Майже паралельно з тим як була підписана угода з Іраном, яка дозволить ЄС та США зняти санкції з цієї Тегерану, в Україні парламент дуже швидко вніс зміни до Конституції щодо самоврядування на Донбасі. Це було однією з основних вимог кремлівської дипломатії.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПро можливість змови між США та Кремлем для "Знай" говорить ізраїльський політолог Авраам Шмулевич.
Чи можна говорити про обмін між США і РФ? Коли Москва не ставить палиці в колеса виходу Ірану з-під санкцій, а США тисне на Київ з метою прийняття змін до Конституції, які формально виділять Донбас з тіла України?
- Про це свідчать факти. Згадаймо, як Обама публічно дякував Путіну за допомогу по Ірану. Ніби ніякої війни і санкцій не було. Далі приїзд Вікторії Нуланд до Києва і тиск на українську владу, різке внесення змін до Конституції. По всьому видно, що ці події пов'язані між собою. США змусили Україну капітулювати, Київ був не проти.
Це колосальна перемога Путіна на українському напрямку. Він фактично зрівнює так званих сепаратистів і Київ. Тепер "народні республіки" стають ніби на один рівень з Україною, а Москва виводиться з ролі агресора. Крім того, питання Криму і Донбасу поділяють на два різних питання.
У чому інтерес Барака Обами?
- Угода з Іраном потрібна адміністрації Обами. Вашингтон і Москва, на мій погляд, не випадково обмінялися послугами та компліментами. Ми будемо наївними, якщо відкинемо версію про певний пакт. Для Обами потрібна хоч якась дипломатична перемога. В Ізраїлі є вислів: залізти на високе дерево. Обама заліз на високе дерево, з якого не може злізти.
Він говорив, що в світі є три загрози для людства: "ІДІЛ", агресія Росії проти України і Ебола. Перед виборами в США йому треба сказати, як же він з цими загрозами впорався. З Еболою нічого зробити не можна - природне явище. Змушувати РФ піти з України Обама не хоче.
Думаю, причина, в тому числі, і в тому, що і Київ дуже мляво себе показав. Якщо Україна добровільно здала Крим і продовжує з ним торгівлю, то американцям воно теж особливо не треба.
Єдине, що Обама може зробити - знищити "Ісламська державу". Хоча авіаудари мають ефективність, знищують верхівку "ІДІЛ", але для повного знищення організації потрібна наземна операція. Армія США фізично може це зробити, але наземна операція не популярна в Америці. Великі втрати будуть за американськими мірками. До того ж, сам Обама став президентом на обіцянках виведення військ з Афганістану. Якщо наприкінці свого правління він введе війська до Сирії та Іраку, демократам треба забути про Білий дім.
Тобто, все складається так, що Обама не може вирішувати проблему "ІДІЛ" тільки своїми руками. Тому й потрібен Іран, оскільки Тегеран ключовий гравець на іракському фронті проти "ІДІЛ". Також підтягується Туреччина, яка боїться трьох речей. Перше: одноосібного входу Ірану до Іраку. Друге: "ІДІЛ". Третє: курдів. Анкара входом до Сирії або Іраку може одним рухом вбити кількох зайців. Ясно, що Обама і демократи готуються до виборів. Їм треба показати американцям покращення на зовнішньополітичному фронті.
Читайте також: "Світові ринки вступають в тривалий період низьких цін на нафту" - експерт
У чому інтерес Москви? Кремль готовий до просідання ціни на нафту і посиленню Іран?
- Москва перемагає на українському фронті. Посилення Ірану не розглядається Москвою як проблема. У Кремлі вважають Тегеран стратегічним союзником і торговельним партнером. Москва розраховує взяти під себе ринок зброї для Ірану.
Хоча, розраховувати вони можуть, але чи зайдуть на цей ринок - ще питання. Ціни на нафту і так підсіли б. Але я не думаю, що падіння цін буде драматичним. Росія, Іран і Саудівська Аравія не зацікавлені у значному падінні. Вони на ринку тепер союзники і можуть знайти компроміси. Збитки для Москви будуть, але вони мінімалізуются.
Європейські та американські дипломати часто говорять про застарілість феномену самих зон впливу. Але узгодження дій США і Москви говорять про зворотне.
- Звичайно, зони впливу існують. Ніколи зовнішньополітична риторика не відповідає істині. Різниця між Москвою і Вашингтоном полягає в тому, що Москва діє методами XIX століття - грубою силою. США діє тонше, додаючи до сили ще культурний і економічний впливи, майстерну дипломатію.
Як такі домовленості вплинуть на Україну?
- Є старий анекдот: якщо в 20 років немає розуму, то не буде і далі, якщо в 30 років немає дружини, то не буде і далі, якщо в 40 років немає грошей, то не буде і далі. Так от, війна в Україні йде вже майже півтора року. Навряд чи й далі поведінку України в цій війні зміниться, що б ще не зробила Росія.
Українське суспільство і влада демонструють інфантильну несерйозність у всіх питаннях. Ось збитий Боїнг над територією України. Що зробила б будь нормальна країна? Сама б провела розслідування і суд. Або: Генпрокуратура вже давно була б повинна вести справи і пред'являти звинувачення з викрадення Савченко, Сенцова і щодо всіх інших злочинів на окупованих територіях.
Ситуація з Януковичем - це взагалі сміх. Янукович в Інтерпол поданий на розшук у справі, яка не має зв'язку з Майданом. Там якийсь другорядний корупційний скандал. І тепер, навіть якщо станеться диво і його видадуть Україні, за міжнародним правом його не можна буде судити за Майдан, судити можна тільки по тих злочинів, які були в заявці Інтерполу. І це все зробили не росіяни, а українська влада.
Про ганебну здачу Криму я й не кажу. Якби таке сталося в США, вже були б мільярдні позови до держави, яка відмовилася захищати своїх громадян і віддало їх окупантові напризволяще. Українці досі не усвідомили, що живуть у незалежній державі, і яку відповідальність і ризики це на них накладає.
Ну, ось за домовленостями всі ці лугандонці стають частиною української правової системи. При цьому вони не підконтрольні Києву. Так завтра вони як частина української правової системи почнуть слідство щодо Боїнгу і заявлять, що його збив Київ. Або візьмуть і проти добровольців і бійців ЗСУ порушать кримінальні справи і випишуть українські ордери на арешт. Що зможе зробити Україна? Нічого. І таких можливостей відкривається багато.
Думаю, весь цей балаган в Україні триватиме і далі. У мене таке враження, що ви не ставитесь серйозно до своєї держави. На жаль, я не думаю, що українці поміняються. А ось західна риторика вже змінюється, вже починають говорити про те, що і Україна частково винна у війні.
Читайте також: "Шокін може піти у відставку" - активіст Карл Волох
Що далі робитиме Москва?
- Вони збільшуватимуть дистанцію між питаннями Криму і Донбасу. Україна вже відкрила шлях для визнання легітимності анексії Криму. Тепер від Києва, після того, як він визнав право "народу Донбасу" на автономію, почнуть вимагати визнання права "народу Криму" на самовизначення і проведення ще одного референдуму, цього разу під наглядом ЄС.
Французькі та італійські парламентарії вже поспішають до Криму. І це тільки початок. Зараз відкриваються дуже великі можливості для російської дипломатії. Не впевнений, але й не виключаю варіант переходу всієї України під ту чи іншу форму управління Кремлем.
