Минулого тижня відбулась зустріч лідерів країн "нормандського формату". Президенти Франції, України й Росії та канцлер Німеччини Анґела Меркель обговорювали проблеми утвердження миру на Донбасі загалом близько чотирьох годин. Крім того, встигли поговорити й про остаточне підписання зимового газового пакету.

Про значення паризьких перемовин для "Знай" говорить політолог Антон Круть.

- Щось нове було в зустрічі в Парижі?

- Нічого особливо нового експерти не очікували. Цілком прогнозовано на зустрічі йшлося про окремий закон про вибори на територіях з особливим статусом. Очікувалось, що Україну змусять першою і першочергово виконувати пункти Мінських угод в частині введення в дію закону про особливий статус. Говорили, що Путін виторгує для себе продовження терміну виконання Мінську-2. Кінець Мінська-2 - це 31 грудня цього року, коли Україна мала б відновити контроль над кордоном. Відтермінування Путін отримав. Мабуть, в обмін на певні нюанси по Сирії. Бо на початку саміту "нормандської четвірки" на двохсторонній основі Путін спілкувався з Меркель і Олландом саме по сирійському питанню.

Читайте також: У Парижі погодили особливий статус Донбасу - Меркель

Популярні новини зараз

Зеленський екстрено звернувся до військових через коронавірус: "Вони нас, а ми – їх"

Зеленський вивіз свою родину до Швеції - блогер Чаплига

Коли пандемія відступить? Вірусолог дала переконливий прогноз, залишилось недовго

Медики виявили нові небезпечні симптоми коронавірусу, як розпізнати захворювання

Показати ще

- Чому заяви, які роблять Франсуа Олланд і Ангела Меркель часто, м'яко кажучи, не співпадають з заявами від Петра Порошенка?

- Часом навіть заяви Порошенка для зовнішньої і внутрішньої аудиторії різняться. Дійсно, є такий розрив. Думаю, президент не знає, як "подати" українській аудиторії все те, що було підписано у лютому у Мінську. Видно, Порошенко розуміє необхідність пояснення цього українцям, але робить це так, ніби розмовляє з маленькою дитиною. Президент не хоче вести мову по-дорослому. Не хоче говорити, що Україна війну з Росією якщо й не програла, то й не виграла. Тому вимагати від союзників того, що мала б лобіювати сама Україна – не варто. Президент на це не наважується. Мінськ-2 - це дипломатична поразка, яка була спричинена військовою поразкою під Дебальцевим.

- В пресі говорять про так званий "план Мореля". Президент сказав, що це "окрема думка". Але питання не в назві плану, а в реалізації його суті. Що там за суть і чи зможуть її нав'язати України?

- Перше: ключова наглядова роль під час тамтешніх виборів належатиме Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ.

Друге: там в тому чи іншому вигляді буде мажоритарна складова на виборах.

Третє: українська ЦВК матиме суто номінальний контроль над територіальними і окружними виборчими комісіями.

Це три ключові речі, а все інше – варіації. Наприклад, Порошенко хоче, щоб кордон на час виборів був переданий ОБСЄ. Цього всього у Мінську-2 немає.

- Суть цих нюансів може проявитись в законі про особливий статус?

- Звісно. На прес-конференції за підсумками зустрічі "нормандської четвірки" Меркель вела мову про три закони – реанімований і змінений закон про особливий статус, новий про вибори і новий про амністію. Думаю, вони будуть прийняті в жовтні. В грудні буде голосуватись друге читання по конституційних змінах. А потім Путін дивитиметься, відводити війська і віддавати кордон чи ні. Далі буде врегулювання конфлікту уже в заданих Мінськом-2 межах.

Читайте також: Американці нас не "зіллють", якщо ми будемо адекватними - експерт

- Як?

- Є інформація і припущення, що американці не припиняли спілкування з Опоблоком. Через них намагатимуться відновити український контроль над регіоном, маніпулюючи інвестиціями і торговими преференціями. Та Кремль гне свою лінію - хоче поставити там своїх маріонеток. Під час двох своїх останніх візитів в Україну Вікторія Нуланд зустрічалася з Сергієм Львочкіним. Думаю, американці вважають, що з ним і його політичною силою можна мати справу. Це складана гра, яка невідомо чим закінчиться.

Наприклад, американці в травні 2014 року відмінили антидемпінгові квоти на український прокат. Фактично вони забрали квоти в російського олігарха Алішера Усманова й віддали їх Рінату Ахметову. Останній ніяк на це не відреагував, хоча тоді ще мав можливості придушити у зародку російський заколот на Донбасі. Тому не думаю, що Ахметов піде на співпрацю з США. Йде складана гра з невідомим результатом.