Україна поки що не готова стати членом Північноатлантичного альянсу, так само як і НАТО не готове до прийняття України. Про це Президент України Петро Порошенко заявив на спільному брифінгу із генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом на Яворівському полігоні у Львівській області 21 вересня.

- Україна зараз зосереджена на реформах, модернізації своїх Збройних сил. НАТО працює разом з Україною, здійснюючи супровід цих реформ, щоб вони відповідали стандартам НАТО, - оголосив Президент.

Потім, коли завершаться реформи, Україна буде вирішувати, чи захоче вона подавати заявку на членство в НАТО. Якщо подасть, то буде здійснюватися оцінка цієї заяви, - каже Столтенберг у відповідь.

Порошенко у свою чергу пообіцяв винести питання вступу України до НАТО на всеукраїнський референдум. Якщо країна реформується у відповідності критеріям для членства в НАТО:.

- Євроатлантичний вибір з перспективою членства в НАТО має зростаючу підтримку в українському суспільстві. Два роки тому курс на євроатлантичну інтеграцію підтримувало 16% українців. Рік тому ця цифра стрімко наближалася до 50%. Зараз ця цифра перевищує 60%. Це означає, що український народ підтримує євроатлантичний вибір, - додав Порошенко.

Популярні новини зараз
Повністю замінить ТЦК: які зміни чекають мобілізацію Пенсіонерів змусять повернути частину виплат державі Приємна несподіванка: в Україні почали знижуватись ціни на деякі овочі Українців попередили про три місяці без пенсії: у кого будуть проблеми з ПФУ
Показати ще

Читайте також: Для військових на Яворівському полігоні закупили риби на два мільйони гривень

Наступного року у Варшаві відбудеться саміт НАТО. Прем'єр Арсеній Яценюк закликав надати на ньому Україні План дій по членству в НАТО. Його Україна разом з Грузією мала отримати ще у 2008-му на саміті НАТО в Бухаресті.

Але тоді таке рішення заблокувала Німеччина та Франція. У середу лідер бойовиків Олександр Захарченко заявив, якщо "Україна почне готувати референдум про вступ в НАТО або інші процедури, то "ДНР" відразу вийде із Мінських угод і приступить до очищення від київської окупації всієї території Донбасу".

На скільки реальними є шанси України стати повноцінним членом НАТО в інтерв'ю "Знай" розповів військовий експерт Леонід Поляков.

- Від НАТО часто чути, що двері для України в альянс є відчиненими. Від кого залежить рішення по набуттю Україною повноцінного членства?

- В України є високий потенціал, який вона може запропонувати НАТО. Це не тільки оборонний потенціал, а й науково-технічний і суто військовий.

Але НАТО це не військовий альянс, а політико-військовий. Це означає, що всі рішення приймаються політичним консенсусом всіх країн-членів НАТО. Вони або не виступають проти або погоджують. Тоді таке рішення може матеріалізуватися.

Читайте також: Росія будує базу для п'яти тисяч солдат на кордоні з Україною

Критерії вступу до НАТО діють ще з 96-го року. Але таке враження, що в Україні їх ніхто не читав. Бо перше про що говорять — це розміщення збройних сил. Але це далеко не перший критерій. Це другий.

Перший критерій — досягнення стандартів у політичній і економічній сфері. Ці речі чуємо часто, але нам треба пройти ще довгий шлях. Про що йдеться? Про подолання політичної корупції, про сводобу слова, цивілізовані ринкові стосунки в країні, справедливі суди, захист прав людини.

Оце все розглядають, коли вирішують чи достойна держава бути членом НАТО чи ні. І лише потім йдуть далі. А далі — політико-військовий критерій. У нас він ніби-то є, але ще не відповідає нормам демократії. Демілітаризація силових структур не проведена, міністри оборони у нас генерали в черговий раз.

А міністр це завжди цивільний політик у будь-якому міністерстві. Але в нас дається в знаки радянська практика, що ніби-то військові краще розуміються в оборонних питаннях, ніж цивільні. Оборона і військова сфера — це не одне і теж саме. Оборона - це сфера відповідальності цивільних політиків, яким довірили обороняти країну.

- Прем'єр Яценюк, наприклад, сподівається, що наступного року Україна отримає План дій по членству в НАТО. Це можливо?

- Така можливість існує, можуть дати, а можуть і не дати. Формально план дій затверджували щороку на Кабміні навіть при Януковичі. Але сам документ, щорічний план дій, як документ внутрішній, не затверджували.

Інше питання, що НАТО нас в цьому підтримувало лише морально, але не формально. НАТО не називало нас членом. Це був такий собі тренувальний план. Навіть коли деякі наші очільники кажуть, що в нас із НАТО особливе партнерство — це теж не зовсім так. Ми у 2005-му у Вільнюсі отримали більш високий статус, ніж особливе партнерство (міністри закордонних справ країн НАТО підтвердили перспективу вступу України в Альянс. Але закликали Київ сконцентруватися на необхідних реформах. - "Знай").

Аби відповідати критеріям НАТО, Україні слід змінити підхід до системи управління. Багато чого треба реформувати ідеологічно і філософськи. Очільникам країни треба відходити від декларації і починати реальні реформи в політиці, економіці і в оборонній сфері.

Від нас залежить, чи увійдемо ми в ці відкриті двері, які для нас знову відкрили чи ні. Цього ми не зробили при жодному з президентів, тільки багато декларували. Зараз є черговий шанс і через рік побачимо, наскільки ми наблизились.