Станом на 1 лютого українські компанії повністю використали квоту на поставки м'яса птиці в країни Європейського Союзу. Таку новину повідомили представники Кабміну у своєму звіті. Також у документі зазначено, що протягом січня українські постачальники на 66% використали свої квоти на поставки кукурудзи.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЦю тему швидко перехопили росіяни та проросійськи налаштовані громадяни, почавши обговорювати той факт, що європейський ринок встановлює обмеження для України і наші товари там не потрібні. Масла у вогонь підлив український мільярдер, власник торгівельної марки "Наша ряба" та агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк. В інтерв'ю журналістам олігарх поскаржився, що зона вільної торгівлі з Європою, котру нині пропагують – це обман України.
Що таке квоти?
Юрій Косюк наводить цифри – за рік Україна виготовляє 1,2 млн. тонн курячого м'яса. Європа дала Україні безмитну квоту лише на 16 тисяч тонн. До того ж без мита можна ввести ще 20 тисяч тонн замороженої курятини, котра європейським споживачам мало цікава.
Читайте також: Необхідно відмовитись від радянської практики пільг для населення - експерт
"На все, що йде зверх цієї квоти – ввізне мито становить більш, як 1 тисячу євро за кожну тонну", - розповів Косюк.
Наталя Микольська – торговий представник України та заступник міністра економічного розвитку і торгівлі (яка цими днями подала у відставку вслід за Айварасом Абромавичусом) пояснює: квоти – це конкурентна перевага, котру ЄС надав Україні.
"Є певна кількість товару, котру українські виробники можуть постачати в ЄС без ввізного мита. Якщо квота вичерпана – виробник так само може постачати товар на Європейський ринок – проте вже на загальних умовах. Таким чином, Європа створила українцям конкурентні переваги з доступу на європейські ринки", - каже Микольська.
Тим часом угода про зону вільної торгівлі з Європою набула чинності у повній мірі лише з 1 січня 2016 року. До цього європейські ринки також були відкриті для українців, а український ринок для європейців, але не було чіткого механізму функціонування таких ринків.
Без сплати мит українські експортери могли ввозити товар до ЄС ще з квітня 2014 року – ринок ЄС виявився відкритим для українців в односторонньому порядку, в межах автономних преференцій. До того ж, до січня 2016 року Угода про режим вільної торгівлі була тимчасовою. Лише з цього року в рамках Асоціації з ЄС ринок запрацював на повну силу – режим вільної торгівлі не має термін дії та може змінюватися лише в бік лібералізації. Подальше спрощення виходу України на європейські ринки та приходу європейських ринків в Україні має розвиватися наступні 10 років.
Експортери йдуть в атаку
Служба підтримки експорту Євросоюзу (EU Export Helpdesk) лише за січень місяць цього року зафіксувала рекордну кількість користувачів на своєму сайті саме з України. Он-лайн сервіс за два тижні минулого місяця відвідало понад 900 компаній з України – це рекорд. Для прикладу. За цей же час сервіс відвідало лише 250 ймовірних експортерів з США.
EU Export Helpdesk – основний онлайновий інструмент ЄС, покликаний допомагати експортерам з-поза меж Євросоюзу. На цьому сайті відвідувачі можуть дуже швидко знайти всю потрібну інформацію. Наприклад, про правила і положення, які застосовуються до продуктів, що експортуються з країн, які не входять до складу ЄС (зокрема, з України). Також про розмір мита та інші вимоги: екологічні, технічні, ринкові стандарти, маркування. Про можливі преференційні угоди та знижки, якими здатна скористатися експортована продукція, та на яких умовах це може відбутися. Крім цього, можна ознайомитися зі статистикою імпорту того чи іншого товару до Євросоюзу.
Лідерство українців з користування сервісом вказує на те, що український бізнес готується та шукає нов. Іринки для збуту власних товарів. Проте не обходиться без проблем – адже онлайн сервіс доступний англійською, французькою, іспанською та португальською мовами.
У Державній фіскальній службі прозвітували, що за майже два роки зони вільної торгівлі з ЄС встигли видати понад 4,5 тисяч сертифікатів на експорт товарів з України. А статус постійних та рекомендованих постачальників у ЄС отримали 23 українських підприємства з поставок меду, кетчупів, соняшникової олії, дріжджів, печива та виробів з скла. 10 виробників молочної продукції отримали доступ до європейського ринку, а ще 18 з успіхом вийшли на китайський ринок. Ті підприємства, котрі ще не вийшли на ринки ЄС (а це підприємства м'ясопереробної та молокопереробної галузі) потроху опановують ринки сусідів – Молдови, Вірменії, Узбекистану, Казахстану, Киргизстану.
Читайте також: МВФ не дасть грошей, поки в уряді працюють дилетанти - експерт
Не дивлячись на таку позитивну динаміку, у Держкомстаті констатують, що обсяг експорту та імпорту в Україні зменшився. Так об'єм експорту товарів з України в ЄС за 2015 рік склав понад 10 млрд. доларів (33,4%). Це на 28% менше, ніж у 2014 році. Імпорт товарів з країн ЄС склав понад 12 мільярдів доларів (40,5% від загального об'єму). Це на 27% менше, ніж позаминулого року.
Досвід тієї ж Грузії показує, що лише за перший рік ведення зони вільної торгівлі – експорт Грузії в країни ЄС зріс на 15%. А у Молдови цей показник взагалі сягнув 62%.
Втім українські експортери, навіть за наявності квот та пільг не використовують надані їм можливості. Багато позицій, за якими ЄС надали квоти, залишаються не використаними.
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі пояснює, що найчастіше позиції з експорту за квотами залишалися порожніми через невідповідність української продукції стандартам ЄС. Проте вже зараз експортери зацікавлені у тому, аби привести документацію в порядок, відповідати стандартам та прийти на європейський ринок. Але прийняття законодавства, нових норм та положень – розтягнуті у часі. Тму українські виробники просто не встигають.
"Також далося взнаки й відсутність стратегічного маркетингу. Адже українського товаровиробника потрібно рекламувати у світі. У минулому році спроби були, проте вони були не достатніми", - пояснює Бочі.
Самі виробники стверджують, що за деякими позиціями їм просто не було чого запропонувати європейцям.
Керівник асоціації "Український часник" Михайло Сорока пояснює, що зараз 90% часнику на ринку України імпортується з Китаю. І лише 10% є свого, українського. Тому запропонувати європейцям свого часнику просто нема з чого.
"Аби експортувати часник в Європу, потрібно спочатку налагодити його виробництво у нас. Великих підприємств з вирощування часнику у нас майже немає, технології застарілі, а домогосподарства, котрі вирощують часник на невеликих ділянках, не дотримуються технології, внаслідок чого страждає якість. Аби почати вирощувати свій часник, треба спочатку інвестувати в виробників посадкового матеріалу – це близько 3 млн. доларів, а потім робити інвестиції в промислові потужності", - каже Сорока.
