним бенефіціаром якої є російський бізнесмен Юрій Шумілін. Останній перебуває під жорсткими санкціями США та ЄС через контроль над російським холдингом PT Elektronik, діяльність якого прямо спрямована на забезпечення армії РФ: компанія постачає комплектуючі для російських безпілотників «Орлан» та систем радіоелектронної боротьби (РЕБ).
«Саме наївний Стринжа влаштував галас з приводу росіян та інформував Наглядову раду, зокрема її іноземних членів, про те, що на нього здійснюється вплив з боку керівництва НБУ», – підкреслює автор допису.
Відсторонення від посади, за словами блогера, стало лише частиною комплексного тиску. Головним ударом по Стринжі стала кримінальна справа. За інформацією Берези, до Печерської окружної прокуратури було подано заяву про нібито злочин з боку колишнього CFO. Автором цієї заяви виступив Дмитро Олійник, якого в кулуарах називають «правою рукою» Пишного.
Вибір органу слідства також виглядає не випадковим: екснардеп вказує на давні професійні зв’язки між керівником департаменту безпеки НБУ Олександром Паламарчуком та печерським прокурором Тахтаровим (обидва посадовці раніше працювали в лавах податкової міліції). Парадокс ситуації полягає в тому, що опоненти звинуватили Стринжу у «завданні збитків» банку через те, що він відхилив пропозицію компанії з російським слідом, яка формально запропонувала на тендері нижчу ціну.
Береза також розкрив деталі схеми, за якою російський бізнес в особі Шуміліна продовжує працювати в Україні під час великої війни. Йдеться про дві юридичні особи з майже ідентичними назвами: ТОВ «Інкомтех-Проект» та новостворена ТОВ «Інкомтех Проект» (без дефіса). Другу компанію створили одразу після початку повномасштабного вторгнення для маскування, формально прибравши підсанкційного Шуміліна з переліку власників, проте зберігши той самий менеджмент, КВЕДИ та адреси.
Обидві компанії постачали обладнання для стратегічних підприємств: «Енергоатом», «Антонов», НВК «Іскра», ДП «Прогрес», «Оператор ГТС України», «Укрнафта», «Укртранснафта», «Центренерго» і навіть військові частини.
На думку Берези, така безперешкодна діяльність компаній з російським капіталом неможлива без серйозного «даху» на найвищому рівні влади.
