У прикордонному Мукачевому відбулася перестрілка між бійцями "Правого сектора" і міліцією. Бійці були блоковані, а в місто стягнуті сили спецназу і Нацгвардії. Першопричиною подій у місті міг стати конфлікт між одіозним депутатом Михайлом Ланьо та бійцями "Правого сектора" через контрабанду.

- Події в Мукачево не треба розглядати тільки в контексті збройного протистояння "Правого сектора" та правоохоронців, - про це для "Знай" говорить політолог Михайло Басараб.

- Як зрозуміти події, що відбулись в Мукачево?

- Думаю, це дещо більше за прості розбірки. Є набагато глибші і складніші обставини, в яких відбуваються ці події. Контрабанда цигарок - те, що на поверхні. Події схожі на мукачевські можуть відбутись будь-де. Проблема номер один – тотальна корупція. Друга проблема – небажання найвищої влади покласти край корупційним схемам, якими країна живе вже понад 20 років. Люди вимагали цього під час Майдану.

- Хто несе відповідальність?

Популярні новини зараз
Віддавати по 10% від пенсії не доведеться: "Київстар" порадував стареньких бюджетним тарифом "Нафтогаз" попередив усіх: потрібно встигнути до 25 квітня Життя стане солодшим без цукру: в Україні супермаркети оновили ціни на сіль, майонез та кетчуп Спіймали на вулиці та примусово відвезли в ТЦК: українцям розповіли, як себе поводити
Показати ще

- Не варто зациклюватися лише на конкретних винуватцях мукачівського конфлікту. Якщо глянути на ситуацію у ширшому контексті, то президент Порошенко несе найбільшу відповідальність. Те, що відбулось в Мукачевому є наслідком відсутності ефективної боротьби з корупцією, реформування правоохоронних органів і системи правосуддя. У нас повна неспроможність державного апарату в питання корупції і злочинності. Це створює вакуум, який ніколи не буде порожній. Ті сфери життя, які держава не може ефективно регулювати рано чи пізно почнуть контролювати інші гравці. Але чому апелюємо саме до президента? Бо в рейтингу пріоритетів президента корупція мала би бути на першому місці. Якби не було конфлікту в Мукачевому, схожа сутичка могла б виникнути десь в Одесі чи Києві.

Читайте також:"Правий сектор" підтягує бійців до Мукачево навіть з зони АТО

- З одного боку, президент робить часом дуже прогресивні кадрові призначення. З іншого - ми констатуємо живучість корупційних потоків. Як це пояснити?

- Думаю, поодинокі прогресивні призначення відбуваються не так завдяки, як всупереч волі президента. Не виключаю наполегливе прохання про це від західних партнерів. Можливо, це фасадний прийом - коли призначення не здатні зламати систему, але дає їй потрібний імідж для самозбереження. Так само й гучно заявлені реформи. У мене враження, що ці призначення проводять з ювелірною обережністю, аби лишень не порушити сталий баланс інтересів еліт.

- Якщо не буде прогресу в боротьбі з корупцією, як це вплине на політичне життя?

- Події в Мукачевому розділили українське суспільство. Одна частина підтримує "Правий сектор". Критикуючи їх за застосування зброї в мирному місті, люди пробують знайти аргументи для виправдання таких дій. Друга частина дотримується думки, що виняткове право на застосування примусу або сили має тільки держава. За цим принципом живуть всі демократичні суспільства.

Читайте також: "Азов" підтримує ПС і вимагає зняти недоторканність з Ланьо і Балоги

- Чому відбувся цей розкол?

- Небажання влади проводити реформи й долати корупцію по всій управлінській вертикалі створює необхідне тло для тих, хто застосовує силу при вирішенні будь-яких проблем. Важко заперечити бійцям "Правого сектора", коли вони кажуть: ми пробували зупинити контрабанду, але місцева міліція і СБУ спокійно за цим спостерігають. Більш того, силовики ще мають частку в цьому бізнесі. У "Правого сектора" могла бути й інша мотивація, але їм складно заперечити.

- Події в Мукачевому можуть вплинути на політичне життя країни?

- Чим довше Порошенко зволікатиме з антикорупційною реформою, тим більше буде таких прикрих інцидентів. Такі випадки будуть множитись, бо влада виявляє свою неспроможність. Це все призведе до наростання політичної нестабільності, протестних настроїв, вимог дочасного усунення президента чи, наприклад, розпуску парламенту.