Список чиновників і політиків, які втекли з України, ховаючись від правосуддя або побоюючись переслідування політичних опонентів, в Україні зростає з кожним роком.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
Підписатися"Знай" дізнався, від чого і куди біжать українські чиновники і політики.
Темні конячки
В кінці лютого стало відомо, що з України втік екс-керівник ТОВ "Надра Геоцентр" Сергій Свіченко. Свіченко - один із головних підозрюваних у справі одіозного нардепа Олександра Онищенка.
Сергій Свіченко шість місяців перебував під домашнім арештом. Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. Тому детективи НАБУ в лютому 2017-го подали клопотання про обрання Свіченку нового запобіжного заходу. Суд обрав для нього заставу в розмірі 20 млн грн, які він повинен був внести протягом п'яти днів. Підозрюваний цього не зробив, і зараз його місцезнаходження невідоме.
Свіченко підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років із конфіскацією майна і забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Олександр Онищенко покинув Україну ще задовго до свідка у своїй справі - влітку минулого року.
Верховна Рада 5 липня дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт депутата Олександра Онищенка. На момент голосування нардеп уже встиг покинути Україну. Зараз він знаходиться у Великій Британії.
Колишнього депутата звинувачують у співорганізації "газової схеми", що принесла збитків державі у розмірі 3 млрд доларів.
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі тільки руками розводять, не знаючи, як повернути втікачів в Україну і покарати зі всією суворістю.
У грудні САП вже викликала Онищенка на допит - але той так і не з'явився в Україні.
Птахи гнізда Януковича
Найвідомішими українськими втікачами є колишній уряд України на чолі з екс-президентом Віктором Януковичем.
Віктор Янукович разом із родиною, екс-прем'єр-міністр Микола Азаров, колишній генеральний прокурор України Віктор Пшонка, екс-міністр МВС Віталій Захарченко, колишній глава НБУ Сергій Арбузов, колишній керівник СБУ Олександр Якименко, міністр доходів і зборів Олександр Клименко - всі вони покинули Україну після перемоги Революції Гідності в кінці лютого 2014 року. І прекрасно почуваються, перебуваючи в сусідній Російській Федерації.
21 лютого 2014 року лідери опозиції підписали з президентом Януковичем угоду щодо врегулювання кризи в Україні. Але її підписання не було сприйнято людьми, які вже стояли на Майдані. Демонстранти вимагали від президента піти у відставку. Вранці 22 лютого Янукович зник із Києва. Цікаво, що гарант заздалегідь був готовий до варіанту втечі, оскільки ще 19 лютого, коли між владою і опозицією велися переговори, його люди вже почали вивозити майно. Остання відправка вантажівок із резиденції завершилася рано-вранці 22 лютого.
22 лютого Янукович з'явився в Харкові. Зокрема, в інтерв'ю місцевим журналістам він заявив, що не збирається залишати країну. Тоді ж ВР підтримала постанову про самоусунення Януковича з поста президента. 28 лютого Віктор Янукович з'явився перед камерами російських журналістів. Президент-втікач дав прес-конференцію в Ростові-на-Дону, під час якої вибачився і зламав ручку. З'являвся Віктор Янукович перед камерами ще кілька разів. 11 березня він сказав, що "є легітимним президентом України" і в одному інтерв'ю заявив, що повернеться в Україну, як тільки у нього з'явиться така можливість.
Інтерпол спочатку оголосив втікача президента в розшук, але потім із розшуку просто його зняв.
Микола Азаров тоді ж, в кінці січня 2014-го, виїхав до Відня, але потім переїхав до Росії.
Зараз він живе в Москві. В середині жовтня російські ЗМІ повідомляли про участь Миколи Азарова в засіданні комітету Держдуми РФ у справах СНД.
Син Миколи Азарова, колишній народний депутат Олексій Азаров, є власником ділянки в елітному поселенні під Москвою. Про наявність у сім'ї Азарових землі в російській столиці багато говорили в ЗМІ. Олексій Азаров купив великий особняк на 4 тис. кв. м у Підмосков'ї. За оцінками експертів, його вартість становить понад 7 млн дол. У листопаді в СБУ заявили, що колишній прем'єр, за їхніми даними, живе в Підмосков'ї.
Микола Азаров - фігурант санкцій списків ЄС, Швейцарії та Канади. 19 січня 2015 року Печерський райсуд Києва санкціонував арешт колишнього прем'єр-міністра – він був оголошений у розшук Генеральною прокуратурою України та Інтерполом, який підозрює його в привласненні чи розтраті майна, що вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.
Віктор Пшонка зник із Києва 22 лютого. Спочатку він намагався втекти до Росії через донецький аеропорт, але йому, а також колишньому міністру доходів і зборів Олександру Клименку завадили прикордонники. На відео з камер спостереження, яке з'явилося в мережі в квітні, всі побачили, як Пшонка і Клименко намагалися прорватися повз прикордонників, а охорона колишніх високопоставлених навіть застосувала в аеропорту зброю.
Правоохоронні органи України підозрюють Пшонку в організації умисних вбивств під час проведення масових заходів на Майдані Незалежності в Києві в період з листопада 2013-го по лютий 2014 р., і так само привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, зловживання владою або службовим становищем. Віктор Пшонка - фігурант санкцій списків США, ЄС, Канади та Швейцарії. Сам він спростовує інформацію про обмеження або арешт його рахунків за кордоном.
Андрій Портнов - колишній заступник глави Адміністрації президента. Він один із фігурантів списку санкцій Євросоюзу. Сам Портнов вважає обмежувальні заходи несправедливими і заявляє, що "всі сто відсотків листів, спрямованих Генпрокурором України до Ради ЄС, є сфальсифікованими", тому що відомство нібито не має реальних доказів його протиправної діяльності. Портнов заперечує заморожування на території ЄС його активів, тому що таких активів, як стверджує колишній чиновник, у нього немає.
У січні 2015 року Генеральна прокуратура України оголосила Андрія Портнова в розшук. Сам Портнов заперечує свою провину і відверто насміхається над звинувачення Генпрокуратури. У листопаді на своїй сторінці в "Фейсбук" Андрій Портнов повідомив про отримання швейцарської шенгенської візи. Як видно з фото, візу надало посольство Швейцарії у Москві.
З усього помітно, що пташенята гнізда Віктора Януковича непогано влаштувалися у сусідів, і по суті на сьогодні їм ніщо не загрожує. Більш того, деякі з утікачів продовжують вести свій бізнес на території колись рідної їм України - наприклад, екс-міністр Олександр Клименко і бізнесмен Сергій Курченко.
Найвідоміший утікач
У 1999 році гучною втечею з України прославився колишній прем'єр-міністр і голова партії "Громада" Павло Лазаренко. Лазаренка звинуватили в перевищенні посадових повноважень і в низці замовних вбивств, у тому числі у вбивстві народного депутата Євгена Щербаня. Відомо те, що судове розслідування не завершилося до сьогоднішнього дня.
Почалося з того, що у лютому 1999 року Генеральний прокурор України Михайло Потебенько зажадав, щоб Лазаренка позбавили депутатської недоторканності. Буквально через пару днів після цього екс-прем'єр втік із країни. Через два дні у Верховній Раді більшість народних обранців проголосували за позбавлення Павла Лазаренка депутатських повноважень.
А вже 20 лютого Лазаренко був затриманий у Нью-Йорку за нелегальний в'їзд на територію США. Екс-прем'єр стверджував, що його переслідують в Україні і попросив надати йому політичний притулок. Але в Штатах не задовольнили прохання і звинуватили політика в здирстві і відмиванні грошей.
До 2003 року Лазаренко перебував в ув'язненні, після чого сидів під домашнім арештом, а з 2008-го по 2012 рік відбував покарання у федеральній в'язниці США. Федеральний суд Сан-Франциско визнав його винним у корупції, відмиванні грошей, здирництві та шахрайстві. Відсидівши більше 8 років в американській в'язниці, восени 2012-го втікач-політик вийшов на свободу.
Зараз Лазаренко живе в США і продовжує боротися з американськими судами - справа в тому, що у Лазаренка не було ні діючого закордонного паспорта, ні посвідчення на проживання, і його перебування в США було нелегальним.
6 липня 2016 року оглядач The New York Times Леслі Уейн повідомив, що Павло Лазаренко проживає зі своєю другою дружиною і трьома дітьми в графстві Марін неподалік від Сан-Франциско.
Війна компроматів
Коли Юлія Тимошенко опинилася у в'язниці, її чоловік Олександр Тимошенко переїхав до Чехії. Там попросив чеський уряд надати йому політичний притулок. Він запевняв, що нова влада в країні переслідує всю родину Тимошенків. Тимошенко побоювався, що після того як його дружину посадили за ґрати, влада намагатиметься відновити його кримінальні справи. Зокрема ті, які були закриті 10 років тому. У 2000 році, коли Олександр був одним із керівників компанії ЄЕСУ, проти нього було порушено справу за звинуваченням у розкраданнях в особливо великих розмірах. Плюс до всього, він був пов'язаний із втікачем Павлом Лазаренком. Було порушено справу, і чоловіка Юлії Володимирівни звинувачували в дачі хабаря Лазаренку на загальну суму 4,6 мільйона доларів. Києво-Святошинський районний суд Київської області в квітні 2002 року визнав, що справа порушена незаконно, і вона була закрита.
Зараз Олександр Тимошенко живе в Чехії. Він надає там брокерські послуги і паралельно займається великим будівництвом у Празі. В Україну Олександр Тимошенко повертатися не збирається, оскільки вважає, що його заарештують відразу ж.
Майор СБУ Микола Мельниченко також числиться в списках втікачів.
Мельниченко стверджував, що за власною ініціативою в 1998-2000 роках таємно записував розмови тодішнього президента країни Леоніда Кучми. І сам особисто один із таких записів передав главі СПУ Олександру Морозу. У свою чергу Мороз 2000 року оприлюднив запис прямо під час засідання Верховної Ради. На записі було чутно, як голос, який нібито належить Кучмі, віддає наказ нібито міністру внутрішніх справ Юрію Кравченку усунути журналіста Георгія Ґонґадзе. У той час журналіст Ґонґадзе вже кілька днів значився зниклим.
У країні тут же розгорівся "касетний скандал", в якому фігурантами були багато високопоставлених чиновників і політиків. Внаслідок цього Мельниченко був звільнений із правоохоронних органів і відразу ж поїхав до США, попросивши політичного притулку. На відміну від Лазаренка, йому надали політичний притулок у квітні 2001 року.
Через 10 років опального майора затримали в Італії, але він знову втік. А півтора роки тому, перебуваючи в США, заявив про те, що має компромат на Президента України Петра Порошенка.
Політичні і не дуже
Європа і США - взагалі улюблені місця, куди люблять бігти українські політики, чиновники та інші високопоставлені особи.
Народний депутат Андрій Шкіль виїхав з України в 2012 році, побоюючись кримінального переслідування. У 2001 році він був активним учасником акції "Україна без Кучми", став народним депутатом, до чого був ним тричі.
Але після того, як депутат не пройшов до парламенту на виборах 2012 року, втративши депутатську недоторканність, вирішив виїхати з України, щоб уникнути нових політичних переслідувань. Шкіль виїхав до Чехії. Свій вибір він пояснив бажанням бути ближче до Батьківщини. Чеський уряд відмовився надавати екс-депутату політичний притулок, оскільки в його закордонному паспорті стоїть французька мультивіза. І політичний притулок політик повинен просити у Франції, що він і зробив.
Андрій Шкіль на даний момент живе під Парижем. Франція чомусь так і не надала колишньому українському депутату політичного притулку. На які кошти живе він зараз, не відомо.
З чуток, десь там під Парижем мешкає екс-міністр транспорту і зв'язку, колишній нардеп Микола Рудьковський.
В Україні правоохоронці також мають ряд претензій до Рудьковського, але повертатися Микола Миколайович не поспішає. Восени минулого року екс-главу Соціалістичної партії помітили на Лазурному узбережжі у Франції, де він відпочивав в елітному готелі.
У Відні живе і нардеп Сергій Клюєв - брат скандального політика, пов'язаного з Януковичем, Андрія Клюєва. Очевидно, що Відень припав до смаку і олігархові Дмитру Фірташу - в лютому цього року його спробували взяти під варту і відправити в США. Але справа закінчилася нічим - Фірташ на свободі, і навіть іноземні держави не можуть на даний момент йому нічого пред'явити.
Іноді вони повертаються
26 квітня 2005 року Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти мера Одеси Руслана Боделана. Його звинувачували в тому, що він зловживає службовим становищем. Але затримати мера не вийшло, оскільки він втік.
У 2005 році він приїхав до Росії і офіційно отримав російське громадянство. Кілька років він працював заступником начальника Санкт-Петербурзького міжнародного торгового порту, поки в 2010-му з приходом нової влади кримінальну справу проти нього було закрито, і колишній мер з чистою совістю повернувся до рідної Одеси. В даний час Руслан Боделан живе в звичайному дев'ятиповерховому будинку на Фонтанці. У політику мер-утікач не втручається і займається тільки домашнім господарством, виховує онуків.
Боделану, можна сказати, ще пощастило - він встиг. А ось його колега, нардеп і ректор Податкової академії Петро Мельник, не зміг організувати власну втечу.
27 липня 2013 року правоохоронні органи затримали його в момент отримання хабара в розмірі 80 тис. і 40 тис. Ці гроші Мельник вимагав у двох громадян України в обмін на зарахування їх родичів до ВНЗ, який він очолював. У кабінеті ректора було проведено обшук і знайдено ще 30 тис. грн. На питання правоохоронців Мельник відповідати не став, пославшись на погане самопочуття. Пізніше його госпіталізували з серцевим нападом в одну з лікарень Києва.
Дуже довго суд не міг визначитися із запобіжним заходом для ректора-хабарника. Причиною було погане самопочуття затриманого. У підсумку було вирішено помістити "пацієнта" під домашній арешт і одягти йому на руку електронний браслет. 7 серпня Мельник опинився вдома з браслетом, а вже 9 числа екс-ректор зірвав браслет і втік - Інтерпол оголосив Мельника в міжнародний розшук. 16 серпня в пресі з'явилася інформація про те, що Мельник міг перетнути україно-білоруський кордон, скориставшись паспортом брата, однак інформація не підтвердилася.
Екс-ректора затримали 1 квітня 2014 року в Києві після прибуття з Лондона. Його допитали в слідчому управлінні МВС і переправили в ізолятор тимчасового утримання. Пізніше Печерський районний суд Києва обрав для Мельника запобіжний захід у вигляді застави в розмірі майже 23 млн грн, але в результаті екс-ректора випустили з Лук'янівського СІЗО під 609 тис. грн застави.
Зараз екс-ректор Податкової академії знаходиться під судом і слідством за чотирма кримінальними справами. Однак їх розгляд по ряду причин значно затягується. Мельник знаходиться на волі і живе вдома. А очевидці стверджують, що судові справи проти нього просто розвалюються і незабаром всі звинувачення будуть зняті.
Колишній голова Сумської облдержадміністрації Володимир Щербань виїхав з України за часів, коли Леонід Кучма залишив посаду Президента. Правоохоронні органи відразу ж порушили проти нього кілька кримінальних справ. Губернатор-біженець підозрюється одночасно в зловживанні службовим становищем, шахрайстві, вимаганні, перевищенні повноважень і в інших злочинах. Інтерпол так само займався пошуком Щербаня. Уже в жовтні 2005 року втікача знайшли у штаті Флорида, США. Його звинуватили в порушенні візового режиму, і українська сторона взялася домагатися його депортації.
Приїхавши в Україну в 2006 році, він був тут же заарештований. Щербань запевняв, що прибув в Україну за власним бажанням. Однак після затримання його не помістили до СІЗО, а віддали на поруки трьом депутатам від Партії регіонів. Пізніше всі кримінальні справи стосовно Щербаня були закриті. Де він зараз - невідомо. За інформацією деяких джерел - проживає в Україні, але від політики відійшов.
Житомирські ліси - як альтернатива Європі
Головного фігуранта у "справі Ґонґадзе" генерал-лейтенанта міліції та начальника Головного управління кримінального розшуку МВС України Олексія Пукача затримали в 2003 році за звинуваченням у знищенні документів, які підтверджували, що за журналістом Георгієм Ґонґадзе було встановлено стеження. Підозрілим збігом було те, що незадовго до цього з незрозумілих причин Пукач став володарем нової трикімнатної квартири в елітному будинку в Києві.
Тоді ж суд відпустив генерала під підписку про невиїзд. Вийшовши із залу засідань, Пукач зник. Його відразу ж оголосили в міжнародний розшук. Затримали його тільки в 2009 році. Як з'ясувалося, протягом шести років він жив у селі Молочки Житомирської області під чужим ім'ям.
Суспільство тоді було вражене - Пукача шукали цілих шість років по всьому світу, а він переховувався в українській глибинці!
29 серпня 2011 року Олексій Пукач визнав свою вину частково, заявивши, що завдання вистежити і вбити головного редактора "Української правди" він отримав від тодішнього міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка. Пукач запевняв, що стеження було абсолютно законним, а вбивство - це випадковість. Генерал виправдовувався, що, надівши Ґонґадзе ремінь на шию, він хотів лише його налякати, але випадково задушив.
На початку 2013 року Пукач був засуджений до довічного ув'язнення з конфіскацією майна і позбавлений генеральського звання. З вироком екс-генерал готовий погодитися, якщо з ним в одну камеру сядуть другий президент України Леонід Кучма і екс-спікер парламенту Володимир Литвин. У даний час Олексій Пукач відбуває у в'язниці довічний термін.
Чи потрібна така недоторканність?
"Проблема в регламенті Верховної Ради і в відповідних конституційних нормах. Тут важливе прізвище. Важливим є те, що будь-який депутат, проти якого висувається звинувачення і починається процедура позбавлення депутатської недоторканності, має кілька тижнів на самозахист, і він у будь-який момент, коли сам захоче, може поїхати за кордон. Поки не позбавили депутатської недоторканності, а за нинішньою процедурою - це мінімум два тижні, він у будь-який момент може виїхати з України. Необхідно змінювати відповідну норму Конституції", - говорить глава правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"У багатьох країнах світу існує депутатська недоторканність. У деяких з них вона повна, а в деяких - часткова. Наприклад, в деяких країнах депутати захищені від арешту і кримінального переслідування лише на час парламентської сесії (США, Норвегія, Філіппіни). У більшості країн притягнути до кримінальної відповідальності депутата можливо лише, якщо є санкції відповідної палати парламенту. У нас зняття недоторканності - це занадто широке поняття", - розповів політолог Володимир Цибулько.
"Третя річниця Майдану. Прийшов час політикам виконувати свої обіцянки без третього Майдану! Виконання першої обіцянки: я відмовляюся від депутатської недоторканності. Закликаю всіх народних депутатів України, президента України і українських суддів зробити те ж саме", - написала нардеп Надія Савченко.
Але останній заклик депутатської льотчиці залишився без уваги. Невигідно депутатам відмовлятися від своєї недоторканності, особливо коли на горизонті маячить Ростов.
