Інформація про те, що Російська православна церква Московського патріархату готує хресний хід на Київ, викликала чимало запитань у громадян. В уяві середньостатистичного українця, хресний хід - це така урочиста подія на Великдень та інші православні свята. Яке відношення має хресний хід до війни і політики? Чи можливий він без конкретного святкового приводу? Портал "Знай" відповідає на ці питання і намагається розібратися в цьому архаїчному явищі.

Що таке хресний хід?

У Біблії ніяких згадок про хресну ходу немає. У православній традиції прообразом такої події вважається все підряд, від першого богослужіння ангелів у раю, до виходу євреїв з Вавілону.

Традиція хресної ходи з'явилася в Візантії за імператора Костянтина. Причому перша хресна хода була саме військовою і пропагандистською. Перед битвою біля Мульвійского моста Костянтин звелів виготовити хоругви з хрестами, а священикам йти поруч із солдатами й читати молитву. Битву він, до речі, виграв.

Читайте також: "Чорні ходоки" перекрили Майдан

Популярні новини зараз
Податкова перевіряє українців за кордоном: що вже відомо Гороскоп на 23 листопада для всіх знаків Зодіаку: Близнюки рулюватимуть суботою, Скорпіонів все-таки виведуть із себе Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців Мобілізацію урівняли для всіх: українцям оголосили вердикт щодо економічного бронювання
Показати ще

Імператор Юстиніан I побачив у хресних ходах хорошу можливість для контролю населення. За його високим наказом мешканці Візантії не мали права влаштовувати масові зібрання без священиків, так що будь-яка хода автоматично перетворювалася на хресну ходу. Таким нехитрим чином, будь-який прояв невдоволення в народі придушувався в зародку.

У результаті, значення хресного ходу змістилося ближче до господарсько-прикладного. І для наших предків стало новою версією язичницьких обрядів. Молебни й "пісенні послідування", очолювані священиками, проводилися для виклику дощу в посуху, запобіганню пожеж і повеней та, звичайно, "на побиття ворогів".

Але так часто, як у сонячній Візантії, на Русі проводити хресні ходи не виходило. І виною тому стали старі і всім відомі проблеми наших країв - дороги та клімат. Влітку спекотно, можна сонячний удар тримати. Взимку холодно, можна що-небудь відморозити. Та й ходити по наших дорогах було непросто. З тих пір істотно нічого не змінилося. Так що парафіянам залишалося ходити в дуже короткі хресні ходи від храму до храму або навколо храму. А сама Візантія виявилася в підсумку розділена між європейцями-католиками і мусульманами, у яких нічого схожого на хресну ходу не існує в принципі.

Кривава неділя

І тим не менше, одна подія, яка могла бути основою і дати ідею організаторам цьогорічного хресної ходи на Київ, в історії була.

22 січня (9 за старим стилем) 1905 року 111 тисяч робітників під проводом попа Георгія Гапона вийшли з іконами й хрестами на хід до імператора Миколи II. Не дивлячись на загальний релігійний вигляд ходи, вимоги у них були цілком світські й соціальні:

1. Встановлення мінімальної заробітної плати.

2. 8-годинний робочий день.

3. Оплата понаднормових.

Влада, яка побоювалась можливих провокацій і погромів, відправила до міста близько 40 тисяч поліцейських і військових. До цього часу невідомо, що стало причиною кривавого результату ходи. Чи то у когось із офіцерів не витримали нерви, чи то надійшов таємний наказ відкрити вогонь, чи то провокатори серед робітників відкрили вогонь першими. У результаті біля Троїцького мосту, через годину після початку ходи, війська дали кілька рушничних залпів. Від куль і тисняви, що утворилася, загинуло близько тисячі людей, ще 2 тисячі було поранено.

Невідомо, чи була хода із самого початку провокацією, задуманою Гапоном. За свідченнями очевидців, після розстрілу робітників, Гапон був в сум'ятті і точно не очікував такого повороту подій. За іншими даними, священик був агентом жандармів і спочатку увійшов до робочого середовища, щоб послабити вплив більшовиків, меншовиків та "есерів" на пролетаріат.

Читайте також: "Хресній ході" не потрібен захист

У будь-якому випадку, "есери" спочатку врятували Гапона, але через рік перестали йому вірити й задушили на дачі в Озерках під Санкт-Петербургом як "зрадника революції".

Паралель із сьогоднішньою хресною ходою очевидна, від неспокою влади й тисяч поліцейських, до явно провокативного характеру самої дії. Залишається сподіватися, що сьогодні в Києві все буде спокійно та без кровопролиття. І своєї Кривавої неділі, а точніше Кривавої середи, у нас не буде.