Це питання вже давно не дає спокою ні вченим, ні тим, хто безуспішно намагається відтворити у пам'яті свої перші кроки, слова чи відчуття. Однак нове дослідження німецької нейробіологіні Сари Пауер з Інституту Макса Планка в Берліні дозволяє наблизитись до розгадки цього загадкового явища, відомого як дитяча амнезія.

Йдеться не про просту забудькуватість. Дитяча амнезія ділиться на два етапи: інфантильну - до 3 років, і ранньодитячу - від 3 до 6 років . У першому випадку спогади нібито відсутні повністю, у другому вони вже є, але зазвичай розпливчасті і нестійкі.

Людський мозок
Людський мозок

Пауер вважає, що діти дійсно здатні зберігати спогади вже з перших місяців життя. Проблема в іншому – доступ до цих "архівів" надалі блокується мозком. Щоб це довести, вчена створила в лабораторних умовах унікальний простір, що нагадує чарівний світ — кімната трансформується у джунглі чи морські глибини, де дитині показують, де захована іграшка. Якщо малюк зможе згадати через тиждень чи місяць, в якому саме ящику вона лежала, це буде свідченням роботи епізодичної пам'яті — тієї, що відповідає за спогади про події.

У дослідженні брали участь 360 дітей віком від 18 до 24 місяців. Їх запрошували повторно до тієї ж кімнати згодом, щоб перевірити, чи збережено інформацію про місце іграшки. Так вчені сподівалися зрозуміти, з якого віку починається формування довгострокової пам'яті.

Популярні новини зараз
ТЦК масово подають у розшук: як перевірити списки ухилянтів Перевірка на блокпостах в Україні: які документи мають вимагати у водіїв Пенсіонерам, сім'ям з дітьми та людям з інвалідністю виплатять по 10 800 гривень: як отримати Двохзонні електролічильники втратять сенс: споживачі можуть залишитися без 50% знижки
Показати ще

Діти / фото: Pixabay
Діти / фото: Pixabay

Цікаво, що навіть якщо нам здається, що ми пам'ятаємо щось із життя до трирічного віку, це може бути лише ілюзією. За словами Пауер, часто такі спогади формуються неусвідомлено на основі оповідань батьків чи фотографій — і стають "хибними", хоча сприймаються як особисті.

Існує і гіпотеза, що забування раннього дитинства — це випадковість, а частина еволюційного механізму. На думку деяких учених, таким чином мозок проводить свого роду "перезавантаження", готуючи людину до складніших завдань дорослого життя.

Хоча багато аспектів залишаються нез'ясованими, дослідження Пауер відкриває важливі двері в розуміння роботи пам'яті і порушує філософське питання: а чи справді наші перші спогади — це ми, чи лише те, що нам розповіли про нас?

Нагадаємо, раніше 5 звичок, які непомітно вбивають ваші суглоби: що робити, щоб не постаріти раніше часу.
Як повідомляв портал "Знай.ua", у цей час доби пити алкоголь не можна.
Також "Знай.ua" писав, що сон, сонце і менше злості: три звички, які допомагають зберегти здоров'я серця.