Питання існування вічної душі - одна з найважливіших тем людської цивілізації, що відіграє центральну роль у більшості релігій і пропонує втіху перед обличчям смерті. Однак на рубежі XIX-XX століть деякі вчені намагалися знайти наукові докази існування душі через її фізичні характеристики, йдеться у статті "Т4".

Душа людини, фото з вільних джерел
Душа людини, фото з вільних джерел

Одним з найвідоміших прикладів став експеримент лікаря Дункана Макдугалла, який припустив, що якщо душа пов'язана з тілом і займає певне місце, вона повинна мати хоча б мінімальну масу, яку можна зафіксувати при смерті. Для перевірки своєї гіпотези Макдугалл використовував спеціальні чутливі ваги, на яких розміщували ліжко пацієнтів на останній стадії туберкульозу.

Цю хворобу вибрали, оскільки пацієнти помирали виснаженими та нерухомими, що виключало коливання ваг. 10 квітня 1901 року Макдугалл помітив раптове зниження маси тіла на 0,75 унції (21,2 грама) у першого пацієнта. Цей результат став основою міфу про те, що душа важить 21 грам, що пізніше стало популярним у масовій культурі та кінематографі. Однак у його статті 1907 року містилися більш суперечливі дані: у другого пацієнта втрата маси відбулася через 15 хвилин після зупинки дихання, а третій показав двоетапне зниження ваги.

Критичний аналіз експерименту Макдугалла виявив методологічні помилки. З шести спостережуваних пацієнтів результати трьох були відхилені через проблеми з обладнанням або зовнішнє втручання. Також Макдугалл проводив аналогічні тести на 15 собаках, не помітивши змін ваги при їхній смерті, що призвело його до суб'єктивного висновку про відсутність душі у тварин.

Популярні новини зараз
У вас є 7 днів - і без виправдань: ТЦК нагадали, що обов'язково треба зробити тим, у кого є відстрочка чи бронь Пенсіонери можуть вимагати перерахунок: кому підвищать виплати на 1000 грн ПриватБанк звернувся з попередженням до власників карток: кого терміново чекають у відділенні Відключення триватимуть до весни: де буде найгірша ситуація зі світлом
Показати ще

Сучасні експерименти, зокрема тести з овцями у 2000-х роках, показали короткочасне збільшення маси тіла в момент смерті, яке швидко поверталося до норми, що робить висновки Макдугалла ще менш переконливими з погляду сучасної біофізики.

Сучасні наукові гіпотези пов'язують душу не з гравітаційною масою, а з енергетичним еквівалентом інформації чи свідомості. Дослідники, спираючись на формулу Ейнштейна E = mc², припускають, що енергія свідомості може мати масу, але для її вимірювання потрібні електромагнітні прилади високої точності, яких поки що немає у широкому доступі.

Альберт Ейнштейн, фото: naked-science
Альберт Ейнштейн, фото: naked-science

На сьогодні наука не має прямих доказів існування душі, а роботи Макдугалла сприймаються скоріше як цікавий історичний факт, ніж як доведений науковий факт. Питання природи душі залишається в сфері віри та особистих переконань, оскільки сучасна наука не здатна виміряти нематеріальні явища.