Рада Нацбезпеки і оборони звернулася до ООН і Євросоюзу з проханням розгорнути на території України місії з підтримання миру та безпеки. Чи з'являться на Сході України "блакитні каски" і коли, "Знай.ua" розповів керівник центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися- Це рішення РНБОУ спричинила безпорадність місії ОБСЄ в зоні конфлікту. Після подій у Дебальцевому її неефективність стала вже занадто очевидною. Завтра потрібно буде контролювати відведення важкої зброї. Як ОБСЄ впорається з цим складним завданням, якщо воно не впоралося з простим? Тому потрібно думати, хто це може зробити краще? Єдина реальна альтернатива – миротворча місія ЄС чи ООН. "Блакитні каски" неодноразово виконували подібні місії в різних частинах світу.
Але це складні рішення, які потребують переговорів та політичного узгодження. Ухвалити відповідну резолюцію на Раді Безпеки ООН можна лише, якщо будуть узгоджені інтереси США і Росії. РФ уже висловила своє негативне ставлення до ідеї щодо миротворців. Але нагадаю, що до Мінська саме Путін виступав із закликами ввести в зону конфлікту миротворчий контингент. Йому треба про це нагадати. Україна висуватиме жорстку однозначну умову: на нашій території не може бути жодних російських підрозділів під прапором миротворців. А Росія, очевидно, протестуватиме проти участі в цій місії країн-членів НАТО. Отже, коло обмежується. Також потрібно вирішити проблему з фінансуванням. Дипломати кажуть, що на узгодження піде від кількох місяців до півроку. Це довго, і ми маємо бути до цього готові. З Путіним зраз нема сенсу домовлятися про звільнення Донбасу. Це утопія.
Росія може накласти вето на рішення Радбезу ООН. Чи не краще домовлятися одразу з ЄС?
- З Євросоюзом домовитися буде складніше. Наскільки я пам'ятаю, така місія ефективно діяла в Боснії. Але це країна, що стоїть на прямих кордонах з Євросоюзом. Ми нібито теж, але Боснія значній частині європейських країн ближча. У Боснії ЄС виступав у ролі посередника. Тепер ідеться про конфлікт, у якому зав'язана Росія, тож багато залежатиме від її позиції. У Євросоюзу, на відміну від "блакитних касок" ООН, менше досвіду участі в таких операціях. Торік я розмовляв про імовірність миротворчої допомоги з деякими європейськими дипломатами. Особливого інтересу до теми вони не виявляли. Тож ідею залучення до подій в Україні європейської поліцейської місії я сприймаю трохи скептично. Але намагатися треба.
Які з європейських країн могли б надіслати свій контингент?
- Наша категорична позиція, що серед них не може бути Росії. Бо вона сприймається як агресор, а не миротворець. Кремль, очевидно, протестуватиме проти участі в місії країн НАТО. У Росії є союзники – Білорусь і Казахстан. Якщо Україна погодилася б на участь цих країн, Росія і сепаратисти могли б пристати на залучення навіть певних країн Північноатлантичного альянсу. Точно можу сказати, що РФ буде проти американців. З різних історичних причин, навряд чи зголосяться німці. А от Франція, Італія – можуть. Зрештою, є низка європейських країн, що мають досвід участі в миротворчих місіях, але не є членами НАТО. Одна з таких країн натякнула про це одразу після переговорів у Мінську. Фіннський міністр закордонних справ заявив, що його уряд поки не розглядає питання про участь у такій місії. Я наголошую на слові "поки". Отже, це може бути як Фінляндія, так і Австрія, Австралія, Швеція, навіть Японія.
Ви назвали Білорусь і Казахстан. Вони мають необхідний досвід, потугу, навчених вояків?
- Про авіацію чи танки під час таких місій не йдеться. Можуть знадобитися хіба що гелікоптери та інша подібна техніка. Нагадаю, що українські військові теж брали участь у різних миротворчих місіях. То чому білоруси не можуть? Білоруси будуть корисні в зоні конфлікту хоча б тим, що знають російську мову. Українська позиція може бути наступна: якщо беруть казахів, чому ми не можемо запросити поляків? Хоча, думаю, Росія виступатиме категорично проти. Ну, тоді в Канади теж є великий досвід участі в таких операціях.
Якщо тут з'являться білоруси чи казахи, хто може гарантувати, що вони діятимуть адекватно та нейтрально?
- На жаль, ніхто. Тому краще запрошувати нейтральні країни. Один із принципів формування таких підрозділів - у них не мають права брати участі сусідні країни. Тож Білорусь, скоріше за все, відпадає.
Після подій у Дебальцевому Мінськ-2 можна вважати "проваленим"?
- Путін взяв реванш під Дебальцевим, бо у Мінську програв на дипломатичному фронті. Цим він зруйнував Мінські домовленості. Єдине, про що тепер можна вести перемовини - це припинення вогню. Якщо росіяни та сепаратисти не наступатимуть в районі Дебальцеве-Артемівськ і не підуть на Маріуполь – це вже якесь досягнення. Довіра до мінського і нормандського процесу великою мірою підірвана. На переговорах не можна ставити хрест. Але те, що Мінські домовленості після обстрілів Дебальцевого вже не вдасться виконати в повному обсязі – це факт.