Сьогодні о 23:59 закінчується термін подання заявок на отримання стипендії від Коледжу Європи (Польща та Бельгія). І це - не єдина для українців можливість отримати європейську освіту за кордоном.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяДаний грант доступний тим, хто бажає отримати післядипломну освіту на 2016/2017 навчальний рік. Взяти участь у конкурсі можуть випускники ВНЗ країн, на які поширюється Європейська політика сусідства: Білорусь, Єгипет, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Молдова, Марокко, Палестинська Автономія, Сирія, Туніс, Алжир, Вірменія, Азербайджан. У цьому списку є також і Україна. Стипендія покриває харчування, проживання у кампусі та транспорт, - ідеться на сайті College of Europe.
Кореспонденти Знай.ua поцікавились, що має знати українець, обравши перспективне та нелегке навчання у іншій країні. І, як наші школярі, студенти та молоді науковці можуть дізнатись про програми освітніх грантів та стипендій.
1. Хто може їхати вчитись?
Побутує думка, що навчання за кордоном доступне лише студентам престижних українських вузів, причому лише до певного віку. Дійсно, більшість європейських пільг для місцевих студентів діє до 26 років. Проте із іноземними громадянами ситуація виглядає трішки інакше.
Читайте також: Студенти різних країн розповіли про свої пільги (фото)
Наприклад, у популярних магістерських та докторських програмах "Еразмус Мундус" претендувати на стипендію може кожен, у будь-якому віці та статусі. Не обов'язково десь вчитись на момент прийняття до програми. Для магістрів необхідно мати кваліфікаційний рівень "Бакалавр", для докторів - "Магістр".
Розмір стипендіального пакету - до 25 тисяч євро. Включає транспорт, навчання, медстрахування, реєстрацію та стипендію (тисяча євро для магістрів, та від двох тисяч євро - для докторів).
Термін навчання: 1, 1,5, 2 роки - для магістрів, 3 роки - для докторів.
2. Де вчитись?
Більшість університетів має власні сайти із детальним описом англійською. Найбільш "продвинуті" з них розміщують віртуальні тури по приміщеннях, гуртожитках та зовнішніх двориках учбового закладу. Якщо ви не обрали інститут, але точно знаєте, у якій країні хочете вчитись, то вичерпну та актуальну інформацію можна отримати у посольстві цієї країни.
3. Як правильно обрати програму?
Дуже підвищує ваші шанси на успіх вступу до навчальних закладів із стипендіями, якщо ви не кардинально змінюєте спеціалізацію (тобто подаєте заявку, відповідну вашим попереднім освітам). Додає балів успішність у поточному навчанні, або обрана тема наукової роботи, яка є актуальна.
Європейці цінують, якщо ваше навчання за кордоном сприятиме налагодженню політичних, економічних та культурних зв'язків між Україною та ЄС. Про це можна згадати у Мотиваційному листі, про який ітиметься нижче.
4. Коли подавати заявки?
Більшість європейських університетів приймають заявки у перші місяці року, навчання починається у вересні-жовтні поточного року. Проте визначення програми, пошуки супервайзера (помічника або наставника) та підготовка правильного звернення до ВНЗ потребує кількох місяців.
Тобто, якщо ви хочете вчитись у ВНЗ із вересня 2016 року, то ідеально підготовку почати у жовтні 2015. В Осло минулого року дедлайн на навчання був 15 березня, але на такі пізні терміни розраховувати не варто, це скоріше виключення ніж правило.
5. У кого просити про допомогу?
Окрім посольств та тематичних форумів, допомогти вам можуть асоціації випускників та студентські клуби. Наприклад, портал випускників Австрії, Німеччини, Еразмус Мундус, по якій за останні десять років вивчились близько двох тисяч українців. Подібні спільноти існують також у соціальній мережі Facebook.
Якщо ви є студентом українсьокого ВНЗ, поспілкуйтесь із деканатом про своє бажання виїхати за новими знаннями до Європи. Деякі з університетів заключають спеціальні двосторонні договори із освітніми закладами за кордоном. Таким чином відправляють студентів за обміном та підвищують власну престижність та привабливість, в очах громадян.
6. Які додаткові знання згодяться?
Перш за все - англійська мова. Нею викладають для іноземців всіх великих університетів. Додаткове знання мови країни, до якої прямуєте, не завжди вимагається.
"Знання норвезької не обов'язкове. Тут є мовні курси для іноземних студентів, проте можна не вчити взагалі. За весь час мого перебування у Норвегії я зустріла лише одну людину, яка не змогла відповісти англійською. Знання мови обов'язкове лише якщо плануєш залишитись тут працювати", - розповіла студентка із Осло.
Проте, за її словами, якщо ВНЗ дозволяє студентам трішки підпрацьовувати під час навчання, без знання мови місцевого населення буде тяжко.
Звісно, також треба детально вивчити закони країни, до якої плануєш їхати, мапу міста, ціни на транспорт, харчування та житло. Не забути занести до нотатника контакти посольств України. Ретельно перевіряйте обрані програми: маючи однакову назву, вони часто мають різний зміст.
7. Які документи слід зібрати?
Список документів варіює в залежності від вишу та оновлюється щороку. Проте основа його не змінюється: копія дипломів, завірена нотаріусом та перекладена на відповідну іноземну мову, транскрипт балів за всі триместри (GPA), після випуску – копію диплому та додатку, резюме, мотиваційний лист або ессе, заява для отримання стипендії, онлайн анкета, копія закордонного паспорту із достатнім для навчання терміном дії.
Деякі університети поцікавляться, як плануєш покривати витрати (бланк фінансового плану надає освітній заклад), рекомендацією від викладачів профільних предметів (вимагається не завжди, але її теж слід перекласти англійською), сертифікат про знання англійської. Його вимагають не всі ВНЗ, проте він у будь-якому випадку бажаний та буде "бонусом" в очах приймальної комісії. Бізнес-школи вимагатимуть також результати тесту GMAT. Додатково - сертифікати про проходження стажувань, підтвердження перемог на олімпіадах, якщо є.
8. Про що писати у мотиваційному листі?
Під "гарним" балом за навчання, за кордоном вважають все, що вище 91. Важливе значення має ессе.
Загальноприйнятий розмір документу - півтисячі слів. Тут у довільній формі ви вказуєте на свої академічні та професійні досягнення, аргументуєте, чому вас зацікавила програма, і чому саме ви на неї претендуєте. Важливо вказати, де плануєте застосувати отримані знання. За текстом має бути зрозуміла ваша особистість: впевнена у собі, та, що вміє вести дискусію.
Читайте також: Виші не будуть більше працевлаштовувати студентів
Бажано включити до тексту свої особливі риси – активність, схильність до мистецтва, спорт, хобі: вони розкривають різносторонню людину.
"Потрібно не боятися, спокійно та точно зібрати необхідні документи, написати мотиваційний лист так, щоб він показав, що ти - саме та людина, яка потрібна університету", - радять студенти.
9. Чи надає ВУЗ гуртожиток? Чи можна одночасно працювати?
Гуртожитки та так звані "кампуси" має більшість великих ВНЗ. Важливо детально вивчити, чи надають вони це житло у рамках програми безкоштовно, чи компенсують частину вартості.
Одночасно працювати можливо не у всіх Університетах. По-перше буде фізично важко встигати, навчання забирає багато часу, а робота відходить на другий план. Деякі країни одразу надають візи із правом працювати 20 годин на тиждень (неповний робочий день), і це дає змогу поєднувати навчання та роботу після першої адаптації.
10. Що є там, чого немає в нас?
Перш ніж почати вибір програми та збір документів, дайте відповідь на питання: навіщо це вам?
Читайте також: Яких фахівців кличуть на роботу у США, ЄС і Канаду
Студентам подобається засекреченість особистої інформації, на відміну від українських вузів, де рейтинг та оцінки є відкритими, що у Європі вважається нелояльним щодо слухачів курсів. Також, гарним є технічне забезпечення кабінетів та лабораторій ВНЗ у ЄС, автоматизація процесів, онлайн-доступ до бази матеріалів для підготовки студентів та безліч інших переваг.
У будь-якому разі, якщо шалено бажаєте вчитись за кордоном - вірте у свої сили та будьте цілеспрямованими. Закордонні університети відкриють для вас новий тип освіти, дадуть можливість познайомитися з представниками інших національностей, обмінятись досвідом.
