24 липня на 75 році життя помер канадський історик українського походження Орест Субтельний. Ім'я Субтельного добре знайоме всім, хто навчався в українських школах і університетах після 1991 року, адже його робота "Україна: Історія" входила до обов'язкової бібліотеки всіх учнів, хто хоч трохи цікавився історією. Дивно, але саме громадянин Канади першим взявся за систематизацію знань про історію України й видав перший докладний навчальний посібник. Портал "Знай" згадує Ореста Субтельного й намагається розібратися, наскільки його основна робота актуальна в наш час.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяБіографічна довідка
Орест Субтельний народився в Кракові в 1941 році на окупованій нацистами території. У 1949 році разом з батьками емігрував до США. Освіта та викладацький шлях Субтельного не залишає сумнівів у його високій кваліфікації. Закінчив Темпльський університет у Філадельфії, відвідував Віденський і Гамбурзький університети. Докторську ступінь отримав у Гарвардському університеті, де захистив дисертацію на тему "Неохочі союзники: Відносини гетьмана Пилипа Орлика з Кримським ханством і Оттоманською Портою, 1710-1742". Після цього викладав у самому Гарварді, а також Гамільтонівскому і Йоркському університетах.
Крім найвідомішої роботи "Україна: Історія", займався дослідженням життєвого шляху гетьмана Івана Мазепи й історією українського сепаратизму XVIII століття, а також вивчав історію української еміграції в Північну Америку.
Україна: Історія
Основна робота Субтельного "Україна: Історія" побачила світ у 1988 році, була перекладена й видана в Україні через три роки. Цей навчальний посібник зайняв у в той момент дуже важливу нішу в освітньому процесі, адже старі радянські підручники з історії України використовувати вже було недоцільно, а нові тільки з'являлися, їх якість була спірною, та й на всіх таких підручників вистачити не могло. Комусь "Україна: Історія" заміняла підручник, хтось використовував її для того, щоб написати реферат або підготуватися як слід до семінару, а хтось просто прочитав з інтересу. Для багатьох українських школярів і студентів ця робота стало базою їхнього розуміння історії України та її сучасності.
Редакція "Знай" вирішила опитати істориків та експертів, щоб на стику різних думок можна було зрозуміти, чи була настільки вдалою книга Субтельного або просто з'явилася в момент відсутності інших гідних матеріалів. І, звичайно, ми спробували з'ясувати, наскільки актуальна "Україна: Історія" зараз, в 2016 році.
Історик, журналіст Сергій Костеж: "ЦЕ ЯКІСНА РОБОТА ГАРНОГО ІСТОРИКА"
"Заслуга Субтельного як історика - не тільки в "Історії України", він публікував чудові роботи про відносини Пилипа Орлика та його старшини з султаном, він публікував цікаву роботу "Влада у Східній Європі 1300-1800 роки", чим дуже популяризував Україну і цей історичний дискурс в американській і канадській історіографії
Щодо "Історії України" можу сказати, що це дуже міцний і якісний підручник. Для школи він, звичайно, важкуватий, а от перший курс для гуманітаріїв, соціальних наук, політологів, дипломатів, військових - це так.
По суті, він оперує відразу декількома інструментами. Стадіальним підходом, близьким до марксизму, і відповідною періодизацією нашої історії, сучасними йому підходами американської історіографії і популярними в той час підходами третього покоління французької Школи анналів. У результаті вийшла дуже міцна, прекрасно підготована йвідмінно викладена сучасна праця, яка просто вражає своєю новизною пост-радянські мізки. І її роль - величезна. Потроху ця праця починає застарівати, але в цілому це придатний підручник, добре ставить мізки й учить аналізувати. Ми всі (середина 2000-х вступу) читали його, і сперечалися про Субтельного на семінарах, і, незважаючи на деякі зауваження, можу й зараз його рекомендувати як базис для загального розуміння.
Він був написаний у 1988, до нас потрапив на самому початку 90-х, і років 15 це була універсальна праця. Ну, тепер уже, як говорилося вище, трохи застарів, але тільки з точи зору професійного історика, як науково-популярна штука - ще придатний. І цілком ще може не один рік бути підручником на загальних курсах.
І ще один момент - він написаний дуже виважено. Там немає якихось максимумів, агресивних випадів або однозначних висновків. Він показує в кожному випадку кожне явище широко, як полотно, так що ти можеш побачити всю картину. У цьому його цінність, теж, до речі. Там немає настановних пунктів з приводу того, хто однозначно хороший, а хто ні. Це якісна робота хорошого історика ".
Історик Яків Яковенко: "ПІДРУЧНИКИ ІСТОРІЇ ЗАСТАРІВАЮТЬ ДУЖЕ ШВИДКО"
"Підручники історії, в плані наративу, застарівають дуже швидко, навіть якщо автор був великий молодець. Тому що дидактична, тобто шкільна, історія - це спосіб соціалізації індивіда. Змінюється суспільство, бажає змінюватися далі, змінюється образ бажаного майбутнього й так далі, відразу змінюється і підручник. Наприклад, якщо потрібен пасивний та лояльний громадянин, якийсь рівень авторитаризму, то в наративі буде державоцентризм і зовнішні вороги.
Та й наука не стоїть на місці. У нас законсервувався "неопозитивізм", він досі відтворюється і це проблема вже навіть академічної історії. При цьому сам Субтельний, на відміну від багатьох, виконав значну роботу і не тільки компілятивну. Для свого часу і контексту книжка була хороша".
Історик Юлія Юрчук: "ПРАЦЯ СУБТЕЛЬНОГО ЗАКРИЛА ВАКУУМ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ"
"Значення праці Ореста Субтельного для України важко переоцінити. Його "Історія України" українською мовою вийшла якраз у рік, коли Україна стала незалежною. Тоді ще не було нових підручників, присвячених лише історії України, тому ця книга стала для багатьох підручником, на якому навчалися і в школах, і в університетах. Саме завдяки цій книжці українці прочитали про ті епізоди історії, які замовчувалися або викривлялися в радянські часи, наприклад, про голод 1932-33 рр. або про історію УПА і українсько-польський конфлікт під час Другої Світової. Те, що ця книжка була написана професором з Канади, надавало особливого значення, йому довіряли, адже радянська історіографія на той час часто сприймалася як суцільна маніпуляція, відбувався рух за написання нової історії, "історії без білих плям", як це називалося.
Таким чином, "Історія України" Субтельного закрила той вакуум, який утворився в українській історичній науці одразу після здобуття незалежності. Навіть зараз, коли вже написано багато праць на різні теми української історії і в Україні, і за кордоном, книга Субтельного лишається для багатьох своєрідним "вступом" до історії України".
