Протягом цього місяця активізувалися шахраї, які звинувачують клієнтів різних банків у заборгованості. Людям шлють листи поштою або на електронну адресу. Серед банків від яких адресований лист, часто фігурує "Терра банк", "Укрсоцбанк" та "Діамантбанк".

У листі зазначають, що у разі неповернення коштів у певний період, адміністрація банку подає позов до суду. Зазвичай суми кредиту невеликі — від 2 до 50 тис. грн.

Читайте також Інфляція в Україні залежатиме від врожаю зернових

Шахраї отримують дані своїх жертв від колишніх працівників певних фінустанов. Тому такі листи приходять у більшості випадків до тих, кого цей банк обслуговував.

"Можливо, людина брала там кредит чи її роботодавець через цей банк нараховував зарплату. У багатьох людей, особливо далеких від роботи банківської системи, є страх перед тим, що на нього подадуть до суду чи надішлють листа начальнику. Тому багато таких готові якусь тисячу перерахувати на рахунок шахраям", - говорить юрист Спілки захисту прав споживачів фінансових послуг Анатолій Соболевський.

Популярні новини зараз
Будуть великі штрафи: з якого віку юнаків чекають у ТЦК Зміни в правилах обміну валюти: заначка може перетворитися на розчарування Не наплутайте з показниками лічильників цього місяця: Нафтогаз звернувся до українців Українцям виплатять по 4 500 гривень: кому пощастить отримати допомогу
Показати ще

За його словами, на електронні листи можна взагалі не реагувати. Офіційне листування між банком і клієнтом не може проходити через електронну пошту. Якщо прийшов лист на аналогову пошту, зверніться на гарячу лінію банку, від якого адресовано листа. Там мають підтвердити, що ви не брали кредиту.

"Після цього йдіть у банк і напишіть заяву про те, що нічого там не брали. Працівники фінустанови мають її підтвердити підписом і печаткою. Із заявою прямуйте у прокуратуру. Там напишіть заяву, що зловмисники заволоділи вашими даним. Не зайвим буде ще звернутися до Державної служби з питань захисту персональних даних", - каже юрист.

Не рідко такі листи із вказаним фіктивним боргом використовують не лише шахраї, а й фінустанови-конкуренти, вважає фінансовий консультант Олександр Бойко.

"Зазвичай шлють їх людям, які активні в соцмережах. Сподіваються, що розголос про ненадійність персональних даних певного банку, як вірус, поширюватиметься в інтернеті. Таким чином дискредитують ці фінустанови. Мої знайомі програмісти дивилися, з яких ір-адрес приходили ці листи. Часто навіть не з України — із Німеччини, Молдови та Польщі", - пояснює він.

Експерт радить під час укладення угод із банком, страховою компанією чи іншою фінансовою організацією вписувати окрему електронну пошту й телефон.

"Як тільки отримуватимете повідомлення на свою підставну електронну пошту, буде зрозуміло, хто скористався вашими даними", - каже Олександр Бойко.

Нагадаємо, після масового падіння банків, українцям частіше стали телефонувати колектори. Зазвичай вони вимагають борги пізно ввечері.