Градус агресії серед українських школярів зростає з кожним роком. Діти навіть підсвідомо можуть прагнути влаштовувати бійки і сутички між собою та втягувати в конфлікти вчителів. Для цього в Україні прийняли закон, який боротиметься з булінгом. Але як діяти вчителю, коли діти стають некерованими? 

Про це розповіла  Олеся Геращенко, виконавчий директор центру Conflicta.net та голова НГО "Український центр злагоди", - пише "Освіторія".

Метод "розстановки сил"

Вчитель у першу чергу повинен попередити конфлікт у класі. Він має добре знати, чи є в класі діти, з якими однолітки не знаходять спільної мови та регулярно проводити виховну роботу з усіма учнями. 

Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей "забули", не згадали зовсім.

Таким чином, вчитель зможе проаналізувати настрої в класі, вивчити комунікацію в колективі. Також цей метод дозволить визначити "лідера" в класі та ймовірну "жертву".

Попросіть допомоги в школярів

У багатьох українських школах за підтримки Міністерства освіти зараз створюються так звані служби примирення, або групи медіації. Адміністрації шкіл навіть виділяють окремі приміщення для "кімнат примирення", де діти допомагають іншим дітям вирішувати конфлікти. Також педагоги повинні розробити "сценарій", як вирішувати різні конфліктні ситуації між дітьми.

Виступали у ролі коучів для учнів молодших класів залучають часто старшокласників, наприклад дев'ятикласників, які після випуску зі школи змогли б передати цей досвід під час навчання в коледжі тощо.

Цей спосіб виявився досить ефективним. Аже, часто діти більше довіряють іншим учням, ніж вчителям.

Метод переформулювання

Якщо в учня стався раптовий спалах агресії (наприклад, від кидає в однокласників чи вчителя різні предмети, штовхається, кричить), треба якнайшвидше ізолювати дитину від публіки. Бо саме публікою виступає клас у цей момент.

Позиція агресора

У кожної дитини є позиція, тобто те, що вона демонструє своєю поведінкою. вчитель повинен з розумінням підійти до аргументів учня, вислухати та зрозуміти, що він хоче добитися такою поведінкою.

Наприклад, жбурляння папірців у вчителя чи однокласника — це висловлення позиції. А який інтерес ховається за нею — може пояснити лише сам агресор. Тому варто запитати: "Що ти хочеш сказати, коли так робиш? Про що твоя дія? Що ти демонструєш? Навіщо ти тут — отримувати знання чи проводити час?"
 

Принцип нен

асильницького спілкування

Агресія у відповідь на агресію - це найгірший зі сценаріїв, який можна застосувати у подібній ситуації. Висловлювання "Ти що собі думаєш? Як посмів?" вирішити конфлікт не допоможуть. Варто застосувати принцип ненасильницького спілкування.

Приміром, ідеться про глузування якогось учня чи цілого класу з вчителя. Спокійно висловіть дітям свої почуття з цього приводу. Скажіть: "Коли ви смієтеся в мене за спиною, я засмучений. Я не можу виконувати свою роботу в ці моменти так, як мені хотілося б. Мені боляче від того, що ви проявляєте неповагу. Є пропозиції, як ми можемо вирішити цю проблему?"

Станьте посередником між батьками

Саме вчитель має виступити в ролі "буфера" між батьками агресора та батьками дітей, яких він ображає. Організуйте діалог між обома сторонами. Але варто слідкувати, щоб розмова була стриманою, не допускайте і агресії між батьками.

Звісно ж батьки "агресора" спробують захищатися, а не знаходити коспроміси. У жодному випадку вчитель не повинен допускати, щоб дорослі самі між собою влаштували розбірки. Викладач у цій ситуації повинен виступити в ролі дипломата-посередника.

Нагадаємо, школярі влаштували однокласницям сексистську акцію на 8 березня.

Як повідомляв портал Знай.ua, українка розповіла про травму дитинства та чому вона не може розмовляти українською.

Також Знай.ua писав про те, що гра у ляльки закінчилась вагітністю 11-річної школярки.