Бувають політики, яких ми запам'ятовуємо, як негідників і злодіїв. Набагато рідше, але бувають і такі, які залишаються в пам'яті народу, як герої. Або як мінімум просто, як чесні і гідні люди. Що в справах політичних можна сміливо прирівняти до героїзму.

Але трапляється, що хтось із політиків вищого рангу, йдучи на пенсію, залишають дивне відчуття безглуздості. І громадяни, згадуючи період їх активної діяльності, лише знизують плечима. Один з таких політиків, до речі, сьогодні святкує день народження - Віктор Ющенко. На честь свята Віктор Андрійович навіть порадував населення першою за довгий час публічною заявою. І ми радіємо, і заодно згадуємо, яким він був президентом.

Шоколадні рогалики

Віктор Ющенко був першим українським, скажемо так, революційним президентом. Адже прийшов до влади він саме на хвилі першого Майдану 2004 року. Звичайно, в порівнянні з другим майданами і навіть акціями «Україна без Кучми» 2001 року, той Майдан був мирними і не кривавим. Але подія все одно серйозне і доленосне. Януковича до влади не пустили, підтасувати результати виборів не дали. Само собою, всі чекали кардинальних змін в країні і суспільстві, під чуйним керівництвом Віктора Андрійовича.

Популярні новини зараз

Дружина Віктора Павліка готується стати мамою: "Лежу, заміряю перейми"

Регіна Тодоренко втратила найріднішого чоловіка в день народження: "Спочивай з миром"

Українці довідалися, чому "Холостяк" Заливако вибрав Анну Богдан, а не "Зайку": "С*ксуальні іграшки, ланцюги"

Юля "Зайка" розповіла про інтим з Мішею Заливако на Холостяку

Показати ще

Дуже швидко стало зрозуміло, що чекали, в принципі, даремно. Серйозність президента Ющенка сильно не дотягувала до серйозності подій, які його до влади привели. Вже до 2007 року народ навіть перестав задавати йому серйозні питання на прес-конференціях. Апофеозом стало питання: «Шановний Вікторе Андрійовичу! З якого боку ви починаєте їсти шоколадні рогалики? ». Цією таємницею президент так і не поділився.

Захоплення Віктора Андрійовича бджільництвом цікавить громадян набагато більше, ніж його діяльність на посту президента. А фраза «Ці руки нічого не крали» стає мемом та анекдотом, як і «любі друзі».

Культурна політика

А хто пам'ятає, що «Інститут національної пам'яті» був створений саме за часів Ющенка? Це зараз, під керівництвом Володимира В'ятровича, інститут займається дійсно бурхливою діяльністю, а тоді більше нагадував сонне царство за бюджетні гроші.

«Фішкою» президентства Віктора Ющенка мала стати культурна політика. Малося на увазі, що нарешті-то почнеться українізація, буде переглянуто ставлення до української історії, і багато іншого. Але схильність президента до нерішучості і напівзаходами не дала організувати якусь системну роботу в цьому напрямку.

Зате можна згадати часи, коли «колорадська» стрічка ще не асоціювалася з війною. І навіть межувала на плакатах до 9 травня з українським прапором. І сміх і гріх.

Вікно в Європу

Основою міжнародної політики Віктора Ющенка мало стати зближення з ЄС і євроінтеграція. Але вони йшла ні добре, ні погано. Віддалення від Росії теж йшло не такими швидкими темпами, як того б хотілося.

Питання перебування в Україні Чорноморського флоту РФ Ющенко, як і обіцяв, підняв. Але піднявши, явно не придумав, що з ним робити далі. Але ж можна було почати очищати Крим від російського впливу ще тоді. Але на це питання в підсумку махнули рукою.

У сфері міжнародної економіки, Віктор Андрійович запам'ятався загадковою фразою про те, що світова фінансова криза 2008 року ніяк чи не зачепить Україну, і він це стверджує, як професійний економіст. Населення тоді так і не зрозуміло, що малося на увазі. Мабуть, президент натякав, що в Україні і так є своя криза. І невідомо, який сильніше - наш чи світової. Як справжній патріот, Віктор Андрійович вболівав за наш.

Навіть вторгнення російських військ до Грузії в тому ж 2008 році не дало поштовху державі і президенту до думки, що Україні не завадить потужна армія. Раз вже у нас під боком такий агресивний і неврівноважений сусід.

Останні вибори

До 2010 року і президентських виборів Віктор Андрійович прийшов з рекордно низьким рейтингом в 5%, без союзників в парламенті і навіть в конфлікті з власною партією, «Нашої України».

З Юлією Тимошенко президент посварився ще в далекому 2005, і БЮТ пішов в опозицію. Соцпартія і Олександр Мороз переметнулися до «Партії Регіонів» в 2006 році, а їхні виборці їм цього не пробачили. Де-факто, партія соціалістів існує і далі, але на владу вже ніякого впливу у неї немає і повз парламент роком пізніше вона пролітає.

Так що парламент контролюють виключно вороги президента, як старі («Партія регіонів» та КПУ), так і свіжі (БЮТ). Власна партія виключає Віктора Андрійовича зі своїх лав. А в травні 2009 року від нього йде і найближчий соратник - голова адміністрації Віктор Балога.

Незважаючи ні на що, Віктор Ющенко йде на вибори, отримує 5,75% голосів і йде з української політики назавжди.