Вчені з Лабораторії комп'ютерних наук і штучного інтелекту (CSAIL) при Массачусетському технологічному інституті оголосили про створення системи RF-Pose на основі нейронної мережі.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися
Вчені створили нейронну мережу, яка розрізняє руху і позу людини навіть в тому випадку, якщо він знаходиться за перешкодою. Про нової технології автори розповіли на конференції з комп'ютерного зору і розпізнавання образів в Солт-Лейк-Сіті. Коротко про доповідь можна почитати на сайті EurekAlert.
Ідея створення розробки з'явилася у вчених тоді, коли вони зрозуміли, що з руху людини часто можна прочитати на які хвороби він страждає. При цьому неозброєним поглядом помітити перші ознаки захворювання дуже складно. Тому дослідники створили нейромережу, яка може розрізняти радіосигнали, відбиті від людини, і по ним розпізнавати його руху або позу.
Автори розробки вважають, що вона може допомогти за хворими на хворобу Паркінсона і розсіяний склероз. Штучний інтелект зможе більш детально розпізнавати особливості рухів пацієнтів і допоможе лікарям підібрати лікування. Також нова технологія зможе допомогти літнім людям - нейронна мережа, розміщена в будинку, могла б фіксувати падіння і інші травми і повідомляти про це родичам або лікарям.
Як раніше повідомляв портал "Знай.ua", фармацевтичні компанії витрачають все більше на наукові дослідження. За обсягами інвестицій в розробку нових продуктів фарм-гіганти змагаються з гравцями з автопрому і ІТ-сектора.Крім виробництва препаратів фармацевтичні підприємства витрачаються і на впровадження в свою роботу інноваційних технологій. Великі дані і штучний інтелект допоможуть розробляти нові ліки, а 3D-принтери будуть друкувати таблетки для конкретного пацієнта з урахуванням його персональних особливостей і захворювань. Розберемося, на які ще ІТ-тренди роблять ставку в фарм.
Використання великих даних для підтримки прийняття рішень може щорічно приносити одній тільки системі охорони здоров'я США до $ 100 млрд. Що стосується фармацевтичної галузі, то тут є кілька напрямків роботи з big data. Наприклад, чим більше відомостей про потенційних випробуваних отримає компанія до початку дослідження, тим більше у неї буде шансів сформувати відповідну групу і успішно провести випробування. Записи в електронних медичних картах, дані з датчиків на мобільних пристроях і навіть соціальні мережі - це нові джерела додаткової інформації про потенційних учасників тестів.
У 2017 році розробник ПЗ Infosys провів опитування ІТ-директорів компаній з різних сфер про використання ІІ в їх роботі. Фармацевтичні підприємства виявилися найактивнішими експериментаторами з штучним інтелектом. Роль ІІ в індустрії обговорюють на конференціях і самітах. Johnson & Johnson, Sanofi, Merck & Co - найбільші фармацевтичні компанії - інвестують в ІІ, зокрема, в рішення, що використовують системи штучного інтелекту при розробці лікарських препаратів.