Минулого вівторка близько 3 годин по полудні в центрі Києва пролунала серія вибухів, що не на жарт налякала місцевих жителів. Що не дивно, якщо враховувати, що на сході України вже більше двох років триває операція по боротьбі з терористами. Через півгодини, нервово шерстячи інтернет в пошуках інформації про теракти, кияни дізналися, що це були всього-на-всього урочисті залпи салюту на честь візиту до України президента Держави Ізраїль Реувена Рівліна, який прибув до нашої країни з нагоди 75-х роковин трагедії Бабиного Яру.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяНе за планом
В Україні Рівлін збирався офіційно затриматися на 4 дні: відвідати Одесу і взяти участь у жалобній церемонії 29 вересня в Києві. Однак, найбільш цікавими в його програмі виявилися відвідини, які трохи вийшли за рамки наміченого плану. Після прибуття і церемонії зустрічі, глава ізраїльської держави вирішив нанести незабутній візит до українського парламенту, де якраз проходили парламентські слухання, присвячені трагедії Бабиного Яру. Здавалося б, візит - цілком доречний і закономірний. Подібним чином, очевидно, подумали і українські парламентарії на чолі з Президентом Порошенком, які очікували від виступу Рівліна слів про те, що ця трагічна дата об'єднує наші два народи загальним горем, і що Ізраїль завжди підтримував прагнення України до незалежності і суверенітету.
На загальний подив, мова в залі засідань Верховної Ради пішла не про те. Серед інших виголошених у той день звинувачень найбільшою популярністю в українському суспільстві згодом удостоїлися слова про те, що "близько 1,5 мільйона євреїв було вбито на території сучасної України під час Другої світової війни в Бабиному Яру... Багато посібників злочину були українцями. І серед них особливо виділялися бійці ОУН, які знущалися над євреями, вбивали їх і в багатьох випадках видавали німцям".
Сказав і поїхав
Слова дорогого гостя помітно шокували приймаючу сторону - присутніх у залі перших осіб держави: Президента і спікера Верховної Ради. Однак, варто віддати їм належне, вони не піддалися першому поклику душі: відповісти на заяву. Тим часом сам таким чином ставший легендою президент Рівлін благополучно закінчив свій спіч і наступного дня, перервавши візит у зв'язку зі смертю Шимона Переса, відбув на батьківщину.
Прихований символізм
Цікавий факт, 28 вересня помер екс-президент Ізраїлю Шимон Перес, на похорон якого спішно відбув нинішній глава цієї держави. Перес займав абсолютно протилежну Рівліну позицію, як у питанні Голокосту і трагедії Бабиного Яру, так і в питанні української держави в цілому. Будучи гостем одного з важливих міжнародних заходів, що проводився 2 роки тому в Україні, Перес виступив із промовою, в рамках якої, крім іншого, сказав: "Не намагайтеся вирішити проблеми минулого, я не знаю, чи можливо це взагалі. Минуле взагалі не має ніякого значення. Просто вивчіть його, щоб ви не повторювали старих помилок. У минулому немає ні майбутнього, ні надії. Більшість людей вважають за краще пам'ятати, а не уявляти - це найбільша помилка. Що ви хочете пам'ятати? Всі помилки, які були здійснені? На історію не можна покладатися. Історики були глашатаями королів і тих, хто був при владі - вони говорили те, що потрібно".
Не треба соромитися
Незважаючи на те, що перші особи держави в силу своєї дипломатичності вирішили не висловлювати реакції на слова Рівліна, політики другого порядку - у висловлюваннях вирішили не соромитися. Лідер радикалів Олег Ляшко заявив, що слова президента Ізраїлю принижують українців і зажадав, щоб той приніс свої вибачення нашій державі. Свою думку з приводу виступу президента Ізраїлю висловила і Юлія Тимошенко. Вона вирішила подивитися на відповідні слова Рівліна крізь призму недосконалості українського зовнішньополітичного дискурсу. Не посоромилася висловити свою позицію і перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко, яка назвала заяви ізраїльського президента некоректними і недоречними.
Не читайте до обіду радянських газет
Ясна річ, осторонь не залишилися і представники сучасної ОУН, яких, грубо кажучи, назвали мало не натхненниками Голокосту. За словами їх глави, Богдана Червака, президент Ізраїлю так і не зміг побачити "нової України", про яку говорив, і попросив співвітчизників Рівліна і всіх українських представників цього народу пояснити йому, що читати російську пресу - не просто шкідливо, але і непристойно.
Родючий грунт
Не змогли не відреагувати на обурення українських політиків представники ЗМІ північного сусіда. Більшість заголовків, які вийшли в той день, повідомляли, що політики України неправомірно висловлюють своє невдоволення з приводу правдивих заяв Реувена Рівліна. Родючий грунт нової порції політпросвітницьких статей підживив і "соціальні бот-мережі", які вже довгий час сиділи без роботи. За лічені години під усіма постами і репостами, що коментують заяви Рівліна, почали з'являтися цілі полотна "священних воєн" на тему українських бандерівців і їх кровожерливості. Однак найбільшу печаль викликали пости реальних людей, яким стало прикро за державу і яких в результаті довели до перенапруження члени бот-підрозділів, переконуючи їх мало не в тому, що пора підривати синагоги.
Хвилинка маразму
Єдине, що хочеться відзначити в рамках цих коментарів, це те, що звинувачення українців в цілому або навіть представників ОУН зокрема в трагедії національного масштабу - рівносильно звинуваченням усіх поляків в тому, що вони були ідейними натхненниками спорудження концтаборів і творцями газових камер лише тому, що на території Польщі знаходилася одна з найвідоміших таких установ - Освенцим.
Від Голокосту до Голодомору
Заглиблення в історію, "написану переможцями" і переписану їх спадкоємцями, часто може поставити в неприємне становище як одну, так і другу сторону будь-якого конфлікту. За деякими даними, велика частина провини за Голодомор в Україні лежить на представниках практично кожної народності, що населяла СРСР. Є серед них і етнічні представники ізраїльтян. Однак коли в 2006 році український парламент затвердив законопроект "Про голодомор", ніхто з присутніх в залі не дорікнув жодній з націй і не поставив конкретно їй у провину колективний злочин тодішньої влади.
Здорові думки і факти
Цікавий факт про трагедію Бабиного Яру згадує член наглядової ради Української Гельсінської спілки з прав людини та за сумісництвом співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад України Йосип Зісельс. Він розповідає, що коли в 2007 році тодішній Президент України Віктор Ющенко відвідував Ізраїль, він попросив показати документи, які б свідчили про причетність Романа Шухевича до злочинів проти євреїв. Однак ніхто тоді не зміг нічого показати. Отже, прямих доказів, що підтверджують цю політично заангажовану версію, не існує.
Тому, за словами Зісельса, хоч прецедент зі словами Рівліна і мав місце, не варто надавати йому занадто великого значення. "Він (Реувен Рівлін) несе на собі стереотипи минулого, історіографію, яка на сьогоднішній день не вважається об'єктивною. Він вихований на російській історіографії. Ізраїль, принаймні старше покоління, до цих пір живе під її впливом. Він не відображає думку молодих. Адже молоді, релігійні ізраїльтяни у нас стояли на Майдані. Такі погляди, як він сьогодні висловив, - це вчорашній день", - доповнив свою думку Йосип Зісельс.
Увійти в історію
До такої думки сьогодні, після ось уже майже тижня з моменту пам'ятного виступу Реувена Рівліна в українському парламенті, схильні прислухатися і більшості поміркованих політиків і громадських діячів. Особливо, якщо враховувати, що думка однієї людини, як ми бачимо, не є репрезентативною для багатьох його співгромадян. За словами експертів, на цю ситуацію швидше варто було б подивитися під іншим кутом і задатися питанням про те, хто і яким чином зміг використати візит глави Держави Ізраїль для того, щоб посіяти зерно розбрату між двома дружніми народами, яке може призвести до ще більшої дестабілізації ситуації всередині України.
А завершити цю статтю ми вирішили вдалим жартом від одного з читачів: "Якби президент Ізраїлю Реувен Рівлін не виступив би з трибуни Верховної Ради України зі своєю заявою, то 99,999% населення України ніколи б в житті так і не дізналися, що у Ізраїлю був президент на ім'я Реувен Рівлін".
