Ще в розпал літа 12 липня Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект 4733-1, що стосується удосконалення містобудівної діяльності. Обговорювали недовго. Прийняли за основу за 24 хвилини. Попередньо проект пройшов 7 комітетів включно з антикорупційним, євроінтеграційним і комітетом державного забезпечення правоохоронної діяльності. Не пройшов він тільки громадські обговорення з представниками будівельного бізнесу. Цю помилку вирішили усунути вчора в рамках круглого столу. Що з того вийшло - бачив кореспондент порталу "Знай.ua".
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЯк підвищити податки на 5%? Дуже просто. Спочатку потрібно заявити, що потрібно підвищити податки на 10%. Всі обуряться. Почнуться засідання, розмови, виступи. В результаті сторони зійдуться на тому, що податки все-таки необхідно підвищувати. І, пішовши на поступки, представники влади зможуть встановити податок на рівні всього на 5% вищому від початкового. Мета досягнута. І всі, при цьому, залишилися задоволені.
Як побороти корупцію і шахрайство в будівельній галузі? Дуже просто. Потрібно ввести замість 5 категорій складності 3 класи наслідків. І якщо на цьому моменті у Вас виникли запитання - це природно, адже простій людині обидва згаданих вище поняття - ні про що не говорять. Тому натхненники (лобісти) законопроекту і зробили все більш наочним, намалювавши цікаву інфографіку, на якій чітко видно, як нові правила будуть боротися з корупцією і махінаціями.
Якщо Вам все-одно не зрозуміло, як описані вище дії змусять будівельні компанії бути більш чесними, ніж зараз - ми спробуємо пояснити, як це бачать автори законопроекту. За словами першого заступника голови Комітету ВР з питань будівництва та житлово-комунального господарства Дмитра Андрієвського, завдяки змінам законодавчої бази: "81% будівництв буде починатися на наступний день після відправки "ПОВІДОМЛЕННЯ" про початок будівництва".
З ним згоден і голова державної архітектурно-будівельної інспекції Олексій Кудрявцев, який обіцяє, що: "Декларації на початок будівництва (ред .: для цих категорій) взагалі не буде, а за "повідомленням" не буде видано жодної відмови". До слова, це нововведення, можливо, дійсно зможе прискорити темпи будівництва. Щоправда, варто звернути увагу, що стосуватися воно буде виключно приватних будинків, малоквартирних будинків приватного використання і адміністративно-господарських будівель для малого і середнього бізнесу. Грубо кажучи, всіх тих будівель, які зараз належать до першої та другої категорії складності забудови.
Про майбутню перемогу над корупцією в будівельній сфері, якої вдасться досягти завдяки цьому законопроекту, заявили й інші його співавтори. За словами народного депутата Геннадія Кривошеї, цей документ буде "захищати права інвесторів", а нардеп Ірина Суслова сподівається, що: "Слухання щодо цього законопроекту буде призначено вже на наступний тиждень", оскільки - "Україні пора переходити на двуступеневу дозвільну систему" - про що народний обранець в рамках круглого столу, виразно зачитала з листочка.
Єдина проблема, за словами представників забудовників, які були присутні на засідання, полягає в тому, що особливих проблем з корупцією і махінаціями на цьому рівні на сьогоднішній день і так не зустрічається. Так, член Ради Української Будівельної Спільноти Сергій Овчинніков відзначає, що основні правопорушення в цій сфері спостерігалися в контексті 3 групи категорій складності будівництва. І пояснює, що ці махінації були наслідком того, що якісь "будівельники" (при чому умовно в рамках законодавства) на підставі особистих домовленостей з місцевими органами, що дають дозволу на забудову, примудрялися видати широкомасштабні будівництва житлових комплексів за окремо існуючі будівництва. Таким чином, замість того, щоб подавати величезний пакет документів і отримувати "Дозвіл" на будівництво, вони подавали лише документи, необхідні для отримання будівельної "Декларації". "Я не розумію, в чому саме полягає принциповий прорив даного законопроекту. Нове - ворог хорошого. В Європі категоріями користуються і сьогодні. Може простіше буде уточнити формулювання для 3-ї категорії складності, обмеживши її, наприклад, поверховістю в 3 поверхи?" - Зазначає Сергій Овчинніков.
На додачу, за його словами, будь-яка зміна законодавства - це "червоне світло" для іноземних інвесторів, які зацікавлені в стабільності останнього. Крім того, у експерта існують і деякі побоювання з приводу окремих нововведень, які можуть ускладнити життя не тільки "махінаторам", але й чесним будівельникам, при цьому ніяк не вплинувши на ситуацію з корумпованістю сфери будівництва: "Ще цікаво щодо змін до статті 12 ( ред .: стосується Закону України "Про основи містобудування"), виглядає так ніби цей законопроект збирається ввести додаткові громадські слухання щодо введення об'єктів в експлуатацію. І останнє, в документі немає жодних статей, які б карали чиновників за корупцію".
Зі своїм колегою згодна і керівник напряму "Будівництво" Офісу ефективного регулювання, член правління Спілки українських Підприємців Олена Шуляк. "Пояснювальна записка до законопроекту побудована довкола окремих випадків, які стосуються прямих порушень вже існуючих норм. Чесно кажучи, я не бачу, яким чином поправки змінять цю ситуацію. Реальна причина появи законопроекту - махінації в 3-й групі. Але я бачу, що жодна із заявлених проблем не буде вирішена за допомогою цього законопроекту. Краще було б внести більш суттєві покарання за порушення вже існуючих норм" - зазначає експерт.
Ще одне побоювання з приводу законопроекту висловив член Ради Української Будівельної Спільноти Сергій Петров. За його словами, одна з норм майбутнього закону зобов'яже великих забудовників в обов'язковому порядку проходити експертизу в відповідному державному органі, яких зараз не так вже й багато. "Мене турбує, чи зможуть експертні інститути впоратися з таким навантаженням. І ще, я бачу, що після прийняття цього закону, зросте ціна отримання дозволів, що призведе до здорожчання будівництва" - зазначає Петров.
З приводу норм майбутнього закону і ситуації з експертними організаціями висловився і віце-президент Конфедерації будівельників України Анатолій Беркута. "Я був співавтором теперішніх ДСТУ. Я не проти законопроекту. Хочу сказати одне: потрібно більш чітко розділити об'єкт, до яких застосовуються правила. Що ще необхідно, так це хороші експертні організації, які дійсно будуть давати кваліфіковані висновки по об'єктах, а не контори, в яких працює по 2 людини. У такій організації, на нашу думку, має працювати як мінімум 12 осіб - фахівців з різних галузей" - акцентував увагу присутніх Беркута.
До слова, навіть не всі народні депутати, які прийшли на круглий стіл, виявилися єдині в пориві якнайшвидше прийняти новий закон. Наприклад, Олександр Домбровський припустив, що законопроект може навпаки призвести до ще більшої корумпованості галузі. "З точки зору промисловості, я побоююся, що даний законопроект призведе до підвищення рівня корупції в цій сфері, що вплине на будівництво великих об'єктів. Якщо промислове будівництво буде занесено в цю другу категорію з усіма цими новими дозволами, які будуть видаватися централізовано". Якщо чесно, ця заява пана Домбровського трохи дивує, оскільки, коли законопроект проходив голосування у першому читанні, Олександр Георгійович примудрився підтримати починання свого колеги по фракції і віддав голос "За". Що саме змінилося за ці два місяці - питання, скоріше, риторичне. Свої припущення ми залишимо при собі, а читач нехай робить висновки самостійно.
Варто віддати належне і прихильникам перетворення законопроекту 4733-1 на повноцінний закон, які, очевидно, знали про те, що такі питання неодмінно повинні виникнути і підготувалися до них. І хоч відповіді їх були небагатослівні, і були дуже схожими на мантру про 81%, вони все ж були.
Так, директор департаменту державних програм і розвитку будівництва Мінрегіону Наталія Козловська запевнила присутніх, що: "Експертів - вистачить. Оскільки цим зможуть займатися і приватні особи (а не тільки державні інститути). Державна експертиза буде проходити тільки на найскладніших об'єктах". На цьому етапі у бувалого корупціонера неодмінно виникає питання: "А хто і яким чином (на підставі яких норм і суджень) буде визначати, чи є об'єкт "одним з найскладніших", або тут можна як-небудь вирішити питання".
Свою думку з приводу побоювань забудовників щодо погіршення ситуації з отримання дозволів на будівництво висловив і Олексій Кудрявцев, пообіцявши, що: "Для порядних забудовників 4-5 категорій складності - нічого не зміниться". Єдине, що при цьому не зовсім зрозуміло, яким критерієм зараз вимірюється ця сама порядність.
Якщо в двох словах підсумувати ситуацію, на даному етапі все вказує на те, що в перспективі новий закон може породити більше питань, ніж відповідей, а кінцеву користь від нього отримають ті, хто і так зараз не особливо ображений. З іншого боку, не виключено, що його противники в особі великих будівельних компаній, просто хочуть поторгуватися і вибити для себе вигідніші умови. Найімовірніше, що відповідь лежить як завжди десь посередині. Зрозуміло одне, фраза: "Цей Закон набірає чинності з 1 січня 2017 року, крім пункту 6 розділу ІІ цього Закону, який набірає чинності з дня його публікації", що міститься в законопроекті, очевидно, не зовсім доречна на даному етапі.
