День донора 2019: чи варто віддавати кров

У цій статті представлені тези щодо вимог та рекомендацій донорства. Дізнайтеся: скільки днів відпочинку дають в Україні донорам? Кому та коли можна робити забір крові? Яке офіційне число святкування дня донора? Читайте про те, чи люблять українці здавати безкоштовно кров.

Невеличкий екскурс у історію

Чотири міжнародні організації ініціювали святкування Всесвітнього дня донора 14-го червня. Із того часу багато країн світу традиційно відзначають Всесвітній день донора 14-го числа. Україна входить до їх числа. У нас у країні підтримується добровільне донорство крові.

Історія оповідає нам про те, що Міжнародна Федерація Організацій Донорів Крові, ВООЗ, Міжнародне товариство з переливання крові та Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця закликали людей до безкоштовно-добровільної здачі крові.

Установа дня донора крові, як Всесвітнього міжнародного свята, відбулося 14 років тому, в травні 2005 року. Резолюцію було підписано в Женеві, під час 58-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я. Із тих пір день донора відзначається 14-го числа. І дата ця абсолютно не випадкова.

Але спочатку поговоримо про те, що означає слово «донор». У перекладі з латинської «donare» - «дарувати». Погодьтеся, така назва цілком виправдана, адже часом донори дарують пацієнту життя.

Міжнародний день донора приурочено до дня народження видатного австрійського лікаря-імунолога Карла Ландштейнера, який отримав Нобелівську премію. Ця подія мала місце в 1930 році. Лікаря-хіміка нагородили за відкриття груп крові людини.

14 червня 1868 року - дата народження Карла Ландштейнера, яка й стала Всесвітнім днем донора. У цей особливий день прийнято проявляти увагу, дякувати та вітати зі святом тих людей, які жертвують своєю кров'ю заради порятунку інших.

Читайте статтю далі та дізнайтеся про те, який національний принцип відбору українських донорів? Хто може здавати кров у нас у країні? І які вимоги пред'являються до донорів? Пропонуємо вашій увазі короткі тези, які розкриють суть можливого донорства.

Вимоги та рекомендації до донорів

Багато здорових українці можуть ставати донорами для тих, кому потрібна кров. Для цього їм необхідно відповідати деяким вимогам. Надаємо вашій увазі основні рекомендації щодо відбору для донорства:

1. Вікові рамки. Вік донора повинен бути від 18 до 65 років. Щоправда, національне законодавство деяких країн допускає здачу крові донорів із 16-річного віку. Але тут є 2 умови: людина повинна відповідати фізично-гематологічним критеріям, а також надати необхідне згоду. Є також країни, де регулярними донорами виступають люди, яким більше 65 років. Це питання вирішується на розсуд відповідального медпрацівника. У інших країнах, навпаки, донором може бути людина не старша 60 років.

2. Вага донора - не менше 50 кілограм. Є країни, де для цільного забору крові вага донорів може бути не менше 45 кілограм (допускається при заборі 350 мл крові, плюс/мінус 10%).

3. Здоров'я донора не повинне викликати сумнівів. Це означає, що під час ГРВІ, будь-якого інфекційного захворювання, статевого, при герпесі, ангіні тощо кров здавати не можна.

4. Після татуажу або пірсингу до донорства не допускають 6 місяців. У зареєстрованому випадку пірсингу можна здавати кров уже через 12 годин (мається на увазі, що працівник охорони здоров'я зафіксував пірсинг і зареєстрував, що запалення у донора немає).

5. Категорично забороняється бути донорами людям, які мають позитивний результат на ВІЛ-інфекцію, а також тим, хто у минулому або сьогоденні є наркотично залежним.

6. До донорства не допускаються вагітні жінки та ті, які годують грудьми. Стати донором після вагітності можна лише через 9 місяців після пологів. Але у разі відсутності грудного вигодовування. Після припинення годування дитини грудним молоком, здавати кров рекомендується через 3 місяці.

7. Не можна ставати донором після процедур у стоматологічному кабінеті. Здавати кров дозволяється тільки через добу після цього. Із огляду на якісь істотні втручання, узагалі доведеться чекати цілий місяць.

8. Люди, у яких знижений рівень гемоглобіну, також не можуть бути донорами. У ряді країн допустимий мінімум - 130 г/л для чоловіків і 120 г/л для жінок. Зниження показника нижче зазначеного рівня прийнято вважати анемією.

Національний принцип відбору українських донорів у Києві та інших регіонах країни відповідає зазначеним критеріям. Для інших країн усі вище перераховані форми поведінки можуть дещо змінюватись. А тепер давайте більш детально поговоримо про те, чи має донор вихідний після забору крові?

Надання донорського вихідного

Людина, яка стає донором, відпочиває після здачі крові. Якщо говорити про надання додаткового вихідного дня для донорів, то їх у день здачі крові звільняють від роботи - виходить практично вихідний день.

Крім цього, керуючись критеріями 8-годинного робочого дня, донорам дають додатковий вихідний, який оплачується. На свій розсуд донор має право на перенесення і приєднання донорських вихідних до днів щорічної відпустки.

Але дається нетільки вихідний. Ще й надається грошова компенсація. Тих, хто бажає відмовитися від додаткових вихідних, керуючись фінансовими питаннями, поспішаємо розчарувати: замінити вихідні дні відпочинку грошовою виплатою у вас не вийде.

Незалежно від форми власності організації, де людина працює або працювала, у дні медобстеження, а також забору крові, вона звільняється від роботи зі збереженням одержуваної заробітної плати.

Оформлення виплати за донорський день налічує бухгалтер, як і додатковий вихідний. У тому випадку, якщо забір крові проводився у святковий, вихідний або неробочий день, коли була відпустка або його із якихось причин залучали до роботи у день донорства, виплати, як донору, проводяться за рахунок фінансів власника компанії, де людина працювала, або уповноваженого ним органу.

Студенти, які досягли 18-річного віку, також можуть ставати донорами. У день здачі крові вони, як і співробітники, відпочивають. І можуть не ходити на заняття. Ті люди, які займалися донорством, працюючи позмінно по 10 годин, і їхній день відпочинку збігся з робочою зміною, беруть вихідний. Але потім вони повинні будуть ці додаткові 2 години доопрацювати.

Якщо донор, який працює позмінно, працюватиме у день забору крові або її компонентів, то він потребує додаткового вихідного. Але 2 години також повинен буде відпрацювати, оскільки вихідний обчислюється, виходячи з 8-годинного робочого дня.

Донора можуть забезпечити безкоштовним сніданком і обідом. Це здійснюється за рахунок закладу охорони здоров'я, де проводиться забір крові. Якщо установа не здатна забезпечити донора харчуванням, вона повинно виплатити йому готівку, відшкодувавши таким чином вартість належного харчування.

Бажаючим дізнатися подробиці щодо усіх запропонованих гарантій донорам, варто почитати Закон України «Про донорство крові та її компонентів». Деталі про гарантований державний захист прав донора, охорони його здоров'я та надання пільг ви можете прочитати і у ряді відкритих джерел.

А тепер давайте дізнаємося, скільки часу та зусиль люди витрачають, щоб знайти потрібного донора? Ми розкажемо вам про те, чи справді українці готові безкорисливо рятувати чужі життя своєю кров'ю.

Українці: дарувати кров чи продавати?

Досить часто українці просять знайти донора для своїх хворих дітей. Про це неодноразово повідомляли відкриті джерела. Виявляється, багато жителів нашої країни готові безкоштовно жертвувати свою кров заради порятунку життів інших.

Але якщо деякі українці роблять це безкоштовно, то інші здають кров, щоб отримати у держави грошову компенсацію. У нас у країні є база даних Асоціації молодих донорів України, де зібрана інформація про 1,5 тис. донорів у середньому, які готові безкоштовно поділитися частиною своєї крові з пацієнтами, що потребують цього.

Буває, що люди шукають конкретного донора з певною групою крові. Але деякі люди не бажають здавати свою кров безкоштовно. А хочуть на цьому виключно заробити. Особливо користуються цим люди з дефіцитної групою крові.

Згідно з українським законодавством, людина, яка здійснюватиме донорство, може просити гроші за свої послуги. Знайти платного донора можна і за допомогою мережі інтернет. Хтось навіть за порцію дефіцитної групи крові, наприклад, «першої або другої негативної», може попросити чималеньку конкретну суму - 500-800 та більше гривень.

Досить часто донорську кров для лікування онкохворих дітей шукають волонтери. Із огляду на її дефіцит, вони надають велику допомогу як батькам дітей, так і медикам, розміщуючи оголошення на спеціальних стендах у церквах, перукарень, магазинах і т.д. Кожен такий флаєр - шанс знайти безкоштовних донорів-добровольців.

До речі, права донорів захищає не тільки законодавство. Людей, які здаватимуть кров, безкоштовно обстежують на різні небезпечні захворювання. У їх числі ВІЛ, сифіліс, герпес, гепатити категорій В та С і т.д.

Одним із позитивних моментів у разі донорства вважається омолодження організму. При регулярній здачі крові, так званій її втраті, вона регулярно оновлюється. У результаті організм донора омолоджується.

Відкриті джерела повідомляють, що, згідно з дослідженнями, донори, які регулярно здають кров, збільшують тривалість свого життя на строк від 5-ти до 7-ми років.

До речі, для почесного донора у нас в Україні встановлено планку в кількості 100 та більше безкоштовних разових максимально допустимих доз. Йому також належить вручати державну нагороду - почесний нагрудний знак.

Фото