Обов’язково підпишись на наш канал у Viber, аби не пропустити найцікавіше
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЯк відомо, зовсім недавно в Україні запустили мобільний додаток "Дія", який надає більшість державних послуг онлайн. Зокрема, тут можна "оцифрувати" водійські права і техпаспорт.
Дія — лише один з кроків, які вже зробила держава в напрямку глобальної "діджиталізації". Сервіс буде збирати інформацію про банківські рахунки, переміщення по країні та виїзд за кордон, рухоме і нерухоме майно тощо.
Регулює ці дії Закон про верифікацію та моніторинг державних виплат, який український лідер підписав 18 грудня 2019 року. Виключення — частина 3 статті 8, яка повинна вступити в силу після впровадження вищезгаданої електронної платформи, і частина 1 статті 10, який запрацює з 1 січня 2022 року.
Експерти розповіли, як буде працювати закон, які саме виплати підлягають верифікації і хто повинен здійснювати цю перевірку. Про це повідомляє НВ.
1. Навіщо Україні цей закон
Закон про верифікацію та моніторинг державних виплат створили, щоб, по-перше, забезпечити прозорість бюрократичних процесів у державному секторі, а, по-друге, збільшити ефективність державних витрат. Саме в рамках цих завдань відбувається так звана "цифровізація".
"Закон дозволить підготувати базу для роботи моніторингових систем. Вони будуть запобігати випадки, коли громадянин отримував підвищені виплати з бюджету або помилково, або шляхом певних махінацій", — сказав аналітик компанії TeleTrade Сергій Родлер.
Основна мета - скоротити загальну кількість одержувачів пенсій, субсидій та інших соціальних виплат. Відповідно, таким чином, зберегти гроші у державному бюджеті.
Уряд планує знизити рівень корупції в Україні і досягти цільового виведення коштів з бюджету.
"Але поки все виглядає, як новий виток для розвитку корупції. Процес підробки документів і виведення коштів стає більш складним, але можливим", - зазначив аналітик Центру біржових технологій Максим Орищак.
2. Які виплати підлягають верифікації
У законі йдеться про всіх державних виплати, які здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Закон визначає права і обов'язки державних службовців, відповідальних за бюджетну політику, а також детально прописує методику збору, обробки та аналізу інформації, що надходить від громадян. Головним відповідальним за моніторинг призначили Міністерство фінансів.
3. Хто буде здійснювати верифікацію виплат
На сьогоднішній день закон чітко не визначає, хто саме буде займатися верифікацією виплат.
"В документі зазначено лише, що це центральний орган виконавчої влади. Тому на даний момент невідомо, хто саме буде проводити верифікацію Кабінет міністрів, Міністерство фінансів, Міністерство соціальної політики, або якийсь спеціально створений для цього орган", — пояснив кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.
4. Як це буде працювати
Верифікація буде проводитися у три етапи: у момент звернення громадянина за виплатою, в момент здійснення виплат та надання державної допомоги.
Електронна платформа буде брати інформацію про одержувача соціальних виплат з різних баз даних і реєстрів. Планується, що ця платформа отримає доступ до банківських рахунків та даними Державної прикордонної служби про перетин кордону. Будуть збиратися також і дані по всіх виплат і пільг, які отримує людина.
"Будуть збирати дані щодо володіння нерухомістю, транспортними засобами, все, що стосується руху коштів на банківських рахунках, дані про закордонні поїздки, заробітної плати та інші доходи, великих покупках тощо. Проте, держава не зможе в повній мірі чітко визначити добробут і доходи претендентів на державну допомогу. Адже тіньові доходи відстежити важко. Так само, як і витрати, здійснені в готівковій формі", — сказав Хмелевський.
Проте, принаймні, частина фактів незаконного отримання державних виплат виявити все ж вдасться. Але і тут є деякі "підводні камені": ситуації, коли, за формальною ознакою, субсидій та інших соціальних виплат будуть позбавлені люди, які дійсно їх потребують. Оскільки дані в базах можуть виявитися неточними або неповними.
До того ж, людина може отримувати допомогу від родичів або мати давні заощадження, в результаті чого втратить соцвиплати.
5. Спірні моменти в законі
Найбільш спірне питання в законі — те, яким чином держава збирається організувати безпеку для персональних даних десятків тисяч користувачів.
Раніше персональні дані про людину були розкидані по сотням реєстрів відповідальних організацій, однак тепер будуть об'єднані в один.
"В 2017 році Конституційний суд заблокував аналогічний проект, визнавши його неконституційним, але після усунення всіх нестиковок з необмеженого доступу чиновників до персональної інформації, Уряд знову відновило роботу над цим законом", — згадує Родлер.
Якщо документи потрібно буде довантажувати на електронну платформу у відсканованому форматі, існує ризик, що в базу можуть потрапити сфальсифіковані документи, оброблені у фотошопі. Також потрібно не забувати про кібератаки, можливості втрати даних, а також про збої.
Як повідомляв портал "Знай.ua", Apple випустила першу бета-версію iOS 13.4, яка містила якісь помітні нові функції і зміни.
Також "Знай.ua" писав, що міністр цифровий трансформації України Михайло Федоров поділився першої статистичною інформацією про використання мобільного додатку "Дія".
