З 1 травня цього року в Україні почали діяти нові правила надання субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. Відтепер, аби отримати бажані пільгові тарифи, українці мають пройти відповідну перевірку на наявність в родині автомобілю, якому менше 5 років, задекларованих статків від оренди майна, квартири у 120 квадратних метрів, будинку у 200 квадратів та решту інших пунктів. Знай.ua дізнавалися перших результатів нових правил в дії.

Хто "зливає" дані Міністерству соцполітики?

Одночасно з обробкою потоку поданих заяв на отримання субсидії, Мінсоцполітики проводить масові заходи з виявлення "зайців" серед загального переліку осіб, що претендують на пільгові тарифи. 

Стало відомо, що із близько 920 тисяч "нульових" субсидіантів було виявлено 50 тисяч осіб, серед яких є власники будинків з площею понад 200 квадратних метрів і квартир більше 120 квадратних метрів, які з нульовими доходами купували автомобілі за 700 тисяч гривень.

"Виявлена кількість "псевдо-субсидіантів" свідчить про те, що такі заходи потрібні – це допоможе відсіяти тих, хто насправді приховує свої статки з рядів людей, які дійсно потребують допомоги, – говорить кандидат юридичних наук, експерт з питань ЖКГ Андрій Нікончук. – До того ж, це знизить навантаження на бюджет, оскільки сьогодні на субсидії виділяється практично 72 мільярди гривень – це майже 10 % держбюджету. За таких умов державі фактично неможливо розвиватися".

Інше питання полягає у тому, звідки Мінсоцполітики дізналося про ці дані.

"Залишається невідомим факт того, звідки взялися ці дані, приховані цими особами. Скажімо, про здійснення тієї чи іншої покупки. Наприклад, автомобільні салони не передають інформацію про покупця. А банківська тайна не дозволяє розголошення приватних даних людини. Проте без співпраці з такого роду інстанціями Міністерство просто не змогло б цього дізнатися," – зазначає Андрій Нікончук.

Відповідний запит ми направили до Міністерства соціальної політики.

Ставка – на роботу соцпрацівників

На думку експертів, такий підхід порушить принципи соціальної справедливості, оскільки до переліку викреслених субсидіантів потрапляють і незаможні українці.

"Машина, випущена впродовж 5 останніх років, це не завжди розкіш, вона може бути китайського виробництва і коштувати 3-4 тисячі доларів. Крім того факт володіння не завжди означає покупку, вона може бути подарована або дісталася в спадок, – розповідає провідний аналітик ГО "Публічний аудит" Тарас Галайда. – А навіть якщо її купили 4,5 роки тому, але після цього ситуація з доходами різко погіршилася і тепер людина має потребу в субсидії але не має на неї права".

За словами експерта, уряд, який хоче боротися зі зловживаннями в соціальних виплатах, а не просто їх урізати якомога більше без розбору, діє зовсім іншими методами – адресно та індивідуально.

"Соціальний працівник повинен бути як колись дільничний міліціонер, знати в обличчя всіх своїх підопічних на ділянці, знати історію їхнього життя, умови проживання, склад сім'ї, доходи, якої допомоги потребує людина або сім'я, і, ​​відповідно, надавати таку допомогу, – зауважує провідний аналітик ГО "Публічний аудит" Тарас Галайда. – При такому підході і відповідальних працівників жоден "підпільний мільйонер" субсидію не отримає, і жоден самотній пенсіонер без неї не залишиться".

А постійні зміни правил, нові причини для скасування або відмови, урізання норм, паперова тяганина - це для скорочення витрат бюджету, шляхом знеособленого скорочення субсидіантів, а не для справедливості та адресності.

Готуємо свічки та запасаємося дровами

Паралельно з урізанням кількості потенційних субсидіантів, відбувається і урізання норм споживання, які покриватиме надана держпідтримка. Як зазначив глава Мінсоцполітики, новий порядок надання субсидій покликаний мотивувати громадян економити енергоресурси. А пов'язують це з майбутньою монетизацією.

"Коли людині дадуть гроші на руки, то кількість зекономлених енергоресурсів прямо впливатиме на ту суму допомоги, яку людина зможе залишити собі", – повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева.

Однак монетизація субсидій вступить в силу лише з 1 січня 2019 року, тож, навіть отримавши субсидію, люди впродовж восьми місяців перебуватимуть в умовах вимушеного режиму економії.

"Наразі вже понизили норми споживання електроенергії і газу фактично вдвічі. Тож, аби вкластися в них, люди вимушені будуть жорстко економити. Наприклад, бабусі у приватному будинку доведеться збирати дрова, аби протягнути, бо щоб огріти житлове приміщення, насправді необхідно у рази більше газу", – говорить кандидат юридичних наук, експерт з питань ЖКГ Андрій Нікончук.

З 1 травня українці почали вистоювати довжелезні черги, аби подовжити чи то оформити субсидію на неопалювальний сезон. Втім, з 1 жовтня почнеться нова хвиля прийому документів – на опалювальний сезон.