Яких дій очікують від глави держави, обраного на прийдешніх виборах, українці? Таким питанням задалися аналітики Центру "Нова Європа" і соціологи. Результати соцопитування, представленого громадськості, бентежать.

Почнемо з головного: у нас для вас є дві новини. Як водиться, хороша і погана. Хороша полягає в тому, що більшість українців тверді у своїх бажаннях бачити Україну повноправним членом Євросоюзу. Погана ж – прагнення ці багато в чому викликані патерналістськими настроями. А багато хто просто не розуміє, що таке Євросоюз, що він нам може дати і що вже дав. У всьому докладно розбирається "Сьогодні".

Точку біфуркації пройдено

Згідно з опитуванням, проведеним компанією GfK Ukraine на прохання Центру "Нова Європа"* у листопаді-грудні 2018 року, 17,77% українців заявили, що продовження майбутнім главою держави курсу на інтеграцію з ЄС є принципово важливим. Тобто, вибираючи серед кандидатів, вони будуть приділяти вкрай важливу увагу тій позиції, яку мають політики з цього питання. Для більш ніж третини опитаних євроінтеграційна позиція президента буде важливою, але не принциповою. В цілому виходить, що більшість українців в тій чи іншій мірі очікують від майбутнього глави держави продовження курсу, розпочатого нинішнім президентом. Зрозуміло, на заході України ці показники вищі, ніж на сході.

Як зазначив у ході презентації дослідження член Несторівської групи (експертного об'єднання, створеного для розробки стратегічного бачення майбутнього України) Євген Глібовицький, результати опитування фактично фіксують ситуацію, коли суспільство вже прийняло рішення, куди потрібно рухатися Україні.

Популярні новини зараз
Хліб, молоко, м'ясо та навіть яйця: в Україну несеться різке подорожчання на важливі продукти Йдеться майже про 10 тисяч гривень: скільки сьогодні мають отримувати українські пенсіонери Один день – 1 гривня: "Київстар" підказав як користуватися послугами майже задарма "Київстар" попередив українців про небезпеку: що треба знати
Показати ще

"Точка біфуркації пройдена. Суспільство внутрішньо вже прийняло рішення. Але впевненості, що органи центральної державної влади його імплементують, немає… тобто українці мають дуже хороший вбудований автопілот, який дає нам внутрішнє відчуття, куди треба рухатися. А чого не мають – так це вміння створювати інститути, які ці внутрішні відчуття будуть реалізовувати". Євген Глібовицький

Даєш бацьку! Чи краще не треба?!?

Проте відповіді на наступні питання викликають певне здивування. Так, наприклад, на питання, чий стиль правління має наслідувати український президент, найбільша кількість опитаних (13,44%) вказала на лідера Білорусі. Олександр Лукашенко у перевагах українців випередив канцлера Німеччини Ангелу Меркель (9,83%) і лідера Литви Далю Грібаускайте (4,71%). Важко не погодитися, що європереваги українців слабо корелюються зі стилем правління політика, якого ще зовсім нещодавно називали "останнім диктатором Європи". Втім, не виключено, Лукашенку віддали голоси ті ж громадяни України, які виступають за скасування європейського курсу країни (за соцопитуванням таких 9,37%).

В ході презентації дослідження член стратегічної групи радників Центру "Нова Європа", голова представництва України при ЄС у 2000-2008 роках Роман Шпек відзначив:

"Мені дивно, що на першому місці прототипів – стиль а-ля Лукашенко. А на четвертому місці – Дуда (лідер Польщі, – Ред). Польща останні чотири роки зовсім не зміцнює загальноєвропейську систему. Перший і четвертий у списку переваг найменшою мірою втілюють європейські цінності".

У свою чергу, Євген Глібовицький пояснив результати кількома причинами. По-перше, "віртуальні" уявлення про тих чи інших політиків.

"Лукашенка ми знаємо з екранів телевізорів, а не з щоденної практики. Знають, наприклад, українці, що в Білорусі досі існує смертна кара? Або, наприклад, Меркель. Я здивований, що аж 9% українців уявляють, що означає стиль Меркель. Тому що навіть ті, хто професійно займається вивченням німецької політики, можуть в трьох словах сформулювати, що означає цей стиль". сказав експерт

Ще одна причина одночасних симпатій до Лукашенка і ЄС полягає в патерналістських настроях українців, зазначає Глібовицький.

"Мені здається, що показник Лукашенка має одне пояснення: патерналізм. Це очікування простого рішення, що хтось прийде і все зробить. В даному випадку очікування щодо європейської інтеграції також пояснюються патерналістськими очікуваннями. Що прийде багатий Євросоюз, нагодує, обігріє, допоможе і так далі. Меншість людей розуміють, що насправді означає Євросоюз і як саме функціонує ЄС. Що євроінтеграція – це в першу чергу вимоги громадян до самих себе. І, відповідно, необхідність змінитися внутрішньо, по-іншому себе вести. Євроінтеграція – це, насамперед, дотримання правил, законів, сплата податків, ощадливість, довготривале планування і т. д. тобто речі, які зараз не домінують в Україні на рівні звичок". Євген Глібовицький

Не такий Євросоюз

А раз українці очікують від ЄС та євроінтеграції не зовсім того, чим вони насправді є, то в підсумку і отримують не зовсім те, що хотіли. Тільки так можна пояснити відповіді ще на одне питання, задане Центром "Нова Європа": "чи Відчуваєте ви позитивний ефект від зближення України з ЄС?". 64,1% опитаних відповіли, що не відчувають, 17,5% не змогли відповісти. І лише 18,41% сказали "так".

Втім, у таких результатів є й інші пояснення. Наприклад, люди просто не асоціюють позитивні зміни в країні з процесами, які запущені асоціацією.

Як раніше повідомляв "Знай.uа", ОБСЄ стурбована рішенням Росії по українським виборам.

Також "Знай.uа" писав про те, що Європа просить Україну впустити путінських наглядачів: шукають різноманітні шляхи.