Давно прийнятий в нашій армії прусський стройовий крок, коли солдат високо дере ногу й голосно ступає нею на плац, не любив ще Віктор Ющенко. У часи його президентства, майже 10 років тому, розробляли свою, унікальну стройову систему, беручи до уваги крок Січових стрільців, модернізуючи її під стандарти НАТО. Цей стройовий крок так і не пішов в армію, але найближча реформа готова це змінити.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяПлюси нового стройового кроку полягають в тому, що він більш легкий для навчання, при ньому витрачається менше енергії, а також фізично більш легкий для військовослужбовців. Єдиний мінус – не така велика видовищність. Новий крок передбачає 90 кроків в хвилину замість 120.
- Крок - це лише зовнішній елемент старої системи, - говорить військовий експерт, кандидат наук Ігор Романенко. - По-справжньому важлива система управління збройними силами. Спочатку в Пруссії, потім царської Росії, потім СРСР, а у нас вона полягала в тому, що Генеральний штаб входить до складу Міністерства оборони. На відміну від англо-саксонської системи, до якої ми зараз йдемо, де Генштаб приймає незалежні рішення.
Як каже експерт, Генштаб безпосередньо відповідає за використання військових сил, тоді як Міністерство оборони займається законодавчими питаннями. В прусській військовій системі солдати підпорядковуються міністрам, які досить часто до армії мають вельми опосередковане відношення. Саме тому Натовський підхід більш ефективний.
Зміна стройового кроку - це чи не останній із зовнішніх атрибутів змін в армії. Останнім часом солдатський побут сильно змінився: військовослужбовцям не доводиться готувати собі їжу в казармах, не потрібно прати портянки і підшивати комірці.
- Англо-саксонська система робить упор на децентралізацію і поділ праці. Вона вимагає великої ініціативи у нижчих ступенів армійської кар'єрних сходів. Ставка робиться на сержантів, які відповідають за рядових. А офіцери займаються постановкою бойових завдань, - говорить військовий експерт і психолог Олексій Арестович. - Обидві системи мають свої плюси і мінуси, але зараз весь світ прагне знайти золоту середину.
Ідея створення універсальної системи управління з'явилася ще в самому початку 1990-х років після війни в Перській затоці. Прусська система не бере в розрахунок "дружній вогонь", в англо-саксонської втрати від "дружнього вогню" можуть доходити до 25%. Англо-саксонська система передбачає диференційний підхід до бойових умов, у той час як в прусська відрізняється однообразностью. Оборона, атака, наступ, підтримка - ці поняття англійці і американці в кожному роді військ сприймають по-різному. У німців відсутня альтернатива відмінності, у них одноманітні манери. Прусська система вимагає від солдатів стати справжніми машинами, роботами, про що свідчить їх стройовий крок.
Доречі, за словами Олексія Арестовича, після початку АТО і напливу добровольців в нашій армії зіткнулися дві тенденції: прихильники козацького полуанарічного підходу і вивчених за радянською системою офіцерів, що породжувало безліч конфліктів. Тому побудова національної армійської школи сьогодні дуже актуально.
Нагадаємо, Страшно красиво: як зараз виглядає найкривавіше місце на Донбасі
Як раніше повідомляв "Знай.ua",Доба на Донбасі: череда трагічних втрат сколихнула країну, українці прощаються з іще одним героєм
Також "Знай.ua" писав про те, що Під Донецьком ракетою підбили авто ЗСУ: перші подробиці
