Нові "аграрні" законопроєкти: як фермери зможуть заробляти на своїй землі

Комітет Верховної Ради отримав 4,5 тисячі поправок до законопроєкту і шукає компроміси.

Так, 12 об'єднаних територіальних громад вже досліджують свої ресурси і вчаться заробляти на них. Про це повідомляє hromadske.

Чия земля?

Земля в Україні може бути приватною, державною і комунальною власністю. Державі до 2018 року належала вся земля сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

У рамках децентралізації уряд з початку 2018 початок передавати ці землі у комунальну власність громад. Втім, протягом двох років громади отримали трохи більше 2 млн. га з 10.

Передавати землі почали після урядового розпорядження. Сама процедура має багато етапів. Повинні провести інвентаризацію земель та розробити необхідну документацію із землеустрою. Проте, документи на землю в Держгеокадастре зберігаються переважно в паперовому вигляді, а наявні дані містять неточності і помилки.

У Верховній Раді прийняли законопроект №2280, який дає громадам право самим проводити інвентаризацію своїх земель, робити план розвитку і надалі керувати територіями.

"Основна ідея в тому, що громада сама стверджує розвиток села. Вона сама буде визначати, де в них будуть заводи, школи, кар'єри і дитячі садки", - пояснює голова комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

У загальному громади повинні отримати приблизно 8 млн. га землі.

Сонячна громада

На крайньому сході Дніпропетровської області розташувалася Межевська селищна територіальна громада. Нещодавно громада збільшила свій бюджету майже 13 млн. грн в рік за рахунок сонячних панелей.

Цього вдалося досягти в рамках пілотного проекту, який профінансувало американське агентство USAID.

Сонячні панелі в Межівський громаді займають 200 га землі. Однак зараз без дозволу райдержадміністрації ніякого проекту бути не може.

"Якщо земля сільськогосподарського призначення, а ми хочемо землю для енергетики, то треба розробити детальний план забудови. Його повинен затвердити глава адміністрації, а потім уже інвестор отримає висновок архітектора про відповідність земель містобудівної документації. Після цього можна реєструвати ділянку з новим призначенням", - пояснює Володимир Зражевський.

Повний контроль

Сільськогосподарські землі можуть бути під лісом, болотом, дорогий або забудовані приватними особами. Чимало таких ділянок виявили в Паланском об'єднаній територіальній громаді.

"Ми знайшли дуже багато розбіжностей між тим, що подає Держгеокадастр, і тим, що ми маємо по факту. Було багато неврахованих земельних ділянок, або мають по два власника... Є землі, які за документами не приносять суспільству ні єдиного податку", - поділився заступник голови Паланской громади Ігор Миклащук.

Деякі ділянки використовувалися не за призначенням: зокрема, взявши в оренду землю під пасовище, орендарі налагодили там виробництво товарів на продаж.

Агрохолдинги та безробіття

Паланська громада проаналізувала, який вид бізнесу приносить більше користі. Головних критеріїв було два, а саме скільки податків бізнес передає до бюджету У і скільки він створює робочих місць на га площі. Потім визначили, що пріоритет потрібно віддавати малим господарствам.

"Сільгоспвиробник може сам контролювати всі процеси, на відміну від агрохолдингів. Корпораціям краще спростити виробництво: використовувати сучасні технології і вирощувати прості зернові культури на експорт", - пояснює заступник голови Паланской ВІДГ Ігор Миклащук.

Економісти громади поділили бізнес по різним групам оподаткування і видів діяльності. Виявилося, що сільгоспвиробники платять втричі більше податку на га землі, ніж агрохолдинги.

У Паланській громаді лише сільгоспвиробники дали роботу майже 700 селянам, тоді як місцевий агрохолдинг не створив жодного робочого місця. За допомогою сучасних технологій велика компанія може обробляти землі сезонно. Ситуація з одноосібниками ще цікавіше: вони здебільшого працюють "в тіні".

На території Паланського ОТГ також працює Уманський тепличний комбінат. Він займає невелику територію, проте створює 600 робочих місць і платить у 8 млн. грн податку на рік.

Бізнес-ідеї для суспільства

У Межівський ОТГ бізнес-ідей для ділянок набралося 150. У селищній раді підготували ще кілька інвестиційних проектів, а саме створення бетонних виробів, центр по збору і переробці продуктів бджільництва і теплиця.

"Ми визначили потреби суспільства і придумали ці проекти, враховуючи особливості ділянок. Хочемо будувати без наслідків для землі. Під ці ідеї робити техніко-економічне обґрунтування і шукати інвесторів", - повідомив голова Межівський ОТГ Володимир Зражевський.

У Палановской громаді мають плани на господарський двір з єдиним масивом землі, піднятою дорогий і лінією електропередач. У 2020 році вони хочуть відкрити індустріальний парк.

"Вже зараз ведемо переговори з кількома інвесторами. Вони зареєструються в нашому суспільстві, а за сплачені ними податки ми дооборудуем необхідні комунікації", - говорить заступник голови громади Ігор Миклащук.

На сьогоднішній день ще 70 громад навчили власних фахівців працювати з геоінформаційними технологіями і почали інвентаризацію земельних ресурсів.

Нагадаємо, що 58% українців негативно висловилися з приводу рішення запустити ринок землі сільгосппризначення і скасувати мораторій на її продаж.

Як повідомляв портал Знай.ua, Андрій Пальчевський звернувся до своїх читачів із-за дуже гучної заяви екс-нардепа Степана Хмари, яке він озвучив під куполом Верховної Ради України.

Також портал Знай.ua писав, що український фермер Сергій Вахнюк розкритикував те, що в першому читанні Верховна Рада прийняла закон про продаж землі.