Кожен четвертий найманий працівник відчував синдром професійного вигорання — стан дратівливості, відсутність ентузіазму та небажання працювати. Таке дослідження провів Міжнародний кадровий портал "Хедхантер".
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЧерез "професійне вигорання" мало не удвічі знижується ефективність праці. Найбільш схильні "згорати на роботі" ті, хто працюють із людьми — керівники, медики, банківські працівники та продажники.
Причиною цього стану є постійна, напружена зайнятість на роботі, нарахування зарплати не за час перебування на робочому місці, а за конкретні результати діяльності. Тому найменш схильні до вигорання ті, хто працюють на виробництві та державні службовці. Їм платять фіксовану зарплату, незалежно від обсягу виробленої роботи.
"Більшість опитаних пов'язують емоційне вигорання з постійним стресом на роботі або з відсутністю кар'єрного зростання. Серед інших причин — тиск з боку керівництва і монотонність роботи", - каже Наталія Маціпура із компанії "Хедхантер".
Останнім часом синдром професійного вигорання найбільше відчувають в Україні. Тут жорсткі умови праці.
"У нас відносно небагато роботи із високооплачуваною зарплатою 5 і більше тисяч гривень. Відповідно серед охочих обійняти певну посаду й заробляти ці гроші висока конкуренція. Працівники, щоб утриматися на своєму місці або заслужити підвищення чи бонуси, виконують більші обсяги роботи, ніж потрібно. Систематично затримуються в офісах, працюють вдома", - розповідає фахівець.
Керівникам компаній вигідна така ситуація і вони всіляко вітають це і заохочують до наднормової праці.
"Такий режим праці виходить добровільно-примусовим. Була в Італії нещодавно. Там все зовсім по-іншому. Бачила там компанію "Прайсватерхаус куперс" із офісами на цілий житловий квартал. То після 18:00 там працівників уже немає. Навіть не всі заправки у вихідні дні працюють", - говорить Маціпура.
Більш схильні до емоційного вигорання жінки — 93%, серед чоловіків цей показник нижчий — 87%.
