Росіяни вважають своїх письменників Толстого і Достоєвського стовпами не тільки своєї вітчизняної, але й світової літератури. Однак літературознавці з Англії та Росії дійшли висновку, що головний літературний філософ Росії Достоєвський просто переніс у свої твори деякі ключові мотиви романів англійського письменника Чарлза Діккенса. Росіянин навіть запозичував у Діккенса імена персонажів для деяких своїх творів.

Про це пише англійське видання Russia Beyond the Headlimes, що спеціалізується на Росії.

"Федір Достоєвський народився в 1821 році, усього через дев'ять років після Чарлза Діккенса. Попри невелику різницю у віці, Діккенс був зразком для наслідування для російського письменника", - зазначає автор статті Вікторія Дрей.

Вона звертає увагу на те, що в романах Достоєвського "важко знайти багатих, впевнених у собі і процвітаючих героїв". У більшості випадків, ключові персонажі його книг - прості, часто убогі люди, що намагаються знайти своє місце в жорстокому світі. Подібно Діккенсу, Достоєвський фокусується на "принижених і ображених" людях, причому обидва письменники демонструють бажання реформувати суспільство.

Читайте також: Ліна Костенко дописує роман про деградацію Російської імперії

Популярні новини зараз
Багатогодинні черги до ТЦК відміняються: у "Резерв+" запрацювала довгоочікувана функція Штрафи за дрова: українцям підказали, як уникнути покарання за деревину на своєму подвір'ї Ощадбанк скасував обмеження для власників карток: що стане безкоштовним Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Показати ще

Злочин і відплата за нього - інший мотив, близький обом письменникам. Це особливо помітно, коли порівнюєш "Злочин і кара" (1866) Достоєвського з романом Діккенса "Наш спільний друг (1865). Роман Достоєвського був написаний рівно через рік після "Нашого спільного друга", що може пояснити деякі особливості його героя Раскольникова.

"Як Бредлі Хедстоун (з "Нашого спільного друга"), так і Раскольников не впевнені, чи мають вони право на вбивство; і обидва також відчувають свою провину за злочини", - зазначає Russia Beyond the Headlimes.

Літературознавці - експерти з Достоєвського й Діккенса, Філіп Аллінгем (Канада) та Ірина Гредіна (Росія), погоджуються, що вплив Діккенса на Достоєвського мав місце.

"Зіставлення цих двох кримінальний персонажів, Бредлі Хедстоуна і Раскольникова, в процесі дослідження корінних причин їхніх злочинів і психологічного розвитку кожного з персонажів показує, наскільки глибоко Достоєвський зрозумів психологічні концепції Діккенса, перетворивши і збагативши їх у своїй уяві", - пишуть вони.

Більш за те, звертає увагу Вікторя Дрей, як у Бредлі Хедстоуна, так і Раскольникова так звані "багатозначні" імена.

"Раскольников" походить від російського кореня, що означає "щось пов'язане з сумнівами, помилками, невизначеністю і відчаєм", що насправді нагадує значення слова headstone.

Російський письменник запозичує у Діккенса не тільки мотиви, а й долі героїв. Вивчаючи романи "Принижені й ображені" Достоєвського (1861) і "Лавки старожитностей" Діккенса (1841), можна помітити, що центральне місце в їх сюжетах посідають маленькі дівчатка, які ростуть занадто швидко. У них навіть практично ті самі імена: Неллі ("Принижені й ображені") і Нелл ("Лавка старожитностей").

Обидві втрачають своїх батьків у ранньому дитинстві, поневіряються, зустрічають поганих людей. Обидві вмирають у розквіті сил.

Очевидно, що образ, виведений Достоєвським, складныший і відчайдушний: у 13 років Неллі змушена працювати в публічному домі, вона абсолютно самотня, кругла сирота, на відміну від Нелл, героїні Діккенса, у якої, принаймні, є дід.

"Тим не менш, з діккенсівського образу сильної й рано дорослої маленької дівчинки, Достоєвський створив свій власний аналогічний персонаж, доповнюючи його своїми відмітними особливостями. Дитинство – ще одна тема, яку і Достоєвський, і Діккенс часто використовують", - пише Russia Beyond the Headlimes.

Те, що Достоєвський був значною мірою натхненний Діккенсом, визнає професор Санкт-Петербурзького державного університету Олександр Чамеєв.

"Мотиви митарств, спокути й самозречення, присутні у Достоєвського, спочатку зображені в романах Діккенса. Більш за те, обидва письменники схильні створювати сильні образи соціальних інститутів , які руйнують людське життя", - стверджує він.

Читайте також: В Ізраїлі розшифрували одну з найдавніших копій Біблії

Примітно, каже професор Чамеев, що "Достоєвський називав Діккенса "великим християнином" за його гуманізм і розуміння", - цитує його Russia Beyond the Headlimes.