В соціальних мережах ще не встигла вщухнути історія з побиттям чернігівської школярки Поліни Малоштан групою підлітків, як нове, шокуюче звірство трьох підлітків буквально потрясло всю країну. На цей раз в Іванкові, Київської області.
9 квітня троє старшокласників спіймали 10-річного хлопчика-інваліда з неблагополучної сім'ї і кілька годин катували дитину - били, обливали холодною водою, а в кінці навіть зґвалтували. Подія шокувала багатьох. Нині усіма трьома учасниками трагедії займається соціальна служба і прокуратура. Мучителів уже посадили під варту без права внесення застави.
Діти - збільшувальне скло дорослих
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДитячий омбудсмен Микола Кулеба зізнався, що і сам шокований тим, що трапилося.
«Як тільки стало відомо про подію, ми виїхали в Іванків. Виявилося, що справа не набула належного реагування ні на рівні району, ні на рівні області. Більш того, замовчувалося аж до 14 квітня, поки про це не стали говорити в соціальних мережах. На нараді з губернатором Київської області ми вирішили провести службове розслідування з приводу бездіяльності голови Іванківської РДА. У Нацполіціі також розпочато службове розслідування щодо співробітників поліції, які не відреагували вчасно на цю трагедію.
Справу після нашого втручання перекваліфікували з "хуліганства" в "тортури і насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом". Мучителям загрожує до 15 років в'язниці. Потерпілий хлопчик знаходиться в центрі реабілітації, з ним працюють психологи», - розповів про ситуацію Микола Кулеба.
Найбільше дитячого омбудсмена вразив вік мучителів - 16, 15 і... 13 років.
На жаль, у більшості випадків трагедій із дітьми справи з мертвої точки вдається зрушити тільки завдяки втручанню дитячого омбудсмена.
Микола Кулеба не приховує цього. Довелося взяти на контроль йому і справу чернігівської школярки Поліни Малоштан.
«Стан дівчинки погіршився, ми порадилися з її мамою і вирішили перевезти Поліну до Києва для подальшого обстеження. Також розмовляли з губернатором Чернігівської області, провели нараду з керівниками районів, з педагогами, поліцейськими і лікарями», - каже Микола Кулеба.
На офіційному рівні вирішили створити робочу групу і зробити напрацювання для попередження дитячої жорстокості. Виявляється, нинішня система попередження насильства або реагування на нього просто не працює.
«Я був на місці бійки в Чернігові. Кругом стоять висотки, місце досить людне. Що найбільше вразило - ніхто з дорослих не зробив спроби зупинити бійку. Сьогодні ми говоримо про дитячу жорстокість, хочемо від підлітків, щоб вони дотримувалися норм. Але звідки ж взятися людяності, якщо ми, дорослі, поводимося нелюдяно. Адже дорослі бачили, як Поліну тягли силою, як били. І ніхто навіть слова не сказав. Абсолютна байдужість», - зітхає Кулеба.
За його словами, діти - це збільшувальне скло дорослих.
Буллінг та інші ігри
Дитячі трагедії зараз часто потрапляють в пресу. Але, як показує практика, засудження суспільства викликають найбільш кричущі випадки. Про дитяче цькування (буллінг), жорстокість, приниження між дітьми в суспільстві прийнято мовчати.
За даними досліджень ЮНІСЕФ, дві третини українських дітей у віці 11-17 років зіштовхуються з буллінгом в своєму повсякденному житті. А 24%, тобто практично кожна четверта дитина, стає жертвою цькування з боку однолітків.
Статистика підліткової злочинності щорічно включає в себе і насильницькі злочини проти життя та здоров'я. Психологи кажуть, що підліткові субкультури часто відрізняються жорстокістю.
Багато хто пам'ятає геніальний фільм Ролана Бикова «Опудало», історію дівчинки «новенької», яка потрапила в складну життєву ситуацію. Драматичний фільм естонського режисера Ільмара Раага «Клас», де головний герой Йозеп викликає агресію у Андерса, хулігана і заводили класу.
Буллінг - перекладається як психологічне насильство над людиною. Діти за своєю природою жорстокі. Часто вони можуть брати участь в колективному цькуванні в школі, у дворі, спортивній секції тощо. У колективі організовується цькування над слабким. Такі цькування влаштовують дві-три людини і до них приєднуються інші, так би мовити, за компанію.
Часто діти не розповідають про проблеми батькам. Вони мовчки, в собі, намагаються все це пережити. Не всі стійко можуть дати відсіч, збунтуватися. Колективне цькування заганяє дитину в кут, і найчастіше вона замикається.
Діти - квіти життя, тому в суспільстві не прийнято відкрито говорити про буллінг. Адже кожна дитина - найцінніше, що є у батьків, і розповісти комусь про те, що зайчик-синочок або лапочка-дочка агресивні і цькують іншу дитину, для батьків недопустимо.
Причиною цькування може бути що завгодно, одяг, гарні оцінки, хороший гаджет або просто дитина новенька в колективі. Вже більш у старшому класі причини можуть бути серйозніші. Наприклад, «новенька» дівчинка виявляється симпатичніше «стареньких». Їй заздрять, це і стає каталізатором буллінгу. Або хлопчик прийшов у клас успішніший в спорті, ніж інші. Конкуренція, одним словом, грає не останню роль в даній ситуації.
«Якщо ваша дитина перейшла в іншу школу або пішла в нову спортивну секцію, потрібно неодмінно звернути увагу, з яким настроєм дитина приходить і йде. Батьки, як ніхто, знають свою дитину. Помічаючи найменші зміни в настрої свого чада, зверніть увагу, в який бік повернені ці зміни. Якщо вас щось насторожить, поговоріть. Дізнайтеся, як звуть нових однокласників, з ким встигла потоваришувати дитина, а може, хтось не сподобався. Запитайте про причини. Головне пам'ятати, що дитина дуже ранима, і часто проблему можна вирішити без проблем. Не можна залишати дитину наодинці зі своєю бідою. Ми, дорослі, вже пройшли ці етапи, і вони зараз здаються повною нісенітницею. А для дитини це серйозні, життєві проблеми», - говорить психолог Наталя Холоденко.
Всьому є причина
Знущання школярів над однокласниками - проблема поширена. Якщо не звернути на неї увагу, проблема буде відображатися все життя.
Психологи кажуть, що найчастіша причина знущань - проблеми з вимовою. Якщо вона присутня, дитині потрібно організувати заняття у логопеда. Він виправить порушення звуковимови в будь-якому віці. Заняття риторикою і культурою мови - цим можна займатися самостійно за підручниками. Якщо дитина бубнить, змушуйте її читати вголос, виразно. Це допоможе поставити вимову.
Буває, дитину дражнять за неохайний вигляд, немодний одяг. Це можна виправити: зверніть увагу на свіжість одягу, купіть дитині модну обновку в школу, а краще декілька. Оскільки одна сорочка не врятує ситуацію. Виділіть гроші на покупку пари-трійки речей. Відвідуйте регулярно перукарню і змушуйте дотримуватися особистої гігієни.
Трапляється, у дитини є вади в зовнішності - неправильний прикус, косоокість або стирчать вуха. Такі вади краще виправляти в дитинстві, щоб невпевненість у собі не переслідувала дитину все життя.
Якщо над дитиною знущаються через неуспішності, погані оцінки - заняття з репетиторами допоможуть виправити ситуацію. Якщо це фінансово накладно, займатися з дитиною можуть самі батьки.
«Насильство завжди направлено проти особистості, на пошкодження або руйнування, в будь-яких своїх проявах. Будь-яка людина отримує психологічну травму, потрапляючи в такі умови. У школі зараз дуже багато різних проявів насильства, при цьому діти навіть не завжди розуміють, що вони проявляють насильство проти особистості свого однокласника. Для деяких це свого роду розвага, вони просто не розуміють, що творять. Не потрібно на насилля відповідати насильством, але дітей треба вчити захищатися в подібних ситуаціях. Тільки захищаючись, вони зможуть зберегти своє здоров'я - фізичне і моральне. А якщо ви не навчили своїх дітей захищатися, значить, треба приходити їм на допомогу і захищати їх самим», - радить психолог Олена Мітіна.
А ще краще - пояснити дитині, що означає насильство, психологічне і фізичне, щоб вона не стала суб'єктом такого явища.
Шкільні війни
У новинах та інтернеті випадки дитячого цькування стали не рідкісними. Іноді історії дітей просто шокують. Не всі дорослі можуть пережити потрясіння, з якими стикається дитина початкової школи або підліток.
За рівнем агресії підлітків щодо однолітків Україна займає четверте місце в Європі після Росії, Албанії та Білорусі, констатують у Всесвітній організації охорони здоров'я.
На протилежному кінці рейтингу розташовуються в основному Скандинавські країни: Швеція, Норвегія, Фінляндія, а також Данія.
У 2013 році в інтернеті з'явилося відео, на якому група дівчат з Маріуполя знущається над восьмикласницею Валерією Соловйовою. На дівчинку пов'язали шарф і зачепили за гак на стіні. Їй погрожували, штрикаючи в обличчя осколками пляшки, вимагаючи гроші, а потім змушували повіситися на шарфі. Відео діти знімали на телефон знайомого хлопця, який волею долі його втратив. Так відео потрапило в руки до мами дівчинки, над якою знущалися.
Іллічівський райсуд Маріуполя вже в грудні виніс вирок малолітнім садисткам. Дві 16-річні учениці ЗОШ №43 Аліна Головко і Наталія Поліванова засуджені до 3 років колонії, а 14-річну Яну Верник через її вік передали під нагляд батьків.
Страшний випадок стався з 16-річною киянкою. Співробітники відділу по боротьбі з торгівлею людьми та злочинами проти моралі київської міліції затримали дівчину-підлітка, яка займалася проституцією. В ході оперативної перевірки було встановлено, що дівчинку змусили займатися проституцією однолітки. Дівчинка позичила гроші у двох подруг, але не змогла віддати борг у встановлений термін. Щоб повернути борг, ровесниці змусили її працювати. Вони розмістили в інтернеті номер мобільного телефону і шукали клієнтів.
Потерпіла розповіла поліції, що займалася відпрацюванням боргу два тижні. За цей час вона надала сексуальні послуги 6 клієнтам. Оплату за послуги в 50 доларів неповнолітні звідниці забирали собі.
Від подібних історій стає дибки волосся. Адже у всіх учасників конфлікту є батьки, які явно не хотіли такої долі ні собі, ні своїм дітям.
«Конфлікти між однолітками стали невід'ємним елементом дорослішання. Як і в будь-якій соціальній групі, в шкільному класі є свої лідери. Законодавство щодо захисту прав дитини досить різноманітне. Головним міжнародним документом у цій сфері є Конвенція ООН про права дитини. В Україні ж це - Конституція, Закон «Про охорону дитинства». Відповідно до Закону особи, які порушили його, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність. Залучити до різних форм відповідальності можна як кривдників, так і педагогів, які нехтують своїми обов'язками і закривають очі на порушення прав дітей», - зазначає адвокат Катерина Коваленко.
Куди йти?
Нормами Цивільного кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу передбачено, що батьки несуть цивільну та адміністративну відповідальність за порушення закону їхніми дітьми і ніхто інший. У деяких випадках це навіть може бути кримінальна відповідальність. Тому перше, що потрібно робити, якщо ваша дитина зіткнулася з цькуванням, йти в адміністрацію школи. Там є психолог, вирішення конфліктів між дітьми - це саме його робота. Якщо з будь-яких причин адміністрація навчального закладу відмовляється проводити бесіди між дітьми і психологом, варто звернутися до місцевого відділу освіти, Міністерства освіти і науки України та до Уповноваженого з прав дитини.
За захистом прав, свобод та законних інтересів дитини так само потрібно звертатися в органи місцевого самоврядування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, прокуратуру та інші уповноважені органи.
Якщо жоден з цих методів питання не вирішує, доведеться відстоювати свої права за допомогою правоохоронних органів і юристів. Відповідальність покладається на батьків неслухняних учнів і вчителів.
«Кримінальний кодекс встановлює вичерпний перелік правопорушень, за які дитину можна притягнути до відповідальності до настання 16-річчя. Це умисне вбивство, нанесення тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, крадіжка, навмисне знищення майна та інше. За дитину до 14 років відповідальність несуть батьки, так само і від 14 до 18 років, якщо у дитини немає майна або доходів, достатніх для відшкодування. Вік настання кримінальної відповідальності - 16 років», - розповідає Уповноважений з прав дитини Микола Кулеба.
