У неділю, 13 січня, відзначається Василів вечір (також Васильова коляда, Щедрий вечір, Маланка). За старим стилем він припав на переддень Нового року. Існувало повір'я, що багатий стіл забезпечить господареві добробут на весь рік. Серед щедрого святкового частування неодмінно знаходилося місце стравам зі свинини.

Василів вечір 13 січня: історія свята

Назва свята з'явилася на честь імені святого Василя Великого – архієпископа, письменника і богослова Кесарії Каппадокійської, пам'ять якого православні віруючі вшановують на наступний день, 14 січня.

Варто відзначити, що саме йому приписують винахід іконостасу, а також авторство багатьох проповідей. Василь Великий помер 1 січня 379 року. Після переходу з юліанського на григоріанський календар православна церква продовжила шанувати його пам'ять за старим стилем (14 січня).

Крім того, назва «Маланка» походить від імені преподобної Меланії Римлянки, на честь якої 13 січня встановлено церковне свято.

Популярні новини зараз
Розмір виплат зміниться: що чекає на пенсіонерів у 2025 році Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування Пенсіонери ВПО можуть отримати солідну надбавку: що для цього потрібно Українців попередили про три місяці без пенсії: у кого будуть проблеми з ПФУ
Показати ще

Василів вечір 13 січня: традиції свята

Василів вечір відзначається народними гуляннями. У цей день люди ходять в гості вітати один одного, носять частування.

Це свято вважається сприятливим періодом для молитов. Люди вірять, що Господь у цей день прислухається до прохань людей. Вони просять у молитвах про щастя, здоров'я і благополуччя для себе та близьких людей.

В селах після заходу сонця молодь збирається в компанії щедрувати (колядувати). Щедрувальники ходять по домівках, співають обрядові пісні, в яких прославляють родину господаря, бажають благополуччя і багатого врожаю. За це вони отримують винагороду у вигляді солодощів і грошей.

В деяких будинках у цей день прийнято встановлювати обрядовий сніп із колосків торішнього врожаю – дідух. Його розміщують на самому видному розі будинку. Дідух символізує дух нового врожаю. В кінці святочних свят сніп спалюють.

Нагадаємо, що Великі зимові святки тривали дванадцять днів — з 26 грудня по 6 січня за старим стилем. Святки ділилися на дві шестиденні частини - світлу та темну. Першу частину Святок завершував саме Щедрий вечір.