Несподівано на минулому тижні грянув черговий грім серед місцями ясного політичного неба України. У ролі громовержця цього разу виступив Київський міжнародний інститут соціології, який опублікував результати дослідження з серії: "що було б, якщо завтра відбулися вибори". Можливо, ніхто б це дослідження і не помітив, якби не низка сюрпризів, які воно піднесло. Зацікавилися соцопитуванням і журналісти порталу "Знай.ua".

... якби не було так сумно

В одному нестарому сатиричному фільмі можна зустріти досить цікавий (хоч і короткий) діалог, який з лишком характеризує наше з вами життя. Виглядає він так: один з головних героїв запитує: "Що нового в Україні?", другий персонаж йому відповідає: "Вибори". І, як то кажуть, все б нічого, якби в цьому жарті не було стільки правди. Особливо враховуючи, що останнім часом "невідомі" сили почали старанно пропонувати виборцям у черговий раз замислитися з приводу ідеї "зміни" політичної еліти. Чи варто розглядати появу даних соціологічного дослідження КМІС в описаному вище контексті, кожен повинен вирішити для себе самостійно.

Рівень підтримки

А ми тим часом повернемося до цифр. Згідно з даними соцопитування, станом на вересень 2016 року лише 41% українських виборців готовий усвідомлено переступити поріг виборчої кабінки і поставити галочку навпроти свого кандидата. Від цього показника ми і будемо відштовхуватися надалі. Серед них, за даними КМІС, 15,4% проголосували б за ВО "Батьківщина", 14,5% - за "Блок Петра Порошенка", 13,1% - пішло б в скарбничку політсили "Опозіційній блок", 10,3% - перепало б об'єднанню "Самопоміч", Ляшко забрав 9,6%, при цьому 6,0% отримала "Громадянська позиція" та 5,3% новоспечена партія "За життя". Решта політсил, за інформацією авторів дослідження, не подолали б порога в 5%, відповідно, до Ради б їх представники не потрапили. Результати, м'яко кажучи, ні говорять ні про що і, при цьому, свідчать багато про що. Для того, щоб не виникло звинувачень в упередженому ставленні до даних соцопитування, ми вирішили звернутися за роз'ясненням до фахівців.

Популярні новини зараз

Ірина Білик після розлучення з Ахмадовим нагадала про важливу істину: "Не кохай, як не віриш.."

Тіна Кароль розповіла, чому відмовилася від концертів у Росії: "Хотілося б, щоб залишалися у своїй країні"

Колишню дружину Дзідзьо Slavia завалив квітами таємний шанувальник: "Хлопчик подарував"

Регіна Тодоренко зізналася в сексі на "Орлі і Решці": "брудне дівчисько" і важливість розміру

Показати ще

Демократія меншості

На думку політтехнолога Дмитра Кириленка, якщо на деякий час абстрагуватися від розстановки місць "призерів" політичних перегонів, можна помітити один дуже суттєвий факт, що відображає важливі суспільні реалії: "Перш за все варто зазначити, що якби вибори пройшли за такої низької явки, це означало б, що потенційний склад Верховної Ради обстоював би інтереси не більшості, як того вимагають основоположні принципи демократії, а меншості. Власне, ми бачимо, що таким чином більшість жителів України в черговий раз обрали пасивно-вичікувальну позицію. Іншими словами, вони вирішили відсидітися, поки "хтось" вирішить за них всі проблеми. Це свідчить про переважну відсутність розуміння громадян їхньої участі в політичних процесах зокрема, а, отже, і в долі країни"- говорить експерт.

Ставок більше немає

Подібну точку зору висловив і соціолог, керівник дослідницької компанії "Active Group" Андрій Єременко. За його словами, незважаючи на те, що деяким з результатів дослідження складно повірити, основне його послання зрозуміти вкрай просто. "Я, наприклад, вірю в цифру, що описує кількість протестних і розчарованих (виборців, - ред.) у самій системі влади. Цілком логічно виглядає і перша п'ятірка. Але ось з приводу інших партій у мене виникають деякі запитання. Я можу припустити, що партії, які займають шосте й сьоме місця списку, могли опинитися на них багато в чому завдяки горезвісній статистичній похибці вибірки. Дані цього дослідження для мене скоріше свідчать про те, що потенційні вибори - непередбачувані. Я б, у всякому разі, гроші на їх результати не ставив би" - зазначає Єременко.

Чудова сімка і Укроп

Тепер перейдемо до розстановцки сил. Грунтуючись на думці наших експертів і не без участі власних здібностей до узагальнення фактів, у нас склалася наступна картина уявного майбутнього політичного Олімпу нашої країни.

ВО "Батьківщина"

Золота медаль рейтингу цієї політичної сили в контексті дослідження КМІС питань ні в кого не викликала. За словами Дмитра Кириленко, існують як мінімум дві причини того, що вона в черговий раз пройшла до парламенту. "По-перше - це правильна політична риторика, спрямована на основні "болючі" питання, що хвилюють суспільство. Друга перевага полягає в розгалуженій структурі самої партії, оскільки "Батьківщина" - це партія з тривалою історією та величезною кількістю представництв на місцях. Вона присутня у всіх регіонах. Тому рейтинги у неї будуть завжди" - пояснює експерт. Свою думку з приводу ВО "Батьківщина" висловив і Андрій Єременко, зазначивши, що вона безсумнівно перебуває на початку списку: "Що стосується партії "Батьківщина", в дослідженнях цього інституту, вона традиційно потрапляє на перше місце. Точно так, як і "БПП" традиційно потрапляє на перше місце в дослідженнях інших інститутів".

"Блок Петра Порошенка"

З приводу цієї політичної сили експерти зійшлися на думці, що вона в основному тримається завдяки іміджу Президента і тому, що він лише частково асоціюється з "негативними" рішеннями виконавчої влади. Під основний удар в цьому плані зараз все ж таки потрапляє Верховна Рада в цілому, так само як і Кабінет міністрів. Ще одна важлива складова іміджу Петра Порошенка - в тому, що він все-таки не робить великих політичних помилок.

"Опозиційній блок"

Ситуація з Опозиційним блоком також гранично зрозуміла. Адже вони історично мають серйозну підтримку в східних областях України, які займають позицію протистояння по відношенню до нинішньої київської влади.

"Самопоміч"

А ось з приводу цієї політсили експерти, до речі, не змогли дійти до єдиного висновку. За словами Дмитра Кириленка, причина такого високого рейтингу Самопомочі скоріше незрозуміла. "Вони, по суті, не зробили нічого вагомого. Виглядає так, ніби це партія політичного авансу. За такі партії схильні віддавати свої голоси люди, які не люблять обирати між двох варіантів, апріорі обираючи третій" - говорить експерт.

"Радикальна партія Олега Ляшка"

Тут коротко. Той факт, що це політичне об'єднання замикає першу п'ятірку - нікого не здивував. Експерти пояснюють феномен Ляшка тим, що за нього проголосують ті, хто звик голосувати за активне, харизматичне медіаобличчя.

"Громадянська позиція"

І тут ми підходимо до найцікавішого. Наступними в списку йдуть партії, про діяльність яких, грубо кажучи, нічого не чути. "З часу попередніх виборів, він (Гриценко, - ред.) практично ніде не з'являвся. Звичайно, можливо, що його політична сила веде роботу на місцях. Але про таке, найчастіше, щось та чути" - підсумував свою думку про цю політсилу Дмитро Кириленко. З приводу партії "Громадянська позиція" висловився і Андрій Єременко, який, як це зазначалося раніше, вважає її присутність у списку "прохідних" багато в чому випадковим: "Гриценко завжди був "першим непрохідним". Дивно, що він фігурує в сімці. Скоріш за все, це через похибки вибірки".

"За життя"

Найбільшою несподіванкою для експертів стали результати партії "За життя". Як зазначив Дмитро Кириленко, йому навіть довелося скористатися пошуковими системами, щоб дізнатися про те, хто до неї входить і які цілі ця партія ставить перед собою. "Те, що ця партія взагалі фігурує в рейтингу, скоріше схоже на елемент PR-кампанії. Оскільки істотних дій за нею так само не помічено. І при цьому вона набрала прохідний бал. Та ж "Свобода", яка має довгу історію існування, цього не досягла", - дивується експерт. Проходження в віртуальну Раду партії "За життя" стало сюрпризом і для Андрія Єременка. "Річ у тому, що політична реклама не трансформується в голоси. Згадайте, наприклад, про Королевську. Реклами було багато, але, в підсумку, сам проект виявився нежиттєздатний. А все тому, що по суті не було проведено належної роботи на місцях. Крім того, згідно з нашим власним дослідженням, яке ми зараз проводимо в великих містах, за попередніми даними партія "За життя" не дуже відома. Звичайно, можливо, її підтримують в селах, такою інформацією я не володію", - аргументує свою позицію політичний аналітик.

Дніпровські еліти

І ще один важливий нюанс говорить нам швидше навіть не про настрої виборців, а про позицію самих політичних сил - партій "Укроп" і "Відродження", що не подолали 5% прохідний бар'єр. Як зазначає Дмитро Кириленко, цей факт свідчить або про те, що у представників Дніпровських еліт відпав інтерес до політики, або про те, що мода на партійні проекти, створювані під певні фінансові групи або вирішення конкретних поставлених завдань, скоро пройде. Що, в якійсь мірі, не може не радувати.

Наостанок

І щоб не завершувати матеріал на мажорній ноті, ми пропонуємо невеликий привід для роздумів. Він також заснований на думці, висловленій експертом, і стосується результатів, привласнених партії "За життя". Річ у тім, що якщо цифри, які фігурують у результатах соцопитування, коректні, це може бути свідченням того, що ще багато хто в нашій країні вважає за краще голосувати не за політичні програми і погляди, а за тих, хто частіше з'являється в телевізорі. У зв'язку з цим, не зайвим буде нагадати, що в кінцевому підсумку телевізор - ні за що не буде відповідати.